П’яний за кермом дрона – вже не жарт: у Раді підтримали кримінальну відповідальність, але як довести сп’яніння оператора на відстані – незрозуміло
Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував прийняти за основу законопроєкт № 15531 про правила використання безпілотних повітряних суден. Документ передбачає облік окремих категорій цивільних дронів і запровадження нових видів адміністративної та кримінальної відповідальності.
Водночас у науково-експертному висновку до законопроєкту звернули увагу на низку проблем: від співмірності штрафів і ризику подвійного покарання до можливого вилучення обладнання та складнощів із доведенням сп’яніння оператора.
Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував включити законопроєкт до порядку денного шістнадцятої сесії парламенту та прийняти за основу в першому читанні. Це означає, що документ ще має пройти парламентський розгляд, а висловлені зауваження потребують оцінки під час його доопрацювання.
Штрафи до 204 тисяч гривень: чи відповідають санкції тяжкості порушень
Одна з проблем, на яку звернули увагу під час експертизи законопроєкту, стосується розмірів адміністративних штрафів та їх співвідношення з іншими санкціями в законодавстві. Як повідомляла «Судово-юридична газета» раніше, проєкт передбачає штрафи від 3 тис. грн до 12 тис. грн неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 51 тис. грн до 204 тис. грн. Конкретна сума залежатиме від складу правопорушення та передбаченої за нього санкції.
Офіс Генерального прокурора у своїх зауваженнях наголосив на необхідності системного перегляду штрафів, щоб зберегти співмірність санкцій за правопорушення у сфері однорідних правових відносин.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради також звертає увагу на співвідношення запропонованих покарань. Зокрема, проблема полягає в тому, що за повторне адміністративне правопорушення штраф у певних випадках може виявитися суворішим за покарання, передбачене за окремий злочин, який спричинив тілесні ушкодження або майнову шкоду.
Таким чином, питання полягає не лише в абсолютному розмірі штрафу. Законодавець має забезпечити логічну градацію відповідальності, щоб санкції відповідали характеру порушення, його наслідкам і співвідносилися з покараннями за інші правопорушення.
Як доводитимуть сп’яніння оператора, якщо він перебуває далеко від дрона
Окремі питання виникають щодо запропонованої кримінальної відповідальності за керування безпілотним повітряним судном у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Законопроєкт передбачає відповідальність за такі дії, якщо вони спричинили визначені в проєкті наслідки: тілесні ушкодження середньої тяжкості, матеріальну шкоду у великому розмірі, смерть потерпілого, тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей. Окремо охоплюється передання керування особі, яка перебуває в такому стані.
Однак в такій ситуації, оператор може перебувати на значній відстані від самого безпілотника, тому встановити його стан безпосередньо в момент польоту може бути складніше, ніж у випадку з водієм автомобіля. Для належного застосування такої норми важливо розуміти, як саме фіксуватимуть стан оператора, якими доказами підтверджуватимуть сп’яніння та як встановлюватимуть, що людина перебувала в такому стані саме під час керування.
Сам факт виявлення сп’яніння після завершення польоту не обов’язково дає змогу автоматично встановити стан людини в момент правопорушення. Тому механізм доказування має бути достатньо чітким, щоб уникнути неоднозначного застосування норми.
Чому повторне порушення може каратися суворіше за перше
Законопроєкт передбачає диференціацію відповідальності залежно від обставин правопорушення, зокрема його повторності. Проте посилення санкції за повторне порушення не повинно створювати ситуацію, коли покарання виявляється непропорційним порівняно з відповідальністю за інші, суспільно небезпечніші діяння.
Саме на такій невідповідності акцентують увагу експерти, аналізуючи запропоновані розміри штрафів. У певних випадках повторне адміністративне правопорушення може тягнути суворішу фінансову санкцію, ніж покарання за окремий злочин із наслідками у вигляді тілесних ушкоджень або майнової шкоди.
Тому важливо перевірити не лише розмір кожного штрафу окремо, а й співвідношення санкцій між собою. Інакше формально суворіше покарання за повторність може порушувати загальну логіку системи юридичної відповідальності.
Ризик подвійної відповідальності за одне порушення
Ще одне зауваження стосується співвідношення нової статті 112-1 КУпАП із чинними нормами законодавства. Запропонована стаття встановлюватиме адміністративну відповідальність за експлуатацію безпілотного повітряного судна без належної реєстрації або взяття на облік, якщо така процедура є обов’язковою, а також за відсутності документів, які дають право виконувати польоти.
Експерти звертають увагу на часткове дублювання цієї норми з чинною статтею 111 КУпАП та статтею 127 Повітряного кодексу України. Адже за недостатньо чіткого розмежування складів правопорушень одна й та сама поведінка може підпадати під декілька норм. Це створює ризик правової невизначеності: правозастосовні органи мають розуміти, яку саме норму застосовувати та за яких умов.
Тому під час доопрацювання законопроєкту необхідно узгодити нові положення з чинним законодавством, чітко визначивши межі застосування кожної норми.
Конфіскувати можуть не лише дрон
Окремий ризик для власників безпілотників пов’язаний із запропонованими положеннями про конфіскацію. Проєкт передбачає можливість конфіскації безпілотного повітряного судна та складових частин безпілотної авіаційної системи.
Водночас формулювання щодо таких складових потребують чіткого визначення. Без належного розмежування предметів, які належать до безпілотної авіаційної системи, і звичайних електронних пристроїв, що можуть використовуватися для керування, виникає питання про межі застосування конфіскації. Зокрема, під сумнівом може опинитися можливість вилучення смартфонів, комп’ютерів та іншого обладнання, якщо їх віднесуть до складових відповідної системи.
Також не менш важливим є й питання власності. Якщо обладнання належить не особі, яка вчинила правопорушення, а третій особі, застосування конфіскації потребує окремої правової оцінки. Необхідно врахувати законодавчі обмеження щодо конфіскації майна, яке належить іншим особам, а також чітко визначити, яке саме майно може бути предметом такого стягнення.
Тому під час доопрацювання законопроєкта потрібно конкретизувати перелік обладнання, яке може підлягати конфіскації, та умови застосування цього заходу, щоб уникнути надмірного втручання у право власності.
Чи не обмежить законопроєкт законне використання засобів РЕБ
Окремої уваги потребують положення, пов’язані з використанням засобів радіоелектронної боротьби. Зауваження експертів стосуються запропонованого винятку зі статті 281 Кримінального кодексу України. На їхню думку, він не охоплює всіх випадків правомірного застосування таких засобів сектором безпеки й оборони, зокрема під час виконання бойових завдань і проведення тренувань.
В свою чергу, це створює ризик, що запропоноване формулювання не врахує всі ситуації, коли використання відповідного обладнання є законним і необхідним для виконання завдань оборони. Тому винятки мають бути сформульовані так, щоб розмежувати неправомірне використання безпілотників і законне застосування засобів радіоелектронної боротьби уповноваженими суб’єктами.
В іншому випадку, ця норма може виявитися недостатньо визначеною саме щодо діяльності, яка здійснюється в інтересах безпеки й оборони держави.
У законопроєкті не узгодили вагові межі дронів
У законопроєкті № 15531 є розбіжність у визначенні ваги безпілотників, на які поширюватиметься порядок обліку. Запропонована редакція статті 39 Повітряного кодексу передбачає державний облік дронів із максимальною злітною вагою від 0,25 до 20 кг, які використовують для розваг, позашкільної освіти, наукової та спортивної діяльності.
Водночас перехідне положення законопроєкту зобов’язує облікувати безпілотники вагою від 0,25 до 25 кг. Таким чином, межі в цих положеннях не збігаються. Зокрема, потребує уточнення статус дронів вагою понад 20 кг, але не більш як 25 кг: перехідна норма прямо передбачає обов’язок їх обліку, тоді як основна норма статті 39 визначає вужчий діапазон.
Щоб уникнути неоднозначного застосування закону, законодавцю варто узгодити ці положення та чітко визначити, на які саме безпілотні повітряні судна поширюватиметься обов’язок державного обліку.
Власникам дронів можуть не залишити часу на облік після запуску нового порядку
Окреме зауваження науково-експертного висновку стосується перехідних положень законопроєкту. Його пункт 4 розділу II зобов’язує власників безпілотних повітряних суден із максимальною злітною вагою від 0,25 до 25 кг облікувати їх у центральному органі виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації, протягом шести місяців із дня набрання чинності законом.
Водночас пункт 1 цього ж розділу передбачає, що закон набирає чинності наступного дня після опублікування, але вводиться в дію лише через шість місяців. Через це строк для обліку дронів спливає саме в день введення закону в дію – тобто тоді, коли має запрацювати новий порядок обліку, передбачений частиною одинадцятою статті 39 Повітряного кодексу України.
На думку авторів науково-експертного висновку, така конструкція не залишає власникам фактичного часу для виконання обов’язку після початку роботи відповідного механізму. Крім того, проєкт не визначає, що робити з даними про повітряні судна, які вже зібрали відповідні федерації, і не встановлює строків початку державного обліку.
Отже, перехід до нової системи обліку потребує чіткішого врегулювання: власники мають розуміти, куди, коли та в який строк подавати дані, а також як використовуватиметься вже наявна інформація.
Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував прийняти законопроєкт за основу в першому читанні. У своєму висновку він наголосив на необхідності правового врегулювання використання безпілотників, особливо в умовах воєнного стану, коли неконтрольовані польоти можуть створювати загрози для людей, критичної інфраструктури та оборонних об’єктів.
Водночас рекомендація комітету не означає, що всі зауваження до документа вже усунуті. Під час подальшого розгляду важливо узгодити розміри санкцій, усунути дублювання норм, конкретизувати правила конфіскації, визначити порядок доведення сп’яніння оператора та уточнити винятки для законного застосування засобів РЕБ.
Від чіткості майбутніх норм залежатиме, наскільки передбачуваними будуть правила для власників цивільних безпілотників, правоохоронних органів і суб’єктів сектору безпеки й оборони. Наразі законопроєкт № 15531 очікує на розгляд Верховної Ради. Запропоновані правила та санкції залишаються законодавчою ініціативою, а не чинними вимогами.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
