Фонд «Повернись живим» розпочав проєкт RoboBro, спрямований на розвиток спроможностей підрозділів для виконання евакуаційних і логістичних місій за допомогою наземних роботизованих комплексів (НРК). Про це йдеться у пресрелізі фонду.
У «Повернись живим» пояснюють, що наразі евакуація пораненого з лінії бойового зіткнення — це ризик не лише для самого військового, а й для екіпажу евакуаційного авто або побратимів, які вирушають його рятувати. Адже кілзона, що сягає 20 і більше кілометрів, перебуває під цілодобовим повітряним моніторингом ворога. Використання НРК — чи не єдиний спосіб вивезти поранених із найбільш небезпечних ділянок.
«Роботу людей ми перенесли на другий етап евакуації. Перший — це робота НРК: заїхати на лінію зіткнення та витягти пораненого. Другий — передати пораненого екіпажу медевака. Так ми зменшуємо ризик для водія, медика і санітара. А також зберігаємо життя пораненому, якого за інших обставин мали б виносити люди», — пояснює оператор НРК «Мауль» Першого окремого медичного батальйону з позивним «Міллер».
Читайте такожВивезти пораненого з кілзони. Як із цим справляються підрозділи, які є варіанти і що думає військово-політичне керівництво
«Повернись живим» непублічно почав підтримувати напрям евакуацій за допомогою НРК із січня 2026 року. За даними фонду, передані засоби вже допомогли врятувати 42 людини.
На старті до проєкту долучаться сім підрозділів: Перший окремий медичний батальйон, 92 ОШБр, 93 ОМБр, 95 ОДШБр, 110 ОМБр, Департамент активних дій ГУР, 125 ОВМБр. З часом Фонд планує розширити їхній перелік.
Для проєкту «Повернись живим» закуповуватиме НРК українського виробництва, зокрема «Мауль», «Тарган 200», «Воля-Е» та «Сімба». Вартість одного — від 400 тис. до понад 1 млн грн.
У фонді зазначають, щоб НРК виконував свої місії на передньому краї, потрібна ціла екосистема: самі роботизовані комплекси і деталі до них, майно для командного пункту, засоби зв’язку (Starlink) та РЕБ, системи керування, транспорт та інше. Тому в межах проєкту RoboBro «Повернись живим» розбудовує спроможності підрозділів і забезпечує їх усією необхідною інфраструктурою для евакуаційних і логістичних місій із використанням НРК.
НРК також використовують для доставки на позиції переднього краю обладнання, боєприпасів, їжі чи зброї, матеріалів для спорудження укриттів, а також для евакуації поранених. Роботизовані комплекси також можуть застосовуватися для мінування та розмінування, виконання бойових місій. Конструкція та комплектація платформи залежать від її призначення. У підрозділах можуть бути команди інженерів, які доопрацьовують комплекси — додають функції, яких не було в базовій комплектації: потужніші батареї, зв'язок тощо.
Водночас, кажуть у фонді, роботизація з використанням НРК не передбачає повної автономності процесу без залучення людини. До типової евакуаційної місії залучені щонайменше сім військовослужбовців: оператор НРК і його помічник, черговий зміни; фахівець, що контролює повітряну обстановку; медик, який дистанційно супроводжує пораненого; фахівець із розвідданих; зв'язківець тощо. Окремо працює команда майстерні, яка обслуговує НРК і готує їх до наступного виїзду. Одна евакуаційна місія залежно від відстані та ситуації на маршруті може тривати понад 10 годин.
Нещодавно фонд «Повернись живим» у рамках проєкту «Дронопад» цільово залучив понад 180 млн грн для захисту критичної інфраструктури на півдні України. Зокрема йдеться про порти та морські шляхи.