Працівник ДТЕК вимагав 1 млн грн за травму на виробництві, що призвела до інвалідності — суд визнав провину підприємства
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області частково задовольнив позов про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Позивач просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» 1 млн гривень моральної шкоди. Суд ухвалив стягнути 80 тисяч гривень.
Обставини справи
Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров’я. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він тривалий час перебував у трудових відносинах з підприємством і за час роботи з ним стався нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом. На підтвердження доводів надано довідку медико-соціальної експертної комісії, згідно з якою 18 грудня 2019 року встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 40 відсотків та третю групу інвалідності безстроково. Первинно позивачу було встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 70 відсотків 21 грудня 1999 року. Позивач вважав, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив здоров’я, і йому завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болю, поганому самопочутті, порушенні душевної рівноваги, тому просив стягнути 1 000 000 гривень.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його недоведеність. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, обґрунтовуючи це відсутністю доказів, які підтверджують зміни у психічному стані позивача.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом установлено, що позивач тривалий час працював у відповідача, що підтверджується копією трудової книжки.
Позивачем надано акт про нещасний випадок № 93 форми Н-1 від 18 серпня 1999 року, з якого вбачається, що 15 серпня 1999 року в четверту зміну гірник підземний отримав наряд на зачистку привідної станції конвеєра. За годину до закінчення зміни він пішов з робочого місця до стволу, далі їхав на конвеєрі, не передбаченому для перевезення людей. Під’їжджаючи до приводної станції, побачив підживлювач, почав сходити з працюючого конвеєра, послизнувся, втратив рівновагу і впав на рейковий шлях, травмувавши стегно правої ноги.
У зв’язку із заподіянням шкоди здоров’ю позивач пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією. 18 грудня 2019 року встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 40 відсотків та третю групу інвалідності безстроково. Первинно 21 грудня 1999 року встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 70 відсотків.
Правове регулювання та позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до частини другої статті 153 Кодексу законів про працю України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Стаття 173 Кодексу законів про працю України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків.
Частиною першою статті 237-1 Кодексу законів про працю України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.
Відповідно до частини 1 статті 1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому медико-соціальною експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності. Така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 210/3177/17.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз’яснено, що відповідно до статті 237-1 Кодексу законів про працю України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров’я умовах, яке призвело до його моральних страждань, обов’язок з відшкодування моральної шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Ушкодження здоров’я, заподіяні під час виконання трудових обов’язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють моральні та фізичні страждання.
Верховний Суд у постанові від 21 травня 2025 року у справі № 235/3143/24 вказав, що обов’язки сторін у сфері оподаткування, які виникають у зв’язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, суд не встановлює.
Що вирішив суд
Суд у справі №185/10558/25 установив, що ушкодження здоров’я відбулося при виконанні трудових обов’язків, що призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого позивач змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
Суд не погодився із запереченнями відповідача щодо недоведеності факту професійного захворювання та заподіяння моральної шкоди, оскільки згідно з пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року моральна шкода може складатися з моральних переживань у зв’язку з ушкодженням здоров’я, порушенням нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного способу життя.
При визначенні розміру моральної шкоди суд оцінив глибину, характер та тривалість душевних страждань, істотність недоотриманих благ, конкретні обставини справи, розмір втрати професійної працездатності, призначення групи інвалідності, характер професійних захворювань та їх наслідки, керуючись принципом розумності, виваженості та справедливості. Суд урахував і вину позивача у нещасному випадку.
Позов задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 80 000 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 800 гривень.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
