Роксолана досі під арештом: чому дві картини львівського музею не повернулися з Польщі

13 вересня в польському Слупську достроково закрили виставку Львівського історичного музею. Сотні експонатів повернулися до Львова, крім двох відомих картин: «Портрета Роксолани» XVI століття і «Портрета юнака» Алойза Рейхана 1850 року. Обидві картини досі в Польщі, і коли повернуться, невідомо.

Ці роботи майже два роки їздили Польщею з виставкою «Пограниччя Європи. Зі скарбниці Львівського історичного музею». Виставка відкрилася в Любліні в листопаді 2024 року, потім були Вроцлав і Познань, а в червні 2026-го – Слупськ. Вона мала тривати до 18 жовтня. Організатори не приховували, що мандрівна виставка ще й береже львівську колекцію від російських обстрілів, однак врятувати всі експонати, схоже, так і не вдалось.

Хто вона, руда жінка в тюрбані

«Портрет Роксолани» зовсім невеликий, написаний олією на дерев’яній дошці. На ньому рудоволоса людина в східному вбранні й білому тюрбані з червоними смугами. Художник свого імені не залишив.

Навіть вік картини досі під питанням. Музей датує її XVI століттям, тобто часом, коли дівчина з наших країв стала дружиною султана Сулеймана і однією з наймогутніших жінок Османської імперії. Проте мистецтвознавиця Олександра Шутко в дослідженні для «Локальної історії» наводить іншу версію музейників: це може бути копія XVIII століття, замовлена родиною Оссолінських.

Зате історію картини у Львові можна простежити майже за двісті років. 1837 року колекціонер Станіслав Вроновський подарував Оссолінеуму 22 картини, серед них був і цей портрет. Через три роки історик Жеґота Паулі надрукував його перемальовку з підписом «Портрет Роксолани». Під цим ім’ям зображення й увійшло в каталоги, хоча чи справді на ньому султанша, дослідники сперечаються досі. Коли 2025 року портрет показували у Вроцлаві, організатори назвали його одним із найцінніших експонатів виставки.

Юнак, якого намалював львів’янин

Автор другої картини – Алойз Рейхан жив у Львові. Він навчався у Віденській академії мистецтв, малював портрети, мініатюри й жанрові сценки, працював із літографією. Через його роботи видно Львів XIX століття, тісно пов’язаний із Віднем. «Портрет юнака» він написав 1850 року. Хто цей хлопець, невідомо.

Обидві картини походять зі збірки Музею князів Любомирських при львівському Оссолінеумі. 1940 року радянська влада цей музей ліквідувала, а його колекції передала Львівському історичному музею. Саме на цій історії тепер і будують свої претензії нащадки князів.

Позов

У липні в Слупську картини наздогнав позов. Нащадок Любомирських заявив, що вони походять зі збірки його предка Анджея Любомирського. Його адвокат Мацей Обрембський каже, що спадкоємців близько п’ятдесяти по всьому світу і вони хочуть залишити картини в Польщі, наприклад у Музеї Любомирських, який створюють у Вроцлаві. 22 липня Слупський окружний суд заборонив вивозити картини з Польщі, доки справу не розглянуть. Хто власник, суд не вирішував.

Скільки коштують картини

У позові обидві картини оцінено разом у 150 тисяч злотих, це понад 1,7 мільйона гривень. Речниця суду у коментарі Radio Gdańsk пояснила, що цю суму назвали самі позивачі. Незалежної експертної оцінки немає, а ринкової ціни музейні предмети Музейного фонду України не мають: їх не можна продати. Для порівняння: 2024 року у Варшаві ті самі Любомирські оцінили 12 картин Львівської галереї мистецтв у 1,2 мільйона злотих.

Для Львова ці картини важать значно більше. Це – безцінний спадок, який століттями зберігався у місті.

Позиція Львова

Директор музею Роман Чмелик нагадав, що колекцію Любомирських передали до Оссолінеуму 1823 року. За його словами, картини законно належать до державної частини Музейного фонду України, а їхнє походження відкрито описане в каталогах. Вивезення погодило Міністерство культури. Інтереси України в суді представлятиме держава: Мінкульт, Мін’юст і МЗС. Посадовці наголошують, що позов приватний, а Польща як держава на картини не претендує.

Цю ситуацію можна було передбачити

Восени 2023 року той самий адвокат від імені Любомирських вимагав затримати 12 картин Львівської національної галереї мистецтв, які показували у Варшаві. Тоді виставку закрили на два тижні раніше, і картини встигли вивезти до Львова, перш ніж суд розглянув справу.

Захистити експонати міг музейний імунітет. Це спеціальний статус для позичених на виставку предметів, який дає польське Міністерство культури. Заявку на нього має подати організатор виставки. Польська «Rzeczpospolita» не знайшла таких заявок для виставки в Слупську, і чому її не подали, музей не пояснив.

Чому виставку закрили достроково і чи пов’язано це з позовом, публічно досі не пояснили. Нового рішення суду станом на 10 жовтня немає.

За матеріалами: Radio Gdańsk, Суспільне, Високий Замок, Rzeczpospolita, ZAXID.NET.

Підготував Денис Хабурський