Що відбуватиметься з цифровими акаунтами після смерті людини, як захищатимуть приватність, чи матимуть військовослужбовці додаткові цивільно-правові гарантії та коли українці отримають нові правила у повсякденному житті? Про це у Вінниці говорили під час обговорення проєкту нового Цивільного кодексу України за участю Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука.

Зустріч стала частиною серії регіональних обговорень документа. До дискусії долучилися науковці, судді, практикуючі юристи та студенти. За задумом авторів проєкту, новий Цивільний кодекс має врахувати зміни, які відбулися в українському суспільстві за останні десятиліття, зокрема стрімкий розвиток цифрових технологій.

Руслан Стефанчук наголосив, що нинішня дискусія стосується не лише юридичних норм, а й того, за якими правилами житиме Україна після завершення війни.

«Я хотів би більше говорити про те, як ми плануємо і бачимо життя України після цієї страшної війни. Мені здається, сьогодні дуже важливо дискутувати про законодавчі акти, якими ми послуговуватимемося на майбутнє. Один із найбільш фундаментальних — проєкт Цивільного кодексу України. Я тут для того, щоб провести чесну і дорослу розмову без заготовлених питань і відповідей», — сказав Голова Верховної Ради.

Від телеграфу до цифрового життя

Чинний Цивільний кодекс України ухвалили у 2003 році. За цей час змінилися не лише технології, а й сам спосіб життя людей. Значна частина спілкування, роботи, покупок, фінансових операцій та особистих стосунків перемістилася в цифровий простір.

Саме цю зміну Стефанчук називає однією з причин необхідності оновлення цивільного законодавства.

«Чи змінилося ваше життя порівняно з 2003 роком? Достатньо дістати з кишені смартфон і зрозуміти, що 80% нашого життя перейшло в цифровий простір. У чинному кодексі досі є норма, яка гарантує право на таємницю телеграфних повідомлень — молодь уже й не пам’ятає, що це таке. Натомість нові інститути не мають належного правового закріплення. Право повинно відповідати реаліям суспільства, а не відставати від них», — зазначив він.

За словами голови парламенту, розвиток штучного інтелекту та цифрових технологій ставить перед законодавством нові питання — зокрема щодо приватності, персональних даних, цифрових активів та ідентичності людини в інтернеті.

Що нового пропонують?

Робота над проєктом тривала майже шість років із залученням українських правників. Однією з його основних ідей автори називають орієнтацію на людину та її свободи.

Стефанчук описує запропоновану концепцію як «супермаркет правових можливостей», у якому людина має отримати більше можливостей самостійно обирати модель поведінки та захищати власні інтереси.

«Наша загальна філософія — зробити з кодексу “супермаркет правових можливостей”, де будь-який громадянин може обрати ту модель поведінки, яка найкраще відповідає його інтересам. Ми також закладаємо новий принцип: усе, що не є публічним, є приватним», — пояснив він.

Серед запропонованих змін — правове врегулювання цифрового життя людини. У проєкті йдеться, зокрема, про цифровий образ, цифрову приватність, персональні дані та цифрові активи.

«Сьогодні YouTube-акаунт чи сторінка в соцмережах у деяких людей вартують дорожче за їхні матеріальні статки. Ми вводимо поняття цифрового образу, цифрової приватності та захисту персональних даних. Є дві речі, які відрізняють людину, — це репутація і приватність, і ми повертаємо їх під надійну правову охорону», — сказав Стефанчук.

Окремий блок нововведень стосується військовослужбовців та ветеранів. Проєкт передбачає особливий цивільно-правовий статус для захисників України, а також спрощення окремих процедур встановлення юридичних фактів.

Ще один напрям — репродуктивні права. Серед запропонованих положень — можливість відкладеного батьківства для військовослужбовців. Автори проєкту пов’язують це, зокрема, із необхідністю збереження генофонду країни в умовах війни.

Зміни стосуватимуться і трудових та особистих відносин. Зокрема, у проєкті передбачене право на інформаційний спокій — захист приватного часу людини від робочих комунікацій у позаробочий або вихідний день.

Оновлення пропонують і в частині речового права. Серед нових об’єктів, які планують врегулювати на рівні цивільного законодавства, — паркомісця, криптовалюти, 3D-об’єкти та космічні об’єкти. Також автори пропонують використовувати термін «посідання» для позначення фактичного утримання речі.

Нові правила не запрацюють одразу

Попри масштаб запропонованих змін, ухвалювати новий Кодекс поспіхом не планують.

Регіональні обговорення вже проводили, зокрема, у Харкові, Дніпрі, Одесі та Вінниці. За словами Руслана Стефанчука, після ухвалення документа має бути достатньо часу для того, щоб суди, адвокати, юристи та бізнес могли адаптуватися до нових правил.

«Ми плануємо, що цей кодекс буде введено в дію через рік після завершення правового режиму воєнного стану. Цей термін необхідний для того, щоб і суди, і юристи-практики, і бізнес мали можливість адаптуватися до нових правил, а ми — усунути всі можливі неузгодженості», — зазначив Голова Верховної Ради.

Водночас остаточний вигляд документа ще може змінитися під час його доопрацювання. Саме тому, за словами учасників зустрічі, регіональні дискусії мають не лише презентувати проєкт, а й дати можливість правникам, науковцям та громадськості поставити запитання і запропонувати свої зауваження.

До теми:

Захист від техногігантів та «цифровий образ»: Руслан Стефанчук презентував у Вінниці новий Цивільний кодекс України