Позов адвоката Борзих проти ZN.UA: де закінчується свобода слова і починається відповідальність медіа
Позови до медіа в Україні не є винятком, але для людей, які не займаються політикою і не ведуть постійної публічної комунікації, судовий захист репутації досі залишається радше крайнім кроком. Зупиняють тривалість і вартість процесу, ризик додаткового поширення спірної інформації та небажання конфліктувати з редакцією, яка має власний медійний ресурс.
Справа Борзих розвивається кардинально інакше.
Він колишній заступник Головного військового прокурора та досвідчений адвокат, який розуміє процесуальні ризики й має достатню професійну підготовку, щоб захищати свою репутацію в суді.
Публічності Борзих також не уникає: додаткова увага до справи очевидно не стала для нього перешкодою. Сам позов виглядає не як емоційна реакція на критику. За інформацією позивачів, це не спонтанний позов, він охоплює дванадцять публікацій, містить конкретні спірні твердження, 49 позицій доказів і посилання на практику Верховного Суду.
Це не гарантує перемоги, але свідчить, що команда Борзих готувалася до цього процесу і усвідомлює, навіщо та з якими аргументами йде до суду.
Водночас, гучна інформаційна рамка процесу не змінює суті спору. Суд має встановити, де закінчується право медіа повідомляти про кримінальне провадження і починається відповідальність за конкретні звинувачення, достовірність яких необхідно перевірити, а також втручання у приватне життя.
Що оскаржує Борзих
За інформацією адвоката, позов стосується дванадцяти публікацій ZN. Борзих не заперечує, що має статус підозрюваного у кримінальному провадженні НАБУ, хоча й вважає переслідування незаконним. Його претензії стосуються значно ширшого кола тверджень.
У матеріалах редакції йшлося про те, що Борзих нібито:
- отримував і продавав закриту службову інформацію;
- попереджав клієнтів про обшуки;
- причетний до понад 30 зливів і втрати доказів;
- керував злочинною групою адвокатів;
- був смотрящим у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз;
- мав своїх людей у НАБУ, доступ на Банкову та особливі зв’язки з посадовцями.
Ці твердження виходять за межі самого повідомлення про підозру. Частина з них подавалася з посиланням на анонімні джерела. Тому в суді редакції ZN доведеться показати, яку фактичну основу вона мала для кожного конкретного звинувачення.
Окрім того ZN поширював фотографії та обставини сімейного (приватного) життя, що також охороняється законом.
Не «800 тисяч компенсації журналістам»
Показовим є епізод із сумою позову. Спочатку ZN повідомило, що Борзих нібито вимагає майже 800 тис. грн, хоча в позовній заяві чітко зазначено 514 335,20 грн судових витрат і немає вимоги про компенсацію моральної шкоди.
Йдеться не про складну юридичну оцінку, а про конкретні цифри, які легко перевірити безпосередньо в документі. Редакція визнала помилку та виправила її лише наступного дня, коли неправильна сума вже розійшлася всередині медіапулу, що підхопили позицію ZN. Саме виправлення є належним кроком, однак воно не усуває наслідків первинного поширення.
На переконання позивачів, цей епізод також може свідчити про системний характер неналежної перевірки фактів перед їх оприлюдненням виданням.
Головна перевага Борзих: закон і практика Верховного Суду
Частина четверта статті 296 Цивільного кодексу передбачає, що ім’я підозрюваної або обвинуваченої особи може бути оприлюднене після набрання законної сили обвинувальним вироком, якщо інше не встановлено законом.
Для ZN проблема полягає ще й в тому, що редакція вже програла аналогічний спір. У вересні 2025 року Верховний Суд у справі № 757/19417/23 дійшов висновку, що суспільний інтерес і публічний статус особи не скасовують обмежень, установлених статтею 296 ЦК. При цьому суд не зобов’язав видалити журналістський матеріал повністю. Він дозволив залишити публікацію доступною, але зобов’язав редакцію прибрати ім’я позивача.
Таким чином, Верховний Суд розмежував право медіа повідомляти про кримінальне провадження і право персоніфікувати підозру до вироку. Ця постанова також не гарантує адвокатам Борзих автоматичної перемоги. Але після неї називати вимогу про захист права на ім’я очевидно безпідставною юридично складно.
Саме редакції ZN доведеться переконувати суд не застосовувати вже сформований підхід Верховного Суду, а це малоймовірне процесуальне рішення.
Підозра не підтверджує кожну журналістську версію
Аргумент ZN полягає в тому, що НАБУ офіційно підтвердило статус Борзих як підозрюваного. Цивільний суд не може скасувати цей статус або замінити собою суд у кримінальному провадженні. Але підозра не робить достовірними всі додаткові твердження редакції.
Між фразами «НАБУ повідомило про підозру» та «особа торгувала службовою інформацією, керувала злочинною групою і контролювала експертну установу» є суттєва юридична різниця.
Якщо ZN точно відтворювало офіційні матеріали НАБУ, позиція редакції буде сильною. Якщо ж медіа доповнило версію слідства власними категоричними, але хибними висновками, суд перевірятиме фактичну основу вже цих тверджень.
Показовим є епізод з Ігорем Коломойським. У первинній версії розслідування ZN його називали серед осіб, яких нібито захищала «група Борзих». Після заперечення Коломойського редакція прибрала цю згадку. Для сторони Борзих це знову таки аргумент, що частина відомостей могла бути оприлюднена без належної перевірки інформації.
Європейський стандарт не створює для медіа імунітету
ZN стверджує, що абсолютна заборона називати підозрюваних не відповідає практиці ЄСПЛ. Частково цей аргумент має підстави: Європейський суд справді оцінює суспільний інтерес, статус особи, форму публікації, достовірність інформації та наслідки для репутації.
Проте європейський підхід полягає не в автоматичній перемозі свободи слова, а в балансі між статтями 8 і 10 Конвенції — правом на репутацію та свободою вираження поглядів.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Фатуллаєв проти Азербайджану» від 22 квітня 2010 року наголошено, що пункт 2 статті 6 Конвенції не забороняє владі інформувати суспільство про здійснювані кримінальні розслідування, проте вимагає робити це із максимальною обережністю та обачністю, які необхідні для дотримання принципу презумпції невинуватості.
У справі Hurbain v. Belgium Велика палата ЄСПЛ визнала допустимою анонімізацію імені в архівному матеріалі за умови, що сама публікація залишається доступною.
Отже, вимога прибрати ім’я сама собою не є «антиєвропейською». Вирішальними є її обґрунтованість і пропорційність.
Чи можна вже називати позов SLAPP?
SLAPP — це явно безпідставний або зловживальний процес, метою якого є залякати журналістів, виснажити їхні ресурси чи припинити суспільно важливу дискусію. Сам факт звернення до суду не робить позов SLAPP. Так само редакція не може надати справі такий статус власною заявою.
У позові Борзих визначено конкретні спірні фрази, наведено правову основу, практику Верховного Суду та значний перелік доказів. Позов подано щодо матеріалів, які вже тривалий час залишаються доступними, а окремої вимоги про моральну компенсацію взагалі немає.
Тому теза про очевидно безпідставне переслідування журналістів виглядає передчасною. Водночас ZN має право ставити питання про пропорційність окремих вимог і заявлених судових витрат.
Медійна кампанія може створити додатковий ризик
Публічна критика позову і професійна солідарність журналістів одного медіапулу зі спільною інформаційною рамкою, є безперечно законними. Однак ситуація змінюється, якщо будь-яке рішення не на користь ZN наперед оголошується наступом на свободу слова або доказом залежності судді. Якщо риторика перейде у персональні атаки на суд та суддів, заклики ухвалити конкретне рішення чи погрози репутаційними наслідками, сторона Борзих зможе фіксувати такі прояви та порушувати питання про позапроцесуальний вплив та тиск на правосуддя з подальшими наслідками.
Коментар представниці позивача
«Предмет позову жодним чином не обмежує право журналістів критикувати діяльність адвокатів або висвітлювати роботу НАБУ. Йдеться про захист права позивача не бути представленим суспільству винним до набрання законної сили обвинувальним вироком суду.
Сьогодні багато ЗМІ фактично ігнорують презумпцію невинуватості, заздалегідь перетворюючи підозрюваних в очах суспільства на беззаперечно винних злочинців. Часто це супроводжується передчасними й необґрунтованими звинуваченнями.
Презумпція невинуватості, право на приватність, захист честі, гідності та ділової репутації є фундаментальними правами, гарантованими законом і практикою ЄСПЛ. Однак у гонитві за штучною сенсацією журналісти дедалі частіше нехтують перевіркою фактів, додаючи до реальних подій вигадані, але гучні обставини.
Подання позову до суду не має нічого спільного з нападом на журналістів та обмеженням свободи слова. Це передбачений законом спосіб захисту своїх прав. Ми виступаємо за змагальний процес: сторони нададуть докази, суд їх оцінить і ухвалить рішення.
Щодо 500 тисяч гривень судових витрат: позов стосується порушень прав позивача одразу у 12 публікаціях. Їх фіксація, експертна та правова оцінка, підготовка матеріалів і сплата судового збору потребували значних витрат. Можливо, ця сума звучить сенсаційно, але саме такою може бути реальна ціна дезінформації, яку системно поширювали під виглядом журналістських розслідувань. Позиція позивачів ґрунтується на значному обсязі доказів», — прокоментувала адвокат Борзих Ольга Пономаренко.
Які шанси сторін
Найсильніші позиції у сторони Борзих — на його боці практика Верховного суду та вимога щодо використання його імені до обвинувального вироку, а також претензії до конкретних тверджень, які виходять за межі офіційної інформації НАБУ. Аргумент сторони ZN: право повідомляти про суспільно важливе кримінальне провадження, цитувати офіційну позицію слідства та використовувати надійні конфіденційні джерела.
Але інформація таких джерел повинна мати достатню фактичну основу і пройти належну перевірку. Найімовірнішим результатом виглядає не повна перемога однієї сторони, а окрема оцінка кожної публікації та кожного спірного твердження. Суд може зобов’язати вилучити ім’я або конкретні недоведені фрази, не забороняючи самі матеріали. У цьому й полягає європейський підхід: не обирати між журналістикою та репутацією, а захищати обидва права законом і доказами.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
