Бельгійська організація Johanna.be, що спеціалізується на питаннях безпеки дорожнього руху, оприлюднила тривожні результати масштабного тестування системи автономного керування Tesla Full Self-Driving (FSD). Протягом трьох днів експерти випробували версію програмного забезпечення 14.2.2.6 на електромобілі Tesla Model 3, подолавши понад 400 кілометрів на дорогах загального користування. Встановлені параметри були максимально наближені до стандартних налаштувань пересічного користувача: зміщення швидкості було виставлено на нульову позначку, а функцію інтелектуального визначення швидкісних режимів деактивували, щоб перевірити здатність електроніки самостійно дотримуватися встановлених правил.

Результати виявилися суперечливими та викликали значний резонанс у професійному середовищі. Під час руху міськими магістралями Брюсселя, де діє суворе обмеження швидкості у 30 км/год, система FSD перевищувала цей ліміт у 16 випадках із 29 зафіксованих поїздок. Середній показник швидкості на цих ділянках становив близько 44 км/год, що створює серйозні ризики для вразливих учасників дорожнього руху. Крім того, на 90% тестових відрізків програмне забезпечення помилково ідентифікувало дорожні знаки, відображаючи водієві неправильні дані про максимально дозволену швидкість, що ставить під сумнів надійність візуальної системи розпізнавання об’єктів Tesla.

Аналіз критичних помилок програмного забезпечення

Окрім проблем із дотриманням швидкісного режиму, випробування зафіксували небезпечну поведінку автомобіля по відношенню до велосипедистів. Система намагалася здійснювати обгін двоколісного транспорту у зонах, де такі маневри суворо заборонені правилами дорожнього руху. Подібна поведінка демонструє, що алгоритми Tesla все ще мають труднощі з інтерпретацією дорожньої розмітки та етичних аспектів керування в щільному міському потоці. Враховуючи, що FSD позиціонується компанією як технологія майбутнього, яка має зробити дороги безпечнішими, виявлені недоліки є суттєвим викликом для інженерів Ілона Маска.

Подібні звіти стають частиною ширшої дискусії щодо регулювання автономних систем. Конкуренти Tesla, такі як Waymo від Alphabet або Cruise від General Motors, використовують принципово інший підхід, що базується на комбінації лідарів та радарів, тоді як Tesla робить ставку виключно на оптичні камери та штучний інтелект. Попри швидкий розвиток нейромереж, такі інциденти підкреслюють, що «автопілот» залишається системою допомоги водію другого рівня за класифікацією SAE, а не повністю автономним рішенням. Юридична відповідальність за всі маневри, згідно з актуальним законодавством ЄС, досі лежить виключно на водії, який зобов’язаний постійно контролювати ситуацію. Це дослідження слугує черговим нагадуванням про те, що до повної відмови від людського фактора за кермом ще залишається великий технологічний розрив, а використання систем напівавтономного керування вимагає від користувачів максимальної концентрації та готовності миттєво втрутитися в процес керування.