Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 26.06.2026
1. У ніч на 26 червня українські безпілотники вдарили по Тульській області.
— Основною ціллю став хімічний завод «Азот» у Новомосковську. Вибухи та прольоти БПЛА тривали кілька годин, а після атаки жителі повідомляли про різкий запах аміаку в повітрі та перебої з електропостачанням.
— «Азот» — один із найбільших хімічних заводів росії, що виробляє аміак, азотну кислоту, метанол, оцтову кислоту та мінеральні добрива. Частина його продукції використовується для виробництва вибухових речовин, які застосовуються у військово-промисловому комплексі рф.
— Система супутникового моніторингу пожеж NASA також зафіксувала осередок займання на Новомосковській ГРЕС, яка забезпечує теплом і гарячою водою понад половину міста.
— Це вже не перший удар по підприємству. 14 червня завод «Азот» також був атакований українськими безпілотниками. Тоді на території підприємства виникла пожежа, а російська влада повідомляла про пошкодження виробничої інфраструктури.
2. Найбільший нафтопереробний завод «Лукойла» — «Нижегороднефтеоргсинтез» (НОРСІ) — зупинив переробку нафти після атаки українських безпілотників.
— Під час удару 24 червня було пошкоджено установку первинної переробки АВТ-5, яка забезпечує близько 25% виробничих потужностей підприємства. Після цього НОРСІ припинив продаж оптових партій бензину та дизельного пального на Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі.
— Завод намагається частково компенсувати втрати за рахунок інших установок, однак повністю замінити пошкоджену потужність неможливо. НОРСІ є четвертим за потужністю НПЗ росії та другим за обсягами виробництва бензину. Підприємство здатне переробляти 15 млн тонн нафти на рік і випускати близько 5 млн тонн бензину, тому його зупинка посилює дефіцит пального на внутрішньому ринку.
— Це вже п’ятий великий російський НПЗ, який зупинив роботу в червні через українські удари. Раніше припинили переробку Московський НПЗ «Газпром нафти», ремонт якого може тривати до 2027 року, НПЗ «Танеко» компанії «Татнафта», Куйбишевський НПЗ та Волгоградський НПЗ.
3. Удари по НПЗ обвалили виробництво нафтопродуктів у росії до мінімуму за понад 10 років.
— Українські удари по російських нафтопереробних заводах дедалі сильніше б’ють по паливній галузі. За даними росстату, у травні виробництво нафтопродуктів у росії скоротилося на 13,5% порівняно з аналогічним місяцем минулого року — це найглибше річне падіння щонайменше з 2015 року.
— За підсумками січня—травня спад виробництва становив 4,9%. Погіршення ситуації збіглося з різким посиленням атак українських безпілотників на російські НПЗ. Якщо у квітні виробництво було нижчим на 9,2%, то вже у травні темпи падіння ще більше прискорилися. За підрахунками, з початку 2026 року українські дрони атакували російські нафтопереробні заводи щонайменше 47 разів. Для порівняння, за весь 2025 рік було зафіксовано 82 такі атаки.
— Для росії проблема полягає не лише у самих пошкодженнях, а й у дедалі складнішому відновленні підприємств. Під удари потрапляють сучасні технологічні установки, ремонт яких потребує імпортного обладнання та комплектуючих, доступ до яких обмежений західними санкціями. Це значно затягує строки відновлення виробництва.
— За даними джерел, у першій половині червня виробництво бензину в росії вже скоротилося на 15% у річному вимірі та на 9% порівняно з першою половиною травня.
— Регулярні удари поступово виснажують можливості росії підтримувати роботу нафтопереробної галузі. Частина підприємств зазнає повторних атак — зокрема, Рязанський НПЗ з початку війни атакували вже 15 разів.
4. російська промисловість знову перейшла до спаду, попри вимоги кремля забезпечити економічне зростання.
— За даними Мінекономрозвитку рф, у травні 2026 року промислове виробництво скоротилося на 0,7% у річному вимірі після нетривалого зростання у березні та квітні.
— Найбільше погіршилася ситуація у видобувній галузі: спад прискорився до 2,7% у річному вимірі — майже у вісім разів порівняно з квітнем. Зростання обробної промисловості практично зупинилося, уповільнившись із 3,1% до 0,5%.
— Загалом за підсумками січня–травня 20 із 28 галузей, які відстежує Росстат, перебувають у рецесії. Однією з головних причин стало різке падіння виробництва нафтопродуктів після ударів українських безпілотників по російських НПЗ.
— У травні випуск нафтопродуктів обвалився на 13,5% — це найглибше падіння щонайменше з 2015 року.
— Водночас металургійне виробництво скоротилося на 12,8%, а випуск одягу знову перейшов до спаду. За підрахунками, уже 71,1% російської економіки за підсумками першого кварталу 2026 року демонстрували негативну динаміку, а ВВП знизився на 0,63% порівняно з попереднім кварталом після сезонного коригування.
— Видобуток корисних копалин відкотився до рівнів 2015 року, тоді як будівництво, операції з нерухомістю та професійна діяльність також продовжують скорочуватися.
— Єдиними секторами, які зберігають зростання, залишаються галузі, що фінансуються державою або безпосередньо працюють на військові потреби.
5. російський парламент схвалив податкові зміни для вирішення проблеми дефіциту палива.
— росія готується розпочати імпорт бензину з Індії, намагаючись подолати дефіцит пального, який виник після серії атак українських безпілотників на нафтопереробні заводи.
— Відповідні зміни до Податкового кодексу передбачають запровадження державних субсидій для нафтових компаній, які закуповуватимуть бензин за кордоном.
— Згідно із законопроєктом, розмір компенсацій визначатиметься на основі індикативної ціни бензину на індійському ринку та вартості його доставки з портів Індії. Документ уже підтримав комітет держдуми рф з бюджету і податків.
— Парадокс ситуації полягає в тому, що Індія є найбільшим покупцем російської нафти. У червні 2026 року її імпорт російської нафти досяг рекордних 2,66 млн барелів на добу. Після переробки частина цієї нафти експортується у вигляді нафтопродуктів, зокрема бензину, який тепер може повертатися назад до росії.
— Ще одна проблема полягає в тому, що індійський бензин містить близько 20% етанолу, тоді як російські стандарти допускають лише 10%. Це може вимагати додаткової адаптації пального або нормативної бази.
— Попри статус одного з найбільших світових експортерів нафти, росія дедалі більше залежить від імпорту готових нафтопродуктів через втрати власних нафтопереробних потужностей.
6. Ціна на нафту продовжує зниження.
— Після відновлення судноплавства через Ормузьку протоку ринок швидко позбавляється ризиків дефіциту пропозиції, які раніше підтримували високі ціни на нафту. У п’ятницю ціни на нафту продовжили падіння: Brent подешевшав майже на 2% — до $73,79 за барель, а американська WTI — до $70,48 за барель.
— Обидва еталонні сорти прямують до тижневого падіння приблизно на 8%. Основною причиною стало відновлення експорту через Ормузьку протоку та зростання поставок із країн Перської затоки.
— Після припинення бойових дій танкери, які були заблоковані в регіоні, масово залишають Перську затоку.
— Водночас Saudi Aramco відновила завантаження супертанкерів у порту Рас-Танура, а Іран активно нарощує експорт нафти, прагнучи максимально використати період дії тимчасових американських послаблень санкцій.
— У результаті світовий ринок отримує додаткові мільйони барелів нафти. Для росії це означає подальше погіршення цінової кон’юнктури.
— Російська нафта Urals традиційно продається зі значним дисконтом до Dated Brent, тому зі зниженням світових цін автоматично скорочується і вартість російського експорту. За оцінками учасників ринку, при падінні Brent до поточних рівнів розрахункова ціна Urals у моменті наближалася до $50 за барель.
— Додатковий обсяг іранської та близькосхідної нафти також посилює конкуренцію на головних для росії азійських ринках. Насамперед це стосується Індії та Китаю, які отримують більше альтернативних джерел постачання та можуть вимагати від москви ще більших знижок.
7. росія активно формує «тіньовий» флот газовозів, намагаючись підготуватися до нових санкцій ЄС, які з 1 січня 2027 року фактично закриють для російського ЗПГ доступ до європейських терміналів.
— Це змушує москву шукати обхідні маршрути для збереження експорту зрідженого природного газу. За даними Windward, за останні п’ять місяців росія отримала шість старих газовозів, які доповнили сім аналогічних суден, придбаних через анонімні структури у 2024–2025 роках.
— У першому кварталі 2026 року росія придбала чотири газовози віком понад 19 років, які вже перевозять російський ЗПГ. Разом із десятьма новими газовозами, переданими російським судновласникам, так званий «тіньовий» флот для перевезення ЗПГ зріс приблизно до 23 суден.
— Створення такого флоту свідчить про зростаючі логістичні проблеми росії: санкції змушують Кремль покладатися на старі судна й непрозорі схеми, що ускладнює експорт ЗПГ.
8. Китай, який залишається найбільшим покупцем російських пиломатеріалів, різко скоротив їх імпорт.
— За даними галузевих джерел, у січні–квітні 2026 року поставки російських пиломатеріалів до Китаю впали на 30% у річному вимірі — до 2,6 млн кубометрів. У грошовому вираженні експорт скоротився на 26%, а виручка зменшилася до 603,7 млн доларів.
— Загалом експорт російських пиломатеріалів за цей період скоротився на 32% — приблизно до 4 млн кубометрів.
— Попри те, що у 2025 році на Китай припадала майже половина всього російського експорту пиломатеріалів (11,2 млн кубометрів), попит на російську продукцію продовжує стрімко падати.
— Для росії це означає подальше погіршення ситуації в одному з небагатьох експортних напрямків, який залишався відносно стабільним після втрати європейського ринку.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 27.06.2026
1. Українські ракети «Фламінго» уразили АТ «ФНВЦ «Титан-Барикади»» у Волгограді — одне з ключових підприємств військово-промислового комплексу росії.
— Завод спеціалізується на виробництві пускових установок, артилерійських систем і компонентів для ракетних комплексів «Іскандер-М», «Ярс» та «Тополь-М».
— Саме це підприємство забезпечує російську армію важливими елементами ракетного озброєння. Після початку повномасштабної війни завод перебуває під міжнародними санкціями через участь у виробництві озброєння для російської армії.
— У разі підтвердження масштабних пошкоджень удар може суттєво вплинути на можливості російського ВПК із виробництва та ремонту ракетних систем.
2. росія майже вчетверо збільшила імпорт авіапального з білорусі на тлі дефіциту після ударів по НПЗ.
— росія наростила імпорт авіаційного гасу з білорусі, що свідчить про поглиблення дефіциту пального після серії атак українських безпілотників на нафтопереробну інфраструктуру.
— У травні 2026 року поставки авіапального з білорусі до рф сягнули 5,17 тис. тонн, що майже у чотири рази більше, ніж за аналогічний період минулого року.
— На початку червня рф запровадила шестимісячну заборону на експорт авіапального через дефіцит. Після ударів українських дронів зупинився Московський НПЗ, який у 2025 році виробив близько 12% російського авіапального, що посилило проблему.
— росія вже не здатна повністю забезпечити власний ринок авіапальним. Втрата ключових нафтопереробних потужностей змушує росію дедалі більше покладатися на зовнішні поставки.
3. Українські удари перетворюють окупований Крим із головного здобутку путіна на стратегічний тягар.
— Кампанія українських ударів безпілотниками по військовій та енергетичній інфраструктурі окупованого Криму спричинила паливну та енергетичну кризу на півострові, змусивши окупаційну владу запровадити режим надзвичайної ситуації.
— Анексований у 2014 році Крим, який кремль роками подавав як головне політичне досягнення володимира путіна, дедалі більше перетворюється на стратегічну проблему. Півострів став одним із найуразливіших місць російської військової машини та чинником, що ускладнює подальше ведення війни.
— За останні тижні Україна суттєво посилила кампанію ударів по Криму. Безпілотники атакували мости, залізничну інфраструктуру, нафтобази, поромні переправи, електростанції, портові об’єкти, а також паливні колони на трасі «Новоросія».
— З 2014 року росія перетворила Крим на великий військовий плацдарм, однак його ізоляція стає дедалі серйознішою проблемою для окупаційних військ. Перекриття шляхів постачання військ та виснаження російської ППО створюють умови для подальшого посилення тиску на угруповання окупантів у Криму.
— Загострення ситуації навколо Криму відбувається у політично чутливий для кремля період — напередодні парламентських виборів у росії. Замість символу імперських амбіцій окупований півострів дедалі більше стає джерелом військових, економічних і політичних проблем для російського керівництва.
4. росіяни дедалі активніше скуповують іноземну валюту на фоні зростаючих сумнівів у стабільності рубля.
— За даними великих банків, із січня по травень 2026 року обсяг операцій із купівлі доларів, євро та юанів зріс у середньому на 31% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
— Фінансові маркетплейси також фіксують різке зростання попиту. Кількість заявок на валютні операції з початку року збільшилася майже у 5 разів, а у травні — вже у 12 разів порівняно із січнем.
— Обсяги купівлі валюти населенням продовжували стрімко зростати: у березні росіяни придбали іноземної валюти на 65,2 млрд рублів, у квітні — на 108 млрд рублів, а у травні цей показник майже подвоївся відносно початку року.
5. «Алроса» зупиняє найбільше алмазне родовище в Архангельській області через фінансові проблеми.
— російська алмазодобувна компанія «Алроса» з 1 липня на три місяці призупиняє гірничі роботи на підприємстві «Севералмаз», яке розробляє родовище ім. М. В. Ломоносова в Архангельській області та забезпечує близько 10% видобутку алмазів у росії.
— У компанії пояснили рішення необхідністю зберегти операційну та фінансову стійкість на тлі кризи на світовому алмазному ринку та слабких продажів алмазної сировини.
— «Алроса», 33% акцій якої належать російській державі, а ще 25% — уряду Якутії, вже скоротила видобуток у 2025 році на 10% — до 29,8 млн каратів. Попри чистий прибуток у 36,2 млрд рублів, компанія завершила рік із від’ємним вільним грошовим потоком у 11,2 млрд рублів, що свідчить про погіршення її фінансового стану. Це вже не перший крок із оптимізації витрат.
— Торік «Алроса» знизила зарплати працівникам, не задіяним безпосередньо у видобутку, на 10%, а також законсервувала менш рентабельні родовища Верхня Муна та дві ділянки «Алмазів Анабару».
— Зупинка одного з ключових алмазодобувних підприємств свідчить про поглиблення фінансових проблем найбільшого виробника алмазів у росії.
6. Країни Балтії закликали ЄС якнайшвидше запровадити повну заборону на імпорт російської нафти, щоб позбавити москву одного з головних джерел фінансування війни проти України.
— Естонія, Латвія та Литва звернулися до Єврокомісії з вимогою прискорити підготовку відповідного рішення. За даними Єврокомісії, залежність ЄС від російської нафти вже різко скоротилася: якщо на початку 2022 року її частка становила 27% імпорту, то у 2025 році — лише 2%.
— Це свідчить, що можливості росії заробляти на європейському ринку стрімко звужуються. У Польщі також закликають завершити процес до кінця року. Заступник міністра енергетики Войцех Врохна наголосив, що відмова від російських енергоресурсів є необхідною ціною за енергетичну незалежність Європи.
— Втім, просування заборони може зустріти опір з боку Угорщини та Словаччини, які досі значною мірою залежать від російської нафти. Водночас, окремі держави не зможуть заблокувати ухвалення цього рішення.
— Якщо повне нафтове ембарго буде реалізоване, це стане черговим ударом по доходах російського бюджету.
