Продажі на OLX без ФОП: ДПС побачила незаконний бізнес у шкарпетках за 25 грн, але суд вирішив інакше

Моніторинг платіжних сервісів та оголошень на OLX з боку податкової створив хибне враження, ніби будь-яка систематична розпродажа старих речей з власної шафи чи гаража є адміністративним правопорушенням за ст. 164 КУпАП. Юридичний розбір судової практики спростовує міф про «безпечні фінансові ліміти» та пояснює, які саме докази зобов’язана зібрати податкова, щоб притягнути громадянина до відповідальності.

Цей міф підживлюють і справи, в яких ДПС намагається притягнути громадян до відповідальності за продаж товарів без державної реєстрації підприємцем. Отримуючи дані про численні грошові перекази через фінансові сервіси, податківці розцінюють регулярні надходження як можливу ознаку систематичної господарської діяльності та складають протоколи за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Однак сама кількість переказів або поштових відправлень ще не означає автоматично, що людина займається підприємницькою діяльністю. У таких справах суди досліджують характер і систематичність продажів, їх мету та інші обставини, які можуть свідчити про здійснення саме господарської діяльності.

А з 1 січня 2027 року для доходів, отриманих через цифрові платформи, запрацює окремий механізм оподаткування. Оператори таких платформ виконуватимуть функції податкових агентів: збиратимуть передбачену законом інформацію про продавців, звітуватимуть про їхні доходи та у визначених випадках утримуватимуть податок. Водночас для продажу товарів закон передбачає неоподатковуваний поріг — до еквівалента 2 000 євро доходу за календарний рік.

Справа № 336/483/26: чому 161 переказ і 465 тисяч гривень не переконали суд

Цікавим кейсом у цій сфері є постанова Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі № 336/483/26.

Обставини справи на перший погляд виглядали для податкової «ідеально». Головне управління ДПС у Запорізькій області склало протокол про адміністративне правопорушення стосовно громадянина. Згідно з даними податківців, отриманими з Системи обліку РРО щодо операцій ТОВ «Нова Пей», громадянин протягом трьох місяців отримав 161 грошовий переказ на загальну суму 465 128,00 грн.

Логіка ДПС була такою: громадянин не зареєстрований як ФОП, провадив діяльність з метою отримання прибутку, а 161 переказ на майже пів мільйона гривень свідчить про систематичну господарську діяльність у розумінні ч. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України.

Проте захист громадянина надав письмові заперечення, вказавши, що позиція ДПС є безпідставною. Громадянин не здійснював підприємницької діяльності, а лише розпродавав належні йому особисті вживані речі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Чому суд прийняв таке рішення, незважаючи на 465 тисяч грн?

Податковий орган долучив до матеріалів лише виписку з внутрішньої бази даних та Системи обліку РРО щодо транзакцій ТОВ «Нова Пей». Сама по собі виписка про переказ коштів фіксує лише факт руху грошей, але не розкриває юридичного змісту правочинів.

ДПС не надала доказів того, який саме товар реалізовувався, чи був він новим або вживаним, де розміщувалися оголошення та чи закуповувалося майно спеціально для перепродажу з метою маржі.

Суд підкреслив, що обов’язок збирання доказів за ст. 251 та ст. 255 КУпАП покладається на податкову. Відсутність беззаперечних доказів ведення саме господарської діяльності унеможливлює притягнення особи до відповідальності.

Цей кейс показує, що навіть сотні переказів та пів мільйона гривень самі по собі не перетворюють продаж майна на бізнес, якщо податкова не виконала свій обов’язок щодо доказування.

Що насправді має довести податкова?

За ч. 1 ст. 164 КУпАП відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання. Диспозиція цієї норми є бланкетною і вимагає встановлення того, які саме вимоги законодавства порушила особа.

Відповідно до ст. 50 Цивільного кодексу України, фізична особа має право здійснювати підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації. Підприємницьку діяльність характеризують, зокрема, самостійність, систематичність, здійснення на власний ризик та спрямованість на одержання прибутку. Крім того, Пленум Верховного Суду України у постанові №3 від 25.04.2003 роз’яснив, що під систематичністю слід розуміти діяльність, яка здійснюється не менше ніж три рази протягом одного календарного року.

Проте наявність трьох і більше продажів чи переказів — це лише один із елементів. Для наявності складу правопорушення за ст. 164 КУпАП податковий орган має довести в суді весь комплекс обставин, які свідчать саме про здійснення особою підприємницької діяльності.

Норми цивільного законодавства (ст. 319, 320 ЦК України) надають кожному громадянину право розпоряджатися належним йому майном. Продаж особистих вживаних речей — власного одягу, старого ноутбука або меблів — сам по собі не свідчить про здійснення підприємницької діяльності та може бути звичайним розпорядженням власним майном.

Якщо людина купує річ за 1000 гривень, користується нею і через рік продає на OLX за 600 гривень, вона отримує грошові кошти, але сам факт такого надходження ще не доводить здійснення підприємницької діяльності. Для притягнення за ст. 164 КУпАП ДПС має довести не просто факт отримання коштів, а підприємницький характер діяльності — її систематичність, спрямованість на отримання прибутку та інші відповідні ознаки. Закупівля товарів спеціально для подальшого перепродажу може бути одним із доказів такого характеру діяльності.

У справах про адміністративні правопорушення застосовується принцип презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Тому самі лише дані про кількість переказів та отримані суми не звільняють орган, який притягає особу до відповідальності, від необхідності довести наявність складу правопорушення.

Широка судова практика: від шкарпеток за 25 гривень до часових обмежень

Аналіз судових рішень свідчить, що суди послідовно зупиняють спроби податкової прирівняти звичайний Інтернет-розпродаж до незаконного бізнесу.

Контрольна закупівля шкарпеток та 20 доставок на OLX: справа № 335/2768/25

В Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя розглядалася справа стосовно громадянки, яка реалізувала на OLX дитячі шкарпетки вартістю 25 грн. Податківці провели контрольну закупівлю, зафіксували на її профілі olx.ua більше 20 успішних доставок, 44 активних оголошення і склали протокол за ст. 164 КУпАП.

Захист вказав, що жінка продавала дитячі речі свого сина, котрі їй більше не потрібні. Суд закрив провадження у справі за відсутністю складу правопорушення, зазначивши, що сама по собі кількість оголошень чи успішних доставок на майданчику olx.ua не свідчить про комерційну діяльність, оскільки платформа призначена для побутового обміну та продажу між фізичними особами.

Більше того, суд звернув увагу, що відомості про покупця у протоколі та у доданих до протоколу матеріалах не зазначені, однак платником цієї суми у платіжній інструкції зазначена особа, відомості про яку дивним чином співпадають з прізвищем, іменем та по-батькові начальника відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області, за підписом якого, у свою чергу, був складений протокол про адміністративне правопорушення.

Провадження у справі про притягнення громадянина до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП було закрите за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

43 перекази без первинних документів від податкової: справа № 333/1345/26

Комунарський районний суд м. Запоріжжя розглянув справу, де ДПС заявила про отримання громадянином 43 переказів на суму 36 498 грн за два місяці через «Нова Пей».

Суд закрив провадження, вказавши, що наданий податковою лист із інформаційної бази РРО не є матеріалом податкової перевірки чи первинним документом. У ньому відсутні відомості про призначення платежів, опис товарів та осіб-покупців.

Продаж непотрібних власних речей: справа № 357/2776/24

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у постанові також закрив провадження щодо громадянки, яка розміщувала оголошення про продаж власних речей, констатувавши: норми національного законодавства не забороняють громадянам здійснювати продаж особистого майна і не зобов’язують їх реєструватися підприємцями для розрозпродажу власного майна.

Часовий фактор та строки притягнення: справи № 336/989/26 та № 336/1007/26

У випадках, коли суди схиляються до наявності ознак систематичності через регулярність щомісячних надходжень протягом півроку (як у справах Шевченківського суду м. Запоріжжя), важливим фактором стає часовий захист.

За ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення судом становить 3 місяці з дня вчинення правопорушення. Якщо ДПС передає матеріали до суду із запізненням, провадження підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Зміни, що плануються з 2027 року: Закон № 4903-ІХ та нові правила для цифрових платформ

Складна судова практика та хаотичні спроби ДПС штрафувати громадян за статтею 164 КУпАП підвели законодавця до змін. В межах імплементації європейських стандартів, зокрема Директиви DAC7, було ухвалено Закон України № 4903-ІХ, який може змінити правила гри з 1 січня 2027 року.

Верховна Рада ухвалила закон 9 червня, Голова ВР підписав 12 червня, але офіційні парламентські матеріали вказують, що документ досі очікує на підпис Президенту.

Закон запроваджує спеціальний механізм оподаткування доходів, отриманих фізичними особами через цифрові платформи, та знімає потребу «полювання» за кожною квитанцією через суди.

Оператори онлайн-платформ (OLX, Prom, Bolt, Uber, сервисі оренди нерухомості, доставки тощо) зобов’язані утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) безпосередньо при виплаті коштів продавцям чи виконавцям послуг. Сплата здійснюється щомісяця.

Під розширений фінансовий нагляд потрапляють доходи від онлайн-торгівлі товарами, надання послуг таксі, курьєрської доставки, а також оренди нерухомого майна та транспортних засобів через цифрові сервіси.

Для фізичних осіб, які отримують доходи через платформи без реєстрації ФОП, встановлюється спеціальна знижена ставка ПДФО у розмірі 10% (замість стандартних 18%).

Для захисту громадян, які займаються звичайним побутовим розпродажем власних речей, передбачено неоподаткований ліміт — доходи до еквівалента 2 000 євро на рік. У прийнятому парламентом тексті важливе поєднання критеріїв: категорія виключених продавців стосується фізосіб, які мають не більше 30 операцій і до 2 000 євро доходу на рік, за дотримання інших умов.

Цей закон остаточно розмежовує побутові продажі та комерцію: побутові дрібні продажі до 2 000 євро на рік залишаються вільними від податків, а регулярний підробіток через платформи отримує легальну знижену ставку 10% без обов’язкової реєстрації ФОП.

Тобто, за чинними до запровадження нового режиму правилами самої кількості продажів або суми переказів недостатньо, щоб автоматично визнати фізичну особу підприємцем. Продаж власних уживаних речей сам по собі не свідчить про здійснення незареєстрованої підприємницької діяльності. Для притягнення за ч. 1 ст. 164 КУпАП ДПС має довести сукупність ознак саме підприємницької діяльності — її систематичність, самостійність, спрямованість на отримання прибутку та інші обставини. Дані «Нова Пей», РРО, кількість відправлень чи оголошень можуть бути доказами, але їх достатність у кожній конкретній справі оцінює суд.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.