Повістку надіслали у Viber: чи вважається такий виклик до ТЦК законним
Надіслана роботодавцем у Viber фотографія повістки сама по собі не означає, що працівник, який дистанційно перебуває за кордоном, був належним чином оповіщений про необхідність прибути до ТЦК. Для таких випадків правила військового обліку передбачають окрему процедуру: роботодавець має оформити відповідний наказ та повідомити дистанційного працівника у встановлений спосіб. Просте пересилання зображення документа через месенджер цієї процедури не замінює.
За словами юристів, у ситуації, коли людина не отримувала належного повідомлення, саме по собі фото повістки у Viber не повинно створювати ті самі правові наслідки, що й оповіщення відповідно до встановленої процедури.
Повістку надіслали у Viber за кілька днів до дати явки
Питання виниклов українця, який перебуває за кордоном та дистанційно працює на українському підприємстві.
16 вересня 2026 року відділ кадрів переслав йому через Viber фотографію повістки. Сам документ був оформлений 14 вересня, а прибути до ТЦК для уточнення військово-облікових даних чоловік мав уже 18 вересня.
При цьому, за його словами, повістку поштою він не отримував і особисто під підпис йому її не вручали.
Юристи, які проаналізували цю ситуацію, зазначили, що пересилання фотографії повістки через Viber не відповідає передбаченому для такого випадку порядку оповіщення працівника. Вони звернули увагу на те, що законодавство встановлює окрему процедуру повідомлення військовозобов’язаних, зокрема тих, хто працює дистанційно та перебуває за межами України.
Постанова Кабінету Міністрів №560 передбачає окремий порядок надсилання повісток поштою. Зокрема, вони можуть направлятися рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. Чинна редакція документа також визначає строки між надсиланням такого відправлення та днем явки.
Як роботодавець має повідомити дистанційного працівника про виклик до ТЦК
Окремі правила для підприємств, установ та організацій встановлені постановою Кабміну №1487.
Після отримання розпорядження ТЦК про оповіщення працівника роботодавець повинен видати відповідний наказ або розпорядження та довести його до відома військовозобов’язаного.
Якщо людина працює безпосередньо на підприємстві, ознайомлення проводиться під особистий підпис.
Для працівників, які виконують роботу дистанційно або вдома, а також перебувають у відпустці, відрядженні чи тимчасово непрацездатні, встановлений інший порядок. У такому разі інформація про необхідність прибуття до ТЦК має бути направлена рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Крім того, підприємство повинно протягом трьох днів передати до відповідного ТЦК копію наказу та документи або інформацію, що підтверджують здійснення оповіщення.
Таким чином, звичайне пересилання фотографії повістки через Viber не є тим способом оповіщення дистанційного працівника, який прямо передбачений пунктом 47 постанови №1487.
Чи можуть оголосити в розшук через неявку після повідомлення у Viber
У наведеній ситуації належність оповіщення має принципове значення для подальших дій ТЦК.
Юристи наголошують: якщо працівника не ознайомили з відповідним наказом у передбаченому порядку та не направили повідомлення на адресу проживання, неявку після отримання лише фотографії документа в месенджері можна оскаржувати з посиланням на порушення процедури оповіщення.
Якщо ТЦК все ж звернеться до Національної поліції щодо адміністративного затримання та доставлення військовозобов’язаного, такі дії можуть бути оскаржені у встановленому порядку.
Постанова №1487 передбачає можливість звернення ТЦК до поліції для доставлення осіб у випадках, установлених законом, зокрема у зв’язку з адміністративними правопорушеннями у сфері військового обліку.
Чи можуть одразу заблокувати банківські рахунки
Отримання фотографії повістки у Viber також не означає автоматичного блокування банківських рахунків наступного дня після зазначеної в ній дати явки.
Для примусового стягнення штрафу необхідна відповідна процедура: має бути винесена постанова про адміністративне стягнення, після чого за наявності передбачених законом підстав питання може перейти до примусового виконання.
Тому надсилання фото повістки в месенджері саме по собі не запускає механізм миттєвого арешту коштів на рахунках.
Водночас кожна ситуація залежить від того, які саме дії здійснювали ТЦК та роботодавець, яким способом проводилося оповіщення та які документи це підтверджують.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
