Прикордоннику відмовили у звільненні, бо за батьком нібито могла доглядати дружина: суд встановив, що шлюбу не було
Прикордонник хотів звільнитися з військової служби, щоб доглядати за батьком з інвалідністю I групи, однак командування відмовило. Причина — у довідці про склад сім’ї була зазначена жінка, яка, на думку військової частини, могла забезпечити необхідний догляд. Проте з’ясувалася важлива обставина: батько військового не перебував із нею у шлюбі.
Чи означає наявність спільної дитини, що жінка зобов’язана доглядати за її батьком, і чи можна на цій підставі відмовити військовослужбовцю у звільненні — з’ясовував Закарпатський окружний адміністративний суд. Суд не погодився з аргументами командування та зобов’язав звільнити прикордонника зі служби.
Суть справи
Як встановив суд, 27 березня 2026 року військовослужбовець Державної прикордонної служби України подав по команді рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами. Підставою стала необхідність здійснення постійного догляду за батьком, якому встановлено I групу інвалідності та який потребує постійного стороннього догляду.
Чоловік просив звільнити його відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» у зв’язку з наявністю сімейних обставин, передбачених абзацом тринадцятим пункту 3 частини дванадцятої цієї статті.
До рапорту він додав документи, що підтверджували інвалідність батька, родинні зв’язки та склад сім’ї. Зокрема, довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення I групи інвалідності, медичні документи, свідоцтво про народження, довідку про склад сім’ї, а також свідоцтва про смерть батьків свого батька.
Однак листом від 15 квітня 2026 року прикордонний загін повідомив, що надані документи не підтверджують відсутності інших членів сім’ї першого або другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати догляд.
Головним аргументом командування стала довідка про склад сім’ї від 16 березня 2026 року.
У відзиві на позов представник прикордонного загону зазначив, що в батька військовослужбовця є дружина, яка постійно проживає з ним та може здійснювати необхідний догляд.
Саме наявністю такої особи відповідач обґрунтовував відмову у звільненні.
Військовослужбовець не погодився з цим рішенням і звернувся до суду. Він просив визнати дії прикордонного загону протиправними та зобов’язати командування прийняти рішення про його звільнення з військової служби й виключення зі списків особового складу.
Позиція та висновки суду
Насамперед суд проаналізував законодавчі умови звільнення військовослужбовців за сімейними обставинами під час воєнного стану.
Відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять службу за призовом під час мобілізації, можуть бути звільнені через сімейні обставини або інші поважні причини, визначені частиною дванадцятою цієї статті, якщо вони не висловили бажання продовжувати службу.
Однією з таких підстав є необхідність здійснення постійного догляду за одним зі своїх батьків або батьків дружини чи чоловіка, який має інвалідність I або II групи.
Водночас закон передбачає додаткову умову: відсутність інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення особи, яка потребує догляду, або наявність у таких родичів власної потреби в постійному догляді, підтвердженої відповідним медичним висновком.
Суд зазначив, що для звільнення за цією підставою військовослужбовець має підтвердити три взаємопов’язані обставини: наявність у батька чи матері інвалідності I або II групи, необхідність здійснення постійного догляду та відсутність інших членів сім’ї відповідного ступеня споріднення, які могли б забезпечувати такий догляд, або встановлені законом обставини, за яких ці особи самі потребують постійного догляду.
При цьому суд наголосив, що сама наявність іншого родича не завжди означає його реальну можливість доглядати за особою з інвалідністю.
На підтвердження такого підходу суд послався на практику Верховного Суду.
Зокрема, у постанові від 27 лютого 2025 року у справі №380/16966/24 Верховний Суд звернув увагу на тлумачення поняття «відсутність» іншого члена сім’ї.
Верховний Суд зазначив, що воно охоплює не лише фізичну відсутність особи, а й нездатність виконувати обов’язки з догляду через об’єктивні обставини. Такими обставинами можуть бути, зокрема, перебування в полоні, відбування покарання або проходження військової служби.
Окремо суд першої інстанції врахував постанову Верховного Суду від 29 квітня 2026 року у справі №520/14746/25.
У ній Верховний Суд наголосив на необхідності досліджувати фактичні обставини, зокрема місце проживання потенційного доглядача, його фізичну та матеріальну можливість забезпечувати догляд, наявність малолітніх дітей та інших об’єктивних перешкод.
Таким чином, питання можливості здійснення постійного догляду має вирішуватися з урахуванням реальних обставин конкретної справи, а не лише формальної наявності родичів.
Чи зобов’язана мати військового доглядати за його батьком
Ключовим питанням у цій справі стала правова оцінка довідки про склад сім’ї, на яку посилалося командування прикордонного загону.
Суд встановив, що відповідна довідка була видана саме військовослужбовцю. У документі зазначалося, що до складу його сім’ї входять батько та мати.
Проте, як з’ясував суд, батько військовослужбовця не перебував і не перебуває у зареєстрованому шлюбі з його матір’ю.
На переконання суду, сама наявність у чоловіка та жінки спільної дитини не свідчить про виникнення між ними прав та обов’язків подружжя.
Суд звернувся до статті 21 Сімейного кодексу України, відповідно до якої шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Водночас проживання жінки та чоловіка однією сім’єю без реєстрації шлюбу саме собою не є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя.
Суд також навів положення статті 91 Сімейного кодексу України, якою за визначених умов передбачено право на утримання для жінки та чоловіка, які не перебувають між собою у шлюбі.
Оцінивши ці норми, суд дійшов висновку, що довідка про склад сім’ї військовослужбовця не може підтверджувати наявність у його матері обов’язків щодо батька лише з тієї причини, що вони мають спільну дитину.
Інакше кажучи, наявність матері військовослужбовця в довідці про склад його сім’ї не доводить, що вона є дружиною батька та зобов’язана здійснювати за ним постійний догляд.
Водночас суд врахував положення статті 51 Конституції України, за якою повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Аналогічні обов’язки передбачені статтями 172 та 202 Сімейного кодексу України, які регулюють питання піклування повнолітніх дітей про батьків, надання їм допомоги та утримання непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що саме позивач є єдиним членом сім’ї, на якого покладається відповідний обов’язок щодо його батька.
Чи були інші родичі, які могли здійснювати догляд
Окремо суд перевірив доводи про відсутність інших осіб першого або другого ступеня споріднення, які могли б забезпечити постійний догляд за батьком військовослужбовця.
З матеріалів справи встановлено, що батьки чоловіка з інвалідністю померли. На підтвердження цього військовослужбовець надав відповідні свідоцтва про смерть.
Також суд зазначив, що у позивача немає рідних братів і сестер та інших осіб, які могли б здійснювати догляд за його батьком.
Оцінивши сукупність доказів, суд визнав безпідставними доводи прикордонного загону про те, що постійний догляд можуть забезпечити інші члени сім’ї.
На думку суду, надані військовослужбовцем документи підтверджують відсутність інших осіб, які могли б здійснювати постійний догляд за його батьком, який має інвалідність I групи та потребує постійної сторонньої допомоги.
Відповідно, суд визнав, що відмова прикордонного загону була прийнята без належного врахування всіх обставин, які мають значення для вирішення питання про звільнення з військової служби.
Що вирішив суд
Закарпатський окружний адміністративний суд у справі №260/3142/26 повністю задовольнив позов військовослужбовця.
Суд визнав протиправними дії прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо відмови у звільненні з військової служби за сімейними обставинами на підставі рапорту від 27 березня 2026 року.
Крім того, суд зобов’язав прикордонний загін прийняти рішення про звільнення військовослужбовця та виключення його зі списків особового складу у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за батьком з інвалідністю I групи.
Отже, у цій справі вирішальним стало те, що командування вважало матір військовослужбовця особою, яка могла здійснювати догляд за його батьком, однак суд встановив відсутність між ними зареєстрованого шлюбу та не визнав доведеними відповідні обов’язки лише на підставі довідки про склад сім’ї.
Водночас рішення не означає, що відсутність зареєстрованого шлюбу між батьками військовослужбовця сама собою завжди є достатньою підставою для звільнення зі служби. У цій справі суд оцінив усю сукупність обставин, включно з інвалідністю батька, потребою в постійному догляді та наявністю інших осіб, які могли б його здійснювати.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
