Президент Ірану Масуд Пезешкіан 30 березня публічно відмовився від проведення прямих переговорів з Вашингтоном щодо ядерної програми Тегерана, запропонованих у листі президента США Дональда Трампа на початку цього місяця.
«Хоча можливість прямих переговорів між двома сторонами була відхилена в цій відповіді, було підкреслено, що шлях для непрямих переговорів залишається відкритим», – сказав Пезешкіан у телевізійному виступі, додавши, що США «мають довести, що заслуговують на довіру».
Він додав, що Іран ніколи не уникав переговорів, і звинуватив США у невиконанні своїх колишніх зобов’язань, включно з виходом із ядерної угоди під час першого терміну Трампа у 2018 році.
Це перша офіційна відповідь Тегерана на лист президента США Дональда Трампа верховному лідеру країни Алі Хаменеї. У цьому листі йшлося про двомісячний термін укладення нової ядерної угоди. Проте від якого моменту відраховується цей термін, неясно.
Угода, яка передбачала згортання ядерної програми Ірану, була укладена кількома країнами (США, Великою Британією, Францією, Німеччиною, Росією та Китаєм) та затверджена резолюцією Ради безпеки ООН у 2015 році. У 2018 році Трамп на підставі розвідувальних даних про розвиток іранської ядерної програми вивів США із угоди в односторонньому порядку, і відтоді непрямі переговори Тегерана з Вашингтоном були безрезультатними. У свій другий термін Трамп заявляв, що Ірану «доведеться щось зробити», тому що у нього «не може бути ядерної зброї».
За час президентства Джо Байдена, яке відбулося після першого терміну Трампа, ядерна програма Ірану, як зазначало видання Axios, «значно просунулась». Наприкінці грудня 2023 року Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомляло, що Іран наростив темпи виробництва збагаченого до 60% урану (для виробництва ядерної зброї необхідний збагачений до 90% і вище уран). Іран прагне зняття накладених на нього санкцій і для цього нещодавно відновив обговорення своєї ядерної програми з країнами Євросоюзу.