Пряма лінія та спільна точка приєднання: можливості для виробників, споживачів та операторів установок зберігання електричної енергії
|
Нещодавні зміни до законодавства у сфері ринку електричної енергії, зокрема щодо можливості приєднання генерації, споживання та установок зберігання енергії в одній точці приєднання, актуалізували питання різних моделей організації електрозабезпечення. У цьому контексті особливу увагу привертають механізми прямої лінії та спільної точки приєднання, які відкривають нові можливості для учасників ринку.
У зв'язку з цим посилюється практичне значення розмежування між різними моделями електрозабезпечення, насамперед між використанням прямої лінії, внутрішнім електрозабезпеченням та спільною точкою приєднання.
Пряма лінія
Стаття 25 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачає можливість використання прямої лінії для постачання електричної енергії.
Пряма лінія - це лінія електропередачі, яка може:
з'єднувати генеруючий об'єкт виробника з електроустановками споживача для прямого постачання електроенергії
забезпечувати електроживлення власних об'єктів виробника, зокрема філій, представництв або дочірніх підприємств
Таким чином, виробники можуть напряму забезпечувати електроенергією власні чи пов'язані об'єкти, а споживачі - отримувати електроенергію безпосередньо від виробника.
При цьому електроустановки споживача можуть одночасно бути приєднані і до прямої лінії, і до мереж ОСП або ОСР, однак джерела живлення мають бути електрично роз'єднані, має бути організований окремий комерційний облік. Отримання електроенергії через пряму лінію також не обмежує право споживача укладати договір з електропостачальником.
Погодження та експлуатація
Будівництво та експлуатація прямої лінії здійснюються за погодженням з НКРЕКП. Регулятор може обґрунтовано відмовити у погодженні, якщо пряма лінія перешкоджатиме виконанню спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів або порушуватиме вимоги щодо захисту прав споживачів.
Коли мережі не вважаються прямою лінією
Законодавство передбачає низку винятків, коли відповідні мережі не є прямою лінією. Зокрема це стосується:
внутрішнього електрозабезпечення виробників з ВДЕ
електрозабезпечення пов'язаних осіб виробниками ВДЕ
електрозабезпечення об'єктів критичної інфраструктури від когенераційних установок до 20 МВт.
Внутрішнє електрозабезпечення виробників з ВДЕ
Так, виробники з ВДЕ можуть забезпечувати електроенергією власні електроустановки споживання і такі мережі не будуть вважатись прямою лінією, якщо:
установки споживання не пов'язані з виробництвом електроенергії
об'єкти розташовані на одній або суміжних земельних ділянках
організований комерційний облік
об'єкти об'єднані однією площадкою вимірювання
У такому випадку електроенергія вважається спожитою на власні потреби виробника.
Електрозабезпечення пов'язаних осіб виробниками з ВДЕ
Для виробників з ВДЕ також передбачена можливість електрозабезпечення пов'язаних осіб і такі мережі не будуть вважатись прямою лінією. У цьому випадку електроенергія, спожита пов'язаними особами, вважається спожитою на власні потреби такого виробника.
Для цього необхідно, щоб:
об'єкти були розташовані на одній або суміжних земельних ділянках
був організований комерційний облік
у пов'язаних осіб були відсутні генеруючі установки
Об'єкти критичної інфраструктури
Законодавство окремо регулює два випадки електрозабезпечення об'єктів критичної інфраструктури від когенераційних установок потужністю до 20 МВт.
1. Електрозабезпечення власних об'єктів критичної інфраструктури виробника через мережі внутрішнього електрозабезпечення. Такі мережі не вважаються прямою лінією за умови організації комерційного обліку та об'єднання об'єктів однією площадкою вимірювання.
2. Електрозабезпечення об'єктів критичної інфраструктури за погодженням з органами місцевого самоврядування. За наявності комерційного обліку такі мережі також не вважаються прямою лінією, а таке електрозабезпечення не вважається постачанням електричної енергії та не потребує отримання ліцензії на постачання електричної енергії. Водночас відпуск електроенергії, виробленої на об'єктах критичної інфраструктури, у мережі виробника забороняється.
Одна точка приєднання
Зміни, внесені Законом № 4777-IX від 10 лютого 2026 року до статті 21 Закону України «Про ринок електричної енергії», дозволили приєднання в одній точці:
установок, призначених для виробництва електричної енергії з будь-яких джерел енергії
установок зберігання енергії
електроустановок для споживання
При цьому сумарна встановлена потужність може перевищувати дозволену потужність у точці приєднання, а потужність відпуску та потужність відбору електроенергії не мають перевищувати дозволеної потужності у точці приєднання.
Обмеження для об'єктів з державною підтримкою
Можливість додаткового приєднання не поширюється на окремі об'єкти ВДЕ, щодо яких застосовуються механізми державної підтримки, якщо це призводить до збільшення їх потужності.
Йдеться, зокрема, про:
об'єкти із «зеленим» тарифом
об'єкти, які перейшли на механізм ринкової премії після виходу з балансуючої групи гарантованого покупця відповідно до ч. 41 ст. 71 Закону «Про ринок електричної енергії»
Приєднання через мережі іншого суб'єкта
Закон також дозволяє приєднання електроустановок одного суб'єкта до мереж іншого виробника, оператора установки зберігання енергії або споживача, електроустановки якого приєднані до мереж ОСП та/або ОСР.
У такому випадку:
сумарна встановлена потужність також може перевищувати дозволену потужність
потужність відпуску та відбору не можуть перевищувати дозволену потужність
для різних суб'єктів має бути забезпечений окремий комерційний облік
Для визначення необхідності отримання ліцензії враховується сумарна встановлена потужність усіх електроустановок на одній площадці вимірювання, що приєднані до електричних мереж суб'єкта господарювання, незалежно від їх власника.
Висновки
Нові правила щодо спільної точки приєднання розширюють можливості для поєднання генерації, споживання та зберігання енергії в межах одного проєкту та дозволяють ефективніше використовувати наявну приєднану потужність. Водночас механізм прямої лінії й надалі залишається окремим інструментом організації електрозабезпечення, який може бути корисним для виробників і споживачів у визначених законом випадках.
Практичне застосування цих механізмів потребуватиме належної організації комерційного обліку, технічного розмежування джерел живлення та дотримання ліцензійних вимог.
Марія Василів, помічниця юриста
Читайте також:
Інвестиції в "зелену" енергію за новими правилами: що змінює Закон № 4777-IX для власників СЕС і ВЕС