Російська влада фактично перекладає на бізнес відповідальність за захист своїх об’єктів від атак безпілотників. Підприємства РФ дедалі більше витрачають власні кошти на системи протидії БпЛА.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
У першому півріччі 2026 року російський комерційний сектор збільшив закупівлі засобів протидії дронам у 6,6 раза порівняно з аналогічним періодом 2025-го – до $5,32 млн, або 441,3 млн рублів.
Найбільший попит мають стаціонарні та портативні детектори й пеленгатори дронів, системи оповіщення, а також обладнання для глушіння каналів управління, передачі даних і супутникової навігації. Окрім електронних засобів, підприємства встановлюють над будівлями металеві каркаси, захисні сітки та навіси.
Великі компанії також створюють мобільні групи реагування. Створення однієї такої групи коштує $600-850 тисяч. Найактивніше захищатися намагаються підприємства паливно-енергетичного та промислового секторів, складські й логістичні оператори, маркетплейси та судноплавні компанії.
Водночас у СЗР зазначають, що російський бізнес не створює повноцінної системи протидії дронам. Переважно підприємства закуповують окремі засоби виявлення або глушіння, які часто не мають єдиних стандартів обміну даними та технічної сумісності.
"Кожне підприємство рятується як уміє, і ця самодіяльність обертається проти самих же росіян: хибними спрацюваннями, взаємними радіоперешкодами між сусідніми об'єктами та закупівлею дорогої техніки, що не відповідає реальним параметрам загроз", – пояснили в СЗР.
- Раніше розвідка повідомляла, що у Росії загострюється криза в агросекторі через дефіцит пального та скорочення кредитування. За попередніми оцінками, нестача пального на внутрішньому ринку вже сягає близько 20% від потреби після пошкодження низки найбільших нафтопереробних заводів.
- Також у СЗР кажуть, що проблеми у підприємств є і з логістикою. Причина та сама – пальне. Із середини липня пальне в Росії подорожчало на 16-18%, собівартість автоперевезень автоматично зросла на 4,5-5,5%. Через це місцеві компанії скорочують далекомагістральні перевезення, відмовляються від рейсів між віддаленими регіонами і зосереджуються на доставці в межах окремих областей чи до найближчих портів.