Росіяни спалили козацьку церкву в Бериславі

Про це повідомляє Мост.

Відома у народі як “дерев’яна церква”, храм донині залишався чи не єдиною культовою спорудою на деокупованій частині Херсонщини, яку дивом не пошкодили обстріли.

Храм був збудований у 1726 році з дуба. Під час його спорудження не використали жодного металевого цвяха: для з’єднання конструкцій слугували дерев’яні шпонки.

Церква належить до середньонаддніпрянської архітектурної школи та є поодиноким прикладом запорозького церковного зодчества.

У 1785 році переселені в ці краї полтавські козаки перевезли храм Дніпром у розібраному вигляді на плотах – із селища Переволочна Полтавської губернії (нині – поблизу міста Верхньодніпровська Дніпропетровської області) до відвойованої в османських військ фортеці Кизикермен, яка згодом отримала назву Берислав.

Спочатку храм установили в центрі Берислава, на місці, де нині розташований міський палац культури, та освятили на честь Воскресіння Христового. Однак у 1853 році з невідомих причин церкву перенесли на околицю Берислава – на Введенське кладовище. Сам храм переосвятили на честь Введення в храм Пресвятої Богородиці.

Після приходу до влади більшовиків церкву закрили, перетворивши на склад. Її навіть планували розібрати на дрова. Богослужіння у храмі відновили під час Другої світової війни. Навколо нього німецькі військові облаштували кладовище.

До цього часу храм перебуває в управлінні Новокаховської єпархії УПЦ МП, яку продовжує очолювати громадянин Росії – митрополит Філарет (Звєрєв). У серпні 2023 року Бериславська міська військова адміністрація звернулася до Міністерства культури та інформаційної політики України з пропозицією повернути храм у державну власність, однак звернення залишилося без відповіді.

Від початку повномасштабного вторгнення настоятель церкви о. Олександр Михайленко співпрацював з окупаційною владою, а після деокупації лівобережжя Херсонщини втік разом із російськими військами. Новим настоятелем храму став о. Микола Понич, переведений до Берислава з тимчасово окупованого села Тавричанки Каховського району, де він тривалий час був парохом місцевого храму.

Через постійні російські обстріли, за даними начальника Бериславської міської військової адміністрації Олександра Алчієва, у місті залишилося близько 300 жителів.