Рахунки заблокували через штраф ТЦК на 25 500 грн: чоловік заявив, що не отримував повістки, і виграв суд

Білоцерківський міськрайонний суд скасував штраф за неявку за повісткою для уточнення даних, оскільки ТЦК не довів, що чоловіка належним чином повідомили про виклик, а також не підтвердив неможливість отримати необхідну інформацію через інші державні реєстри.

Обставини справи

8 квітня 2025 року начальник ТЦК та СП виніс постанову № БЦ-471, якою чоловіка притягнули до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та наклали штраф у розмірі 25 500 гривень.

У постанові зазначено, що чоловіка рекомендованим листом із повідомленням про вручення повістки від 4 березня 2025 року № 2709242 повідомили про необхідність прибути до ТЦК та СП 27 березня 2025 року для уточнення персональних даних. Однак він не з’явився у визначений день і не повідомив про причини неявки.

Позивач стверджував, що не отримував повістки, не ознайомлювався з нею особисто та не ставив підпису про її вручення. За його словами, про виклик до ТЦК та СП його також не повідомляли в інший спосіб.

Про винесення постанови чоловік дізнався лише 11 лютого 2026 року, коли після блокування його банківських рахунків державною виконавчою службою отримав відповідну інформацію через адвокатський запит.

Позивач також зазначив, що має зареєстроване місце проживання, перебуває на військовому обліку та уточнив військово-облікові дані в застосунку «Резерв+». Він має військово-обліковий документ, сформований у застосунку, номер у реєстрі «Оберіг» і військово-облікову спеціальність. Крім того, 20 січня 2026 року чоловік пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої його визнали придатним до військової служби.

Позиція відповідача

ТЦК та СП отримав ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву, однак у встановлений строк не подав відзиву чи заяв із процесуальних питань.

Відділ державної виконавчої служби, залучений до справи як третя особа, також не надав письмових пояснень щодо спору.

Суд установив, що постанова ТЦК та СП перебувала на примусовому виконанні у державній виконавчій службі.

Правова оцінка суду

Суд застосував положення Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України, Правил військового обліку та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Згідно з приміткою до статті 210 КУпАП, положення статей 210 та 210-1 цього Кодексу не застосовуються, якщо держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів може отримати персональні дані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційними системами, реєстрами та базами даних, держателями яких є державні органи.

Суд також звернув увагу на пункт 41 Порядку № 560, відповідно до якого належним підтвердженням оповіщення про виклик у разі надсилання повістки поштою є день отримання поштового відправлення, підтверджений інформацією поштового оператора. Також підтвердженням можуть бути відмітки про відмову від отримання або відсутність особи за адресою, повідомленою під час військового обліку.

Однак у матеріалах справи не було доказів направлення позивачу повістки та її вручення або невручення. Також суд не знайшов підтверджень того, що чоловікові надсилали повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Окремо суд зазначив, що підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку, на порушення якого посилався ТЦК та СП, не передбачає обов’язку з’являтися за викликом для уточнення даних за обставин цієї справи. Позивач уже перебував на військовому обліку, уточнив інформацію через «Резерв+» і мав номер у реєстрі «Оберіг».

Водночас відповідач не надав доказів того, що не міг отримати необхідні відомості шляхом інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами та системами.

Суд дійшов висновку, що ТЦК та СП не довів належними, достатніми й допустимими доказами факт належного повідомлення чоловіка про необхідність прибути за повісткою. Тому встановити порушення ним правил військового обліку на підставі наданих матеріалів неможливо.

Правова оцінка суду узгоджується з позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 15 листопада 2018 року у справі № 524/5536/17, від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16, від 17 липня 2019 року у справі № 295/3099/17, від 5 березня 2020 року у справі № 607/7987/17, від 8 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а, від 27 червня 2019 року у справі № 560/751/17, від 14 травня 2020 року у справі № 240/12/17 та від 14 лютого 2019 року у справі № 127/163/17-а.

Суд наголосив, що вина особи має бути підтверджена належними доказами, а не припущеннями. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, що також передбачено статтею 62 Конституції України. Висновок про наявність складу адміністративного правопорушення повинен ґрунтуватися на всебічному, повному й об’єктивному дослідженні обставин справи та доказів.

Оскільки ТЦК та СП не довів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, суд визнав оскаржувану постанову такою, що була винесена без належного дослідження всіх обставин.

Що вирішив суд

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області задовольнив позов у справі № 357/2857/26.

Суд скасував постанову № БЦ-471 від 8 квітня 2025 року про притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП і накладення штрафу в розмірі 25 500 гривень. Справу про адміністративне правопорушення закрили.

Крім того, за рахунок бюджетних асигнувань ТЦК та СП на користь позивача стягнули 665 гривень 60 копійок судового збору.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.