Сегодня в Украине с Андреем Смирновым: Путин объявил войну еде, отделочным материалам, обуви и посылкам
Чем жила страна 5 августа 2026 года
● Страшна ніч. У ніч проти 5 серпня Росія масовано атакувала Київ і область балістикою та реактивними БпЛА. По столиці та Київщині запустили 24 Іскандери і чотири Циркони, жодної ракети збити не вдалося. У Києві та області загинуло 17 людей.
«Росія намагається зламати Київ. Атаки відбуваються так часто, що люди не встигають навіть перепочити між ними. Вони ледь оговтуються після однієї ночі, а вже починається нова», — написала посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова в Х. Вона додала, що Україні вкрай потрібні перехоплювачі для систем Patriot — єдиний ефективний захист від балістичних ракет.
Як зазначив у TГ радник президента та фахівець із радіотехнологій Сергій Бескрестнов (Флеш), вороги можуть запускати по Україні близько 100 балістичних ракет щомісяця. «Зараз ця інтенсивність зросла, оскільки їм потрібна така демонстративна реакція. Наразі атаки відбуваються частково за рахунок резервів», — сказав він.
● Загинули на станції. На залізничній станції (зупинному пункті) Квітневий у Броварському районі Києвщини внаслідок нічної російської атаки балістикою загинули вісім людей. Про це повідомив голова Броварської райдержадміністрації Віталій Бігун.
«Вчора вночі трохи затримався потяг, люди не встигли на свій останній потяг, наразі відомо про 8 загиблих», — повідомив Бігун.
Люди, які перебували на станції Квітнева, вийшли по тривозі зі складів, але пішли на платформу замість укриття. Російська ракета, від удару якої загинули восьмеро осіб, вочевидь, зачепила верхівки дерев і здетонувала. Про це повідомила ВВС News Україна з посиланням на джерела в Укрзалізниці. Своєю чергою в пресслужбі компанії журналістам розповіли, що РФ, вочевидь, била по цивільних логістичних центрах — і їхні працівники, які перебували на платформі станції Квітнева, потрапили під удар. Там зазначили, що УЗ на час підвищеної небезпеки масованих комбінованих ударів призупиняє рух у Київському регіоні. «Так і вчора: поїзди були зупинені, а пасажири евакуйовані. Сповіщення про затримку рейсів були опубліковані на офіційних каналах Укрзалізниці», — повідомила пресслужба.
● Війна з супермаркетами. Під час ракетного удари проти ночі 6 серпня, Росією було пошкоджено два розподільчі центри торговельної мережі Сільпо. Шестеро осіб загинули.
Росія завдала удару по виробничій та логістичній інфраструктурі компанії Епіцентр. «Знищено стратегічні логістичні потужності. Фактично втрачено одне з найбільших виробництв керамічної плитки в Україні», — наголосили в компанії. У Києві повністю згорів логістичний центр на вул. Віскозній — один із ключових для компанії. У логістично-виробничому комплексі в Калинівці загинув співробітник компанії. Ще троє працівників отримали поранення та перебувають у лікарні. «Ще одна ракета влучила безпосередньо у виробничий майданчик заводу „Epicentr Ceramic Corporation“. Потужний вибух зруйнував усі виробничі печі, зробивши подальшу роботу підприємства неможливою», — повідомили в компанії.
Логістичний центр мережі супермаркетів NOVUS зазнав кількох прямих влучань під час нічної російської повітряної атаки і має масштабні руйнування, — його робота повністю зупинена. Загиблих серед співробітників компанії та її партнерів немає — під час повітряної тривоги вони перебували в укритті.
Також російський удар зруйнував сортувальний центр Нової пошти у Оболонському районі Києва. Внаслідок атаки загинули троє людей: двоє водіїв партнера-перевізника та один працівник підрядної організації. Ще вісім людей отримали поранення, повідомила Нова пошта у ТГ.
Компанія Puma повідомила, що внаслідок російської балістичної атаки в ніч на 5 серпня було повністю знищено її логістичний комплекс в Україні з товарами бренду.
Внаслідок російської атаки знищено основний логістичний вузол MTI Group — комплекс DENKA LOGISTICS у селі Чайки. У ньому, зокрема, був розташований головний склад компанії Intertop Ukraine.
● Комплекс Розетки добили. Найбільший складський комплекс компанії Rozetka в Броварах знищено ударами трьох російських балістичних ракет і не підлягає відновленню. Люди під час атаки саме на комплекс Rozetka не
Комплекс Rozetka у Броварах було відкрито у 2017 році. Він був найбільшим і найбільш автоматизованим серед інших логістичних хабів компанії, обробляв понад 100 тис. замовлень на день.
Перед цим росіяни декілька разів спрямовували свої безпілотники в атаку на комплекс.
● Уряд поговорить з постраждалим бізнесом. Прем'єр Сергій Корецький після чергового ворожого обстрілу повідомив, що уряд організує зустрічі з бізнесом для забезпечення безперервної роботи логістичних і торгових компаній.
«Росія збільшує та поширює свій терор на бізнес, який обслуговує мільйони людей. Під ударом опинилися українські підприємства, виробництва, торговельні та логістичні комплекси. Жодної військової мети в цих атаках немає - це тероризм!», — наголосив у ТГ Корецький.
Корецький спільно з представниками бізнесу запропонує заходи для підтримки підприємницької та логістичної активності в країні, повідомив президент Володимир Зеленський.
● Речник Генштабу ЗСУ Дмитро Лиховій спростував інформацію про нічне ураження Бортницької станції аерації в Києві…
● Протибалістики Україні дають менше. Постачання ракет для систем протиповітряної оборони від партнерів у першому півріччі 2026 року скоротилося втричі порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомив президент України Володимир Зеленський. «Ракети в партнерів є. Важливо, щоб все ж таки були й необхідні політичні рішення щодо постачання та прискорення виробничих процесів, зокрема локалізації в Україні. Це те, що може відчутно підтримати не тільки нашу країну, а й глобальний захист життя», — наголосив він.
Крім того, за словами Зеленського, головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий, командувач Десантно-штурмових військ Ігор Скибюк та Євгеній Хмара доповіли йому про ситуацію на фронті та ключові потреби українських військових у постачанні. «Найбільше уваги зараз, звісно, Костянтинівці та Слов’янську. Михайло [Драпатий] доповів по силах і потенціалу підрозділів, які задіяні на напрямку, ключових цілях та завданнях, що виконуються. Євгеній Хмара визначив потреби у забезпеченні дронами та фінансуванні, які мають бути невідкладно виконані», — зазначив президент.
● Трамп ракет для Patriot не дасть. Президент США Дональд Трамп минулого тижня під час зустрічі в Овальному кабінеті із українським президентом Володимиром Зеленським відхилив його прохання надати ще кілька сотень ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Про це написала Financial Times, ґрунтуючись на словах джерел.
Трамп посилався на дефіцит запасів у США та заявив, що вони потрібні для захисту американських активів на Близькому Сході та в країнах Перської затоки під час війни з Іраном.
Напевно саме тому Зеленський попросив Трампа про альтернативу — умовити Ілона Маска використовувати Starlink для нанесення ударів по території РФ — тільки у такому випадку українські дрони зможуть «полювати» на мобільні російські установки запуску балістичних ракет…
● Ліцензія буде? Попри те, що Дональд Трамп нещодавно публічно засумнівався в доцільності угоди про передачу Україні ліцензій на виготовлення ракет-перехоплювачів для Patriot, переговори на цю тему між Вашингтоном і Києвом тривають. Про це Reuters повідомили чотири джерела, обізнані з ходом обговорень.
Йдеться насамперед про PAC-3 — найновіший тип перехоплювача Patriot і одну з небагатьох систем, здатних збивати балістичні ракети, якими Росія атакує Україну.
Водночас:
● Ин посилить балістичні можливості Путіна. Північна Корея розгортає на заході Росії ракетний підрозділ, який може бути оснащений 120 балістичними ракетами та шістьма пусковими установками, для ударів по Україні, заявив агенції Reuters представник ГУР Андрій Черняк.
За даними української розвідки, ракетний підрозділ КНДР у складі близько 90 північнокорейських військовослужбовців розгортають у Воронезькій області РФ у складі 112-ї ракетної бригади РФ. Пхеньян уже відправив до Росії нову партію з 40 ракет KN-23 і KN-24, а також відповідний персонал, але деталі розміщення та загальна кількість ракет будуть остаточно узгоджені під час переговорів на найвищому рівні наступного місяця.
● Нафта дешевшає. 5 серпня ціни на нафту продовжили знижуватися після суттєвого падіння протягом двох попередніх торгових сесій, написало Reuters. Інвестори уважно стежать за розвитком дипломатичних зусиль, спрямованих на припинення війни з Іраном, а також за перспективами відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.
Станом на 03:30 за Гринвічем ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 92 центи, або приблизно на 1,2%, до $78,44 за барель. Загалом із початку тижня їхня вартість знизилася більш ніж на 12%.
● Fesco, одна з найбільших транспортних груп у Росії, припинила прийом заявок на перевезення через акваторію Чорного моря після того, як було потоплено її контейнеровоз Яніна. Fesco була одним із найбільших російських операторів на цьому напрямку, разом із групою компаній Дело.
● ЄС запустив оновлені правила тимчасового захисту українців. В Офіційному журналі ЄС опублікувано рішення Ради Євросоюзу про продовження до 4 березня 2028 року тимчасового захисту для українців, які залишили країну через російську повномасштабну агресію. Крім того, документ запроваджує нові умови для окремих категорій заявників. Рішення набуло чинності сьогодні.
Документ уточнює умови надання тимчасового захисту новим заявникам. Зокрема, його не отримають особи, які не зможуть підтвердити виконання військових обов’язків відповідно до українського законодавства.
І насамкінець:
● Стефанішина отримала від НАБУ підозру. НАБУ та САП вручили підозру колишній віцепремʼєрці з євроінтеграції та експослу України в США Ользі Стефанішиній. Наразі суд обирає їй запобіжний захід, повідомив Центр протидії корупції (ЦПК). Адвокати Стефанішиної попросили Вищий антикорупційний суд закрити засідання щодо запобіжного заходу.
Наразі неясно, в чому підозрюють Стефанішину, але раніше вона вже отримувала підозру у справі НАБУ, де фігурує соратниця Віктора Януковича — ексміністерка юстиції Олена Лукаш. Зараз це провадження слухається у ВАКС, уточнили в ЦПК. Йдеться про справу, за якою Лукаш та іншим підозрюваним інкримінується заволодіння коштами у сумі 2 мільйонів 523 тисяч гривень, які були виділені у 2013−2014 роках на адаптацію національного законодавства до законодавства ЄС.
Сама Стефанішина написала у ФБ, що їй нема чого приховувати. Мовляв, від початку її роботи посолкою у медіа «з певною регулярністю» спливає питання «процесуальних дій окремих правоохоронних органів», у яких фігурує і її ім'я. «Будь-які процесуальні дії - це частина законної роботи правоохоронної системи, а не встановлена провина. Я ставлюся до цих подій спокійно і без зайвих емоцій, а галас навколо цієї історії більше схожий на бурю в склянці води», — написала вона. За словами колишньої посолки, значну частину запитань щодо своєї нерухомості вона публічно прокоментувала понад рік тому й передала журналістам документи щодо своєї квартири.
Пам’ятайте, що принесло вчора, живіть сьогоденням і вірте в майбутнє - своє та країни.