Руслан Олійник має забезпечити захист ключових енергооб’єктів Київщини до 15 листопада
Київська область має до середини листопада посилити захист ключових енергетичних об’єктів від російських атак. Зокрема, головні підстанції мають отримати другий рівень захисту від ударів дронів, а важливі об’єкти життєзабезпечення — перший рівень. Водночас залишається питання, чи вдасться виконати всі роботи в установлені строки
Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на УНІАН.
У середині жовтня при Міністерстві відновлення створили міжвідомчу робочу групу, яка має прискорити реалізацію Комплексного плану стійкості Київської області. Її очолив заступник міністра Руслан Олійник. До роботи залучили представників профільних міністерств, ДСНС, Держспецзв’язку, Київської ОВА та енергетичних компаній.
На реалізацію плану область отримала понад 1 млрд грн державного фінансування та ще 600 млн грн з обласного бюджету. Однак через затримку з розподілом коштів попередній термін виконання робіт — 1 вересня — не вдалося дотримати.
Що мають встигнути до середини листопада
Згідно з протоколом доручень робочої групи, більшість заходів потрібно виконати до 15 листопада. Насамперед мають перевірити готовність підстанцій, стан фінансування, проєктну документацію та причини затримок. До кінця жовтня також заплановані коригування документації й аудит уже виконаних робіт та проведених оплат.
Місцева влада й енергетичні компанії повинні узгодити підрядників, строки та фінансування робіт із підключення підстанцій до електромереж. Окрему увагу приділять перевірці використання авансів і відповідності витрачених коштів фактично виконаним роботам.
За інформацією джерела в Мінвідновлення, Руслан Олійник особисто перевіряє готовність об’єктів і координує питання фінансування, строків та ризиків затримок.
«За умов постійних воєнних загроз підготовка критичної інфраструктури потребує не лише погоджених рішень, а й конкретного результату на кожному об’єкті», — зазначив співрозмовник видання.
Чи встигнуть завершити роботи
Серед основних ризиків — стислий графік, необхідність коригувати проєктну документацію, проходити експертизи та своєчасно закуповувати обладнання. Затримки на будь-якому з цих етапів можуть вплинути на строки реалізації плану.
Водночас уряд раніше дозволив використовувати типові проєкти для будівництва захисних споруд на інфраструктурних об’єктах без повторної експертизи, що може пришвидшити частину робіт.
Досвід інших регіонів свідчить, що темпи будівництва можна збільшувати за належної координації. За словами колишнього голови Держвідновлення Сергія Сухомлина, у Києві захист окремих підстанцій будували приблизно за три місяці.
Чи вдасться завершити заплановані роботи на Київщині до 15 листопада, залежатиме від узгодженості дій усіх відповідальних сторін, швидкості фінансування та усунення бюрократичних перешкод. Від цього значною мірою залежить готовність енергетичної інфраструктури області до зимового періоду.