Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 29.06.2026
1. Паливна криза в росії починає впливати не лише на вартість бензину, а й на перспективи всієї економіки.
— Стрімке зростання цін на пальне посилює інфляційний тиск і ставить під сумнів подальше зниження ключової ставки центробанку. За даними росстату, за тиждень до 22 червня роздрібні ціни на бензин зросли на 3% — це найрізкіший стрибок за весь період доступної статистики.
— Від початку року пальне подорожчало майже на 10%, що стало максимальним показником за останні 14 років. У травні виробництво нафтопродуктів скоротилося на 13,5%, а в червні спад може сягнути 25%.
— На цьому фоні Центробанк може відмовитися від подальшого пом’якшення монетарної політики. Інфляція вже прискорилася до 5,9% у річному вимірі, а темпи зростання цін збільшуються четвертий тиждень поспіль. 19 червня ЦБ рф знизив ключову ставку лише на 0,25 відсоткового пункту — до 14,25%.Голова банку попередила, що можливості для подальшого зниження ставки звужуються через паливну кризу та плани уряду збільшити бюджетні витрати.
— Фінансові ринки також демонструють зростання песимізму. Якщо міжбанківський ринок ще допускає одне незначне зниження ставки до кінця року, то ринок державних облігацій уже закладає сценарій її нового підвищення.
— Через поглиблення інфляційного тиску центробанк може бути змушений повернутися до жорсткішої грошово-кредитної політики, попри уповільнення економіки.
2. Авіакомпанії рф тримають на землі 19,3% парку – повільно ремонтують.
— У найбільших російських авіакомпаній простоюють 130 літаків (19,3% парку), тоді як у високий сезон нормою є до 10%. Причина високого простою — тривале техобслуговування літаків. Станом на 28 червня 130 із 673 літаків 11 найбільших російських авіакомпаній не виконували рейси.
— Без урахування «Аерофлоту» у восьми компаній простоює третина парку — 93 із 322 літаків, тоді як нормою влітку є до 10%. У «Аерофлоту» не літають 37 із 349 літаків, більшість — у дочірньої «Росії».
— Три з шести Airbus 320neo не виконують рейси понад рік. Найбільша кількість літаків, або третина парку, простоює у найбільшої приватної авіакомпанії S7: 32 літаки сімейства А320neo та один Embraer мають проблеми з двигунами. Загалом у компанії 104 пасажирські літаки.
3. У кремлі фактично визнали паливну кризу.
— путін заявив, що на російських АЗС зберігаються черги, а потрібну марку бензину «не завжди можна знайти». За його словами, проблеми відчувають як автомобілісти, так і бізнес, зокрема аграрний сектор.
— Попри те, що росія задіяла максимальні потужності НПЗ, розконсервувала паливні резерви, заборонила експорт бензину й авіакеросину та навіть розглядає припинення експорту дизельного пального, дефіцит подолати не вдалося.
— У багатьох регіонах уже діють обмеження на продаж бензину. Показово, що країна, яка є одним із найбільших світових експортерів нафти, змушена закуповувати бензин за кордоном. При цьому імпортне паливо буде дорожчим за російське, що створює додатковий тиск на внутрішній ринок.
— Фактично кремль визнав, що навіть безпрецедентні адміністративні заходи не змогли компенсувати наслідки ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі. Війна дедалі відчутніше б’є по економіці самої росії, змушуючи її імпортувати бензин попри статус одного з найбільших нафтовидобувних держав світу.
4. Дефіцит бензину у росії вдарив по логістиці та вантажоперевезеннях.
— Через дефіцит бензину та дизеля автоперевізники стикаються з перебоями у постачанні пального, лімітами на заправках і багатогодинними, а подекуди й багатодобовими чергами.
— У Сибіру, на півдні росії та в прикордонних регіонах вже фіксуються серйозні труднощі із заправкою вантажівок. На маршрутах до Китаю середньодобовий пробіг фур скоротився з 600–700 до близько 500 км через вимушені простої. Одночасно паливні компанії майже повністю скасували програми знижок для перевізників. Якщо раніше дисконт на пальне сягав 16%, то зараз скоротився до 3,5%.
— Для невеликих транспортних компаній також запроваджено обмеження — не більше 60 літрів пального за одну заправку. У результаті перевізники змушені частіше заправлятися, простоювати в чергах і збільшувати витрати.
— Транспортні компанії вже почали піднімати тарифи на перевезення приблизно на 10%, що створює додатковий інфляційний тиск на російську економіку. Дефіцит пального виходить далеко за межі проблеми автомобілістів.
— Криза вже порушує роботу логістики, підвищує собівартість перевезень і поступово позначається на всьому внутрішньому ринку росії.
5. росія намагається наростити експорт зрідженого природного газу, розширюючи власний «тіньовий флот».
— До перевезення ЗПГ із підсанкційних проєктів уже залучено щонайменше 21 танкер. Одним із них став газовоз Arctic Express, який у травні змінив прапор на російський.
— Судно вперше завантажило ЗПГ із плавучого сховища «Саам» у Мурманській області, куди надходить продукція з підсанкційного проєкту «Арктик ЗПГ-2».
— Попри ці зусилля, можливості москви залишаються суттєво обмеженими. Головною перешкодою для збільшення експорту залишається дефіцит спеціалізованих газовозів, здатних доставляти ЗПГ покупцям. Саме нестача такого флоту стримує повноцінний запуск «Арктик ЗПГ-2», який кремль розглядав як один з ключових проєктів для компенсації втрати європейського газового ринку.
— Щоб обійти це обмеження, цього року росія поповнила «тіньовий флот» ще чотирма газовозами, які раніше працювали на експортному ЗПГ-проєкті в Омані.
— У травні «Арктик ЗПГ-2» експортував понад 400 тис. тонн зрідженого природного газу — це рекордний показник із початку роботи проєкту у 2024 році. Водночас навіть такі обсяги не змінюють загальної картини: санкції та брак спеціалізованих суден і надалі обмежують експортний потенціал росії та ускладнюють реалізацію її газової стратегії.
6. Італія ускладнила отримання віз для громадян росії.
— Термін розгляду заявок збільшено до понад 60 днів — на 50% більше, ніж раніше. До 2025 року оформлення італійської візи для росіян зазвичай займало близько 20 днів, а згодом цей термін зріс до 40 днів.
— Попри це, Італія залишається однією з небагатьох країн ЄС, яка продовжує досить активно видавати візи власникам російських паспортів.
— У 2025 році було схвалено близько 160 тисяч заявок, а рівень схвалення перевищував 90%, хоча кількість багаторазових віз суттєво скоротилася.
— Можливість подорожувати до ЄС для громадян росії поки що зберігається, однак процес стає дедалі повільнішим і менш передбачуваним.
7. Британська енергетична компанія Petrofac Facilities Management Limited (PFML) сплатила податковій Великої Британії 569 157 фунтів стерлінгів у межах позасудового врегулювання за порушення санкційного режиму щодо росії.
— Це перший випадок, коли британська влада публічно назвала компанію, яка погодилася на таке врегулювання. Порушення були допущені у 2022–2023 роках під час згортання діяльності PFML у росії.
— Компанія постачала підсанкційні промислові товари особам, пов’язаним із росією, а також надавала технічну допомогу, пов’язану з цими товарами. Про порушення PFML повідомила британську податкову службу добровільно та повністю співпрацювала зі слідством.
— У британській податковій службі наголосили, що недотримання санкцій проти росії є серйозним правопорушенням, а публічне розкриття інформації про порушників має посилити відповідальність бізнесу за виконання санкційного режиму.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 28.06.2026
1. У ніч на 28 червня українські безпілотники вкотре атакували Слов’янський НПЗ у місті Слов’янськ-на-Кубані Краснодарського краю.
— ТОВ «Слов’янськ-ЕКО» є одним із найбільших незалежних нафтопереробних заводів росії. Його потужність становить близько 4–5 млн тонн нафти на рік, а підприємство забезпечує приблизно 9% усієї нафтопереробки Південного федерального округу.
— Завод виробляє бензинові компоненти, дизельні фракції, мазут, суднове паливо та інші нафтопродукти, значна частина яких експортується через чорноморські порти. Слов’янський НПЗ має важливе логістичне значення, оскільки постачає паливо, зокрема, для тимчасово окупованого Криму.
— На фоні українських ударів по військовій та паливній інфраструктурі півострова це підприємство залишається однією з ключових цілей, а його повторні ураження ускладнюють забезпечення російських військ паливом на південному напрямку.
2. СБУ повідомила про повторне ураження нафтоперекачувальної станції «Второво» у Володимирській області.
— Станція відіграє важливу роль у постачанні пального до московського регіону. За попередніми даними, українські безпілотники вразили технічні будівлі об’єкта, після чого сталася детонація.
— Це вже другий удар по станції у червні та щонайменше третя атака з кінця травня. «Второво» входить до структури «Транснефть-Верхняя Волга» і є ключовим вузлом транспортування світлих нафтопродуктів. Через неї дизельне паливо надходить до московського кільцевого нафтопродуктопроводу, який забезпечує великі нафтобази навколо столиці, а також транспортується на експорт через порти Балтійського моря.
— Пошкодження таких логістичних вузлів створює додаткові труднощі як для внутрішнього ринку, так і для експорту нафтопродуктів з рф.
3. У червні Україна здійснила щонайменше 13 повітряних ударів по підприємствах російського військово-промислового комплексу — це найбільший показник із початку 2026 року.
— Лише протягом місяця під удари потрапили підприємства, що випускають пускові установки для ракетних комплексів «Ярс», «Тополь-М», «Сармат» та «Іскандер-М», електроніку для крилатих ракет «Калібр», Х-101 і комплексів ППО, компоненти для дронів, боєприпаси, вибухові речовини, продукцію військової хімії та суднобудування.
— Серед найважливіших цілей — завод «Титан-Барикади» у Волгограді, «ВНІІР-Прогрес» у Чебоксарах, Воронезький завод напівпровідникових приладів, підприємства «Прогрес», «Еластик», «Азот», «Екран-Оптичні системи», «Тольяттікаучук», «Нижньокамськнафтохім», Оренбурзький газопереробний завод, Оренбурзький гелієвий завод та суднобудівний завод «Залив» у тимчасово окупованому Криму.
— Загалом із початку року по об’єктах російського ВПК було завдано щонайменше 48 ударів, і саме червень став найбільш інтенсивним. На відміну від попередніх місяців, ціллю стали практично всі ключові сегменти оборонної промисловості — від виробництва ракет і електроніки до хімічної галузі та військового суднобудування.
4. Паливна криза в росії дедалі сильніше б’є по повсякденному життю і ризикує перетворитися на серйозну політичну проблему для кремля.
— Дефіцит бензину, спричинений ударами України по російських НПЗ, став одним із найпомітніших символів того, у який глухий кут росію завела війна.
— Після атак на десятки нафтопереробних заводів виробництво бензину впало приблизно на 25%, а нині відстає від внутрішнього попиту майже на 20%.
— За оцінками, нестача пального вже зачепила від 30 до 60 регіонів, що робить нинішню ситуацію наймасштабнішою за понад два десятиліття.
— Щоб стримати кризу, влада змушена імпортувати бензин з білорусі, вести переговори про закупівлі в Казахстані та навіть розглядати поставки з Індії. Крім того, російські НПЗ дозволили виробляти пальне нижчої якості, що лише підкреслює глибину проблеми. Наслідки вже відчувають звичайні росіяни.
— У багатьох регіонах діють обмеження на продаж бензину, зростають ціни, компанії, які працюють у сфері туризму, скорочують діяльність через нестачу пального, а ЗМІ попереджають про неминуче подорожчання таксі.
— Особливо показово, що криза охопила навіть нафтовидобувні регіони. Для країни, яка десятиліттями позиціонувала себе як «енергетична наддержава», нездатність забезпечити власний ринок пальним стає дедалі болючішим свідченням економічних наслідків війни та вразливості російської енергетичної системи.
5. Apple видалила застосунки російського холдингу VK з App Store через санкційні обмеження.
— У компанії заявили, що рішення ухвалене відповідно до правил дотримання санкційного законодавства в юрисдикціях, де працює Apple.
— 25 червня з App Store зникли «ВКонтакте», «Одноклассники», «Дзен», VK Video, VK Music, VK Мессенджер, Mail та VK Знакомства. Раніше, 3 червня, Apple також видалила розроблений VK державний месенджер Max, пояснивши це тими самими санкційними вимогами.
— У VK заявили, що компанія нібито не перебуває під санкціями, а рішення Apple було ухвалене в односторонньому порядку без попередження.
— Водночас ситуація демонструє, що санкційні ризики дедалі сильніше впливають навіть на найбільші російські цифрові платформи.
