Прикордоннику відмовили у виплаті 1 млн грн через дату контракту — суд поставив крапку у спорі
Житомирський окружний адміністративний суд визнав протиправною відмову у виплаті прикордоннику одноразової винагороди у розмірі 1 млн грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів №153, та зобов’язав військову частину нарахувати і виплатити ці кошти. Суд дійшов висновку, що сам по собі факт укладення контракту до початку повномасштабної війни не може бути підставою для відмови, якщо військовослужбовець відповідає іншим умовам, встановленим урядом.
Обставини справи
Позивач проходив службу в Державній прикордонній службі за контрактом, укладеним у квітні 2021 року, коли йому було 22 роки. Після початку повномасштабного вторгнення дія контракту була автоматично продовжена на період воєнного стану відповідно до Закону «Про військовий обов’язок і військову службу». У 2023 році військовослужбовець отримав поранення, пов’язане із захистом Батьківщини, а також понад шість місяців безпосередньо брав участь у бойових діях. Після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів №153 він звернувся за виплатою одноразової винагороди у розмірі 1 млн грн, однак прикордонний загін відмовив. Підставою стало те, що контракт був укладений ще до введення воєнного стану.
Що встановив суд
Суд проаналізував положення постанови Кабінету Міністрів від 11 лютого 2025 року №153, якою запроваджено експериментальний проєкт щодо підвищення мотивації окремих категорій військовослужбовців.
Проаналізувавши пункт 4 цієї постанови, суд виокремив критерії, яким має відповідати військовослужбовець для отримання одноразової винагороди. Зокрема, він має належати до визначених категорій особового складу, бути прийнятим або призваним на військову службу у віці до 25 років, проходити військову службу, а також мати визначений постановою період безпосередньої участі у бойових діях.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що на дату набрання чинності постановою №153 позивач уже мав понад шість місяців безпосередньої участі у бойових діях. Крім того, матеріали справи підтверджують, що він отримав поранення, пов’язане із захистом Батьківщини, продовжував проходити військову службу та не мав обставин, які виключали б право на виплату.
Чому суд не погодився з позицією військової частини
Військова частина вважала, що право на виплату мають лише військовослужбовці, які були прийняті або призвані на службу під час воєнного стану. Оскільки позивач уклав контракт у 2021 році, тобто до 24 лютого 2022 року, йому відмовили у виплаті.
Суд визнав таке тлумачення неправильним.
У рішенні зазначено, що після введення воєнного стану дія контракту позивача була продовжена понад встановлений строк не у добровільному порядку, а безпосередньо на підставі закону. Тому укладення первинного контракту до початку повномасштабної війни саме по собі не може свідчити про невідповідність вимогам постанови №153.
Суд у справі 240/14051/26 також дійшов висновку, що запровадження експериментального проєкту не може тлумачитися як підстава для позбавлення права на винагороду військовослужбовців, які добровільно уклали контракт до 24 лютого 2022 року, але після початку повномасштабної війни продовжили проходити службу та відповідають іншим вимогам постанови №153.
На думку суду, інший підхід порушував би принципи справедливості та рівності, адже ставив би у гірше становище військовослужбовців, які добровільно стали на захист держави ще до початку повномасштабної агресії та надалі брали безпосередню участь у бойових діях.
Рішення суду
Житомирський окружний адміністративний суд задовольнив позов у повному обсязі.
Суд визнав протиправною бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати одноразової винагороди, а також зобов’язав нарахувати і виплатити позивачу 1 млн грн відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №153. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
