Природа виявилась сильнішою: Як Чорне море так швидко відновилося від тисяч тонн сміття після підриву Каховської ГЕС, науковець дав пояснення

За рік після вибуху на Каховський ГЕС екосистема Чорного моря майже відновилася. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів заступник директора Інституту морської біології НАН України, доктор біологічних наук Віктор Демченко, передають Патріоти України.

«Коли у червні 2023 року підірвали Каховську ГЕС, перші наші думки: море зміниться надзвичайно сильно і потім буде довго відновлюватися. Та насправді найскладніші зміни зупинилися протягом двох-трьох місяців, потім був період поступового відновлення окремих компонентів, через рік ми ще бачили певні хронічні проблеми, але суттєвих змін в екосистемі не реєстрували. Отже, за рік після вибуху на Каховський ГЕС екосистема Чорного моря майже відновилася», – констатував Демченко.

За його словами, найбільшим ударом для моря була прісна вода, забруднена різними речовинами – як органічними, так і промисловими, що були вимиті з затоплених підприємств Херсонщини, складів з хімікатами. Тобто на море вплинули два шкідливі фактори водночас.

«У перші три-п'ять днів після аварії опріснення акваторій навіть біля Одеси було дуже значним: солоність води впала в три-п'ять разів – з 16-17 проміле до трьох.

Риби за такого погіршення екологічних умов можуть мігрувати. Що вони і зробили. Є певна кількість видів, які витримують зміну солоності, і для них опріснення акваторій не стало критичним», – пояснив біолог.

Водночас багато морських організмів, які просто не пристосовані до життя в прісній воді, загинули, уточнив науковець. Як приклад, він назвав мідії. Через підрив Каховсьої ГЕС їх загинуло понад три тисячі тонн у прибережній зоні.

Демченко підтвердив, що експертиза Інституту морської біології НАН України була використана як доказ у кримінальній справі про екоцид, влаштований Росією внаслідок підриву Каховської ГЕС.

«Інститут виконував роботи за дорученням Генеральної прокуратури: наші водолази відбирали зразки, і ми збирали в прибережній зоні факти щодо оцінки втрат біорізноманіття, під камери запаковували зразки мідії в спеціальні ємності», – розповів науковець.

За його словами, експерти Інституту зосередилися саме на мідії, тому що це промисловий вид у Чорному морі, тож має певну ринкову вартість і тому піддається об'єктивному оцінюванню. Інші ж організми важко обліковувати, пояснив Демченко.

«Всі мігруючі види риб або ті, які живуть у товщі води, могли загинути, але в кримінальній справі довести це складно. У нас не було можливості відловлювати якийсь вид або збирати на великій площі загиблих риб та інші організми, які викидало на берег, і реєструвати їх. У будь-якому разі це не було б настільки об'єктивним доказом, як мідії», – наголосив біолог.

Водночас, за його словами, вчені Інституту досліджували й інші зміни в екосистемі. Зокрема, зміни стану планктону, інших ракоподібних на узбережжі. «Ми бачили, що одні організми загинули, а інші, навпаки, почали стрімко розмножуватися, тому що покращились їхні кормові умови. Наприклад, гамаруси (невеликий рачок родини бокоплавів – «Главком»), які харчуються відмерлими організмами на дні моря», – розповів Демченко.

Також, з його слів, почала відновлюватися популяція мідії. Водночас солоність води повернулася до норми приблизно за два місяці після підриву Каховської ГЕС.