П'ять днів у пекельній черзі: жителька Херсона розповіла, як виїжджала з окупації

06-08-2022 10:46
news-image

Поки росіяни намагаються безуспішно промити мізки жителям окупованої Херсонщини, місцеві продовжують всіма можливими способами виїжджати на підконтрольну територію. Це коштує великих зусиль, значних затрат часу і великого дискомфорту, але люди готові на все, щоби більше не бачити загарбників.

Про те, як відбувається виїзд з окупованого міста в бік Запоріжжя розповіла у Twitter жителька Херсона на ім’я Юлія. За її словами, дорога у 319 км, яку у мирний час можна було проїхати за 5 годин, зайняла 5 днів. За цей час людям довелось пройти понад 30 блокпостів, провести багато годин на палючій спеці і пережити не один обшук.

Черга була настільки величезною, що в один із днів водій машини, яка вивозила людей, поїхав стояти в ній без пасажирів – шансів вибратись до вечора просто не було. Машина, в якій їхала Юлія була у четвертій сотні. Втім, людей у черзі годують: кава коштує 20 грн, обід з картоплі з м’ясом та борщу у пивному стакані – 50 грн, купити можна навіть херсонський кавун. Люди розважаються настільними та картковими іграми, дехто відходить у поле, де можна упіймати, нехай поганий, але все ж мобільний інтернет.

Окупанти випускають автомобілі, як захочуть – можуть працювати цілий день і "обробити" пару сотень авто, а можуть виділити на виїзд всього дві години і випустити не більше трьох десятків. В колону часто пробиваються автобуси, які платять окупантам за виїзд без черги, є також люди, які торгують місцями у ній. Таке нахабство провокує конфлікти, часом досить запеклі.

Тих, хто перевіряє на фінальному блокпості перед "сірою зоною", Юлія охарактеризувала, як "тупих" — вони питають про професію, але можуть не знати, що означає почута назва. Так той, хто розмовляв із нею, так і не зміг збагнути, що таке HR та співбесіда. Дівчину детально розпитали про татуювання і перевірили її ноутбук. Ймовірно, перевірка відбувається за допомогою програми, яка піднімає все, що було видалено нещодавно.

Після обшуку речей машина, в якій їхала дівчина, у супроводі чеченця виїхала у напрямку "сірої зони". Дорога пролягала повз повністю згорілі машини та місце, де ракета застрягла в асфальті. Траплялись також міни, які потрібно було об’їжджати.

"Сіру зону" постійно обстрілюють, тому її довелось долати на великій швидкості, ризикуючи на підйомі скотитись назад. У черзі перед виїздом циркулюють чутки про підстрілені на цій ділянці машини, які часто обростають неймовірними подробицями і перетворюються на фейки. Але люди рятуються від цих жахів спілкуванням та гумором. "Якби не гумор, то всі б розкисли ще у перший день", — пише дівчина.

Коли її машина дісталась Запоріжжя, Юлія відзначила, що на місці відчувається втома від біженців, проте нікого не кидають без допомоги – годують, селять, забезпечують душем. "Після окупації та тих жахів, виїзд – це як останнє випробування, і варто полежати на асфальті, щоби закріпити це все і потім відчути свободу. Почуття неймовірні", — пише дівчина. Сирену повітряної тривоги, почуту на підконтрольній території вона описала, як дещо більш страшне, ніж вибухи вдома. "Я пройшла через пекло і це назавжди мене поміняло", — твердить мешканка Херсону. І додає, що тепер доведеться лікувати ПТСР, але тепер вона все одно у безпеці.

Источник: internetua