Риби з минулого, що оживають у дереві: загадкова виставка сумського митця Олександра Федоренка
У сумській кав’ярні G.Gallery квітень був присвячений виставці, яка тривала до 2 травня. У цьому просторі розгорнулися роботи художника та майстра декоративно-ужиткового мистецтва Олександра Федоренка.
Олександр народився в Шостці Сумської області, де провів дитинство до 16 років. Згодом він вступив до Сумського училища культури (нині - фаховий коледж мистецтв і культури ім. Бортнянського), обравши відділення декоративно-ужиткового мистецтва. Далі продовжив навчання у Харкові, де здобував освіту одразу у двох університетах, занурюючись у різні мистецькі практики.
Після тривалого періоду життя поза рідним регіоном у 2019 році чоловік знову повернувся до Сум. Саме цей період його життя став основою експозиції, яка поєднала живопис, дерев’яну пластику та декоративні панно.
Образ риби як художній код
Серед експозиції - живописний цикл «палеоіхтіологія», присвячений образам викопних риб. Олександр пояснює, що тема риб є однією з ключових у його творчості та реалізується як у дерев’яній пластиці, так і в акриловому живописі. Окрім полотен, на виставці представлені інтер’єрні круглі роботи та плоскі декоративні об’єкти. Окремий блок складають дерев’яні скульптури жіночих образів, витесані з натурального дерева. Митець зазначає, що саме людська фігура часто стає основою його експериментів у дереві.
Його мистецька мова справді вибудовується навколо образу риби - як символу спокою. У різних техніках він повертається до цього мотиву, трансформуючи його з реалістичного зображення у майже міфологічний знак.
Дерево - матеріал і співрозмовник
Особливе місце в його творчості займає дерево. Федоренко працює з вільхою, сосною, тополею та липою, підбираючи матеріал залежно від задуму та текстури майбутньої роботи. «Дерево для мене - основа, співрозмовник, який задає форму і характер твору», – каже Олександр.
Більшість представлених на виставці робіт створена протягом останніх трьох років. У них можна побачити як спокійні довоєнні мотиви, так і більш напружені інтонації періоду війни, а також нові експерименти цього року.
Окремо художник зазначає, що його твори вже давно живуть за межами України. Вони зберігаються у приватних колекціях у США, Австралії, Тайвані та країнах Європи, поступово формуючи міжнародну присутність автора.
Творчість як спосіб існування
Втім, попри географію, джерело творчості для митця залишається незмінним.
«Більшість часу в дитинстві я провів у бабусі в селі, де була красива природа і відчуття свободи. Тато подарував мені ножа, тому я ще змалечку постійно щось майстрував - найпершими були, здається, дерев’яні кораблики», - згадує Олександр.
Саме ці ранні дитячі враження, за його словами, і стали підґрунтям майбутнього мистецького шляху. Окремо чоловік говорить про джерела творчості, серед яких - грецька міфологія. У цих двох площинах, здається, і розвивається його художній світ: між реальністю лісів і річок та образами давніх легенд. «Про творчість я жартома кажу, що просто більше нічим не вмію займатися», - додає митець із легкою іронією.
Його мистецький шлях продовжується, поступово вибудовуючи власну систему образів, де особисті спогади переплітаються з міфами, а дерево й фарба стають мовою внутрішніх історій.
Анна Басараб
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини: