Працівник у суді може вимагати виплати за затримку, якщо його звільнили, але не розрахували
Під час звільнення роботодавець має провести з працівником повний розрахунок і виплатити всі належні суми.
До них входять заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, а також вихідна допомога, премії та інші виплати, якщо вони передбачені законом, трудовим або колективним договором.
Коли мають виплатити гроші
За загальним правилом остаточний розрахунок проводять у день звільнення.
Якщо працівник у цей день не працював, належні йому суми мають виплатити не пізніше наступного дня після того, як він пред’явить вимогу про розрахунок. Це передбачено статтею 116 КЗпП.
Наприклад, якщо у працівника залишилося 18 днів невикористаної відпустки, то їх також мають оплатити.
Середньоденну зарплату для такого розрахунку визначають відповідно до постанови Кабміну №100, виходячи з виплат за 12 місяців.
Які документи мають видати в день звільнення
Відповідно до статті 47 КЗпП роботодавець має видати працівнику:
- копію наказу про звільнення;
- письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми;
- запис про звільнення у паперовій трудовій книжці, якщо працівник цього вимагає.
З 2021 року відомості про трудовий стаж ведуться в електронному реєстрі Пенсійного фонду. Водночас паперова трудова книжка продовжує використовуватися, а записи до неї вносять на вимогу працівника.
Що робити, якщо роботодавець затримує розрахунок
Якщо належні працівнику суми не виплатили вчасно з вини роботодавця, працівник може вимагати через суд середній заробіток за весь час затримки, але не більше ніж за шість місяців.
Таке правило передбачене статтею 117 КЗпП.
Якщо кошти не виплатили або виплатили із запізненням, працівнику радять спочатку подати письмову вимогу, а в разі відсутності результату — звернутися до Держпраці або до суду.
Особливі випадки звільнення
Окремі правила залежать від статусу працівника або виду трудового договору.
Зокрема, перебування у декретній відпустці не заважає звільнитися за власним бажанням. Вагітність та догляд за дитиною до 14 років належать до поважних причин, тому роботодавець має звільнити працівницю у строк, про який вона просить.
Водночас звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років, з ініціативи роботодавця у більшості випадків заборонене.
Строковий трудовий договір можна достроково розірвати лише з підстав, визначених статтею 39 КЗпП. Серед них — хвороба, інвалідність, порушення з боку роботодавця та поважні причини, передбачені статтею 38 КЗпП.
Працівник також може взяти відпустку з подальшим звільненням. У такому разі датою припинення трудових відносин буде останній день відпустки.
Що з мобілізованими працівниками
За мобілізованим працівником зберігаються місце роботи та посада на період військової служби.
Якщо він вирішить звільнитися, заяву можна надіслати поштою, однак порядок такого оформлення доцільно заздалегідь узгодити з кадровою службою роботодавця.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
