Повернувся «на щиті» через півтора року: у Ковелі попрощалися з воїном Михайлом Філіпчуком (фото)
Ковельська громада провела в останню путь свого земляка, 31-річного військовослужбовця Михайла Філіпчука. Земний шлях гранатометника обірвався ще наприкінці 2024 року, проте свій вічний спочинок на рідній землі він знайшов лише зараз. Його поховали на Алеї Героїв міського кладовища.
Про це повідомили у Ковельській міській раді.
Михайло Філіпчук народився 3 вересня 1993 року в Ковелі. Разом із братом-близнюком Сергієм вони зростали у дружній сім’ї, ділили дитинство та навчалися в одному класі ЗОШ №11. Згодом Михайло здобув фах маляра-штукатура у ПТУ №5. Працював водієм у Ковельському МТМО, а пізніше – комірником на приватному підприємстві «Ковель-Будпостач».
Рідні згадують його як людину з надзвичайно світлою душею. У Михайла були особливі, дуже близькі та теплі стосунки з мамою, з якою він завжди ділився всіма планами та думками.
На початку повномасштабного вторгнення до лав ЗСУ мобілізували його брата Сергія, який став на захист країни у складі підрозділу морської піхоти. 8 червня 2024 року прийшла черга й Михайла. Через стан здоров'я чоловік раніше не проходив строкову службу, тому військова справа стала для нього абсолютно новим досвідом та серйозним викликом.
Після військових навчань солдат Михайло Філіпчук потрапив до складу 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». Служив гранатометником 2-го взводу 3-ї спеціальної роти (в/ч А4699). Разом із побратимами тримав оборону на Покровському напрямку, згодом на Сумщині, а восени 2024 року підрозділ відправили на Курщину.
Востаннє Михайло виходив на зв'язок із рідними 24 листопада 2024 року, коротко повідомивши, що йде на бойове завдання. За кілька днів сім'я отримала сповіщення, що боєць зник безвісти.
Потягнулися довгі й болісні місяці очікування. Мама воїна, Руслана Степанівна, вірила в диво: їздила на зустрічі під час обмінів полоненими, невпинно шукала обличчя сина на фото та відео у соцмережах. Проте найстрашніше підтвердила експертиза ДНК. Життя захисника обірвалося 27 листопада 2024 року в районі населеного пункту Новоіванівка Суджанського району Курської області. Лише тепер, майже через півтора року після загибелі, Герой повернувся додому.
Вічна слава і світла пам’ять Герою!
Редакція сайту новин Волині «Конкурент» висловлює співчуття рідним і близьким.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
