Продаж товарів через Інтернет-майданчики та дошки оголошень зручний, однак ним також користуються шахраї. Правоохоронці попереджають про поширену схему, коли під виглядом покупця зловмисник намагається отримати доступ до банківського рахунку продавця.
Джерело: 9-й відділ УПК в місті Києві
Схема може розпочинатися зі звичайного дзвінка. Людина виставляє товар на продаж, після чого їй телефонує нібито зацікавлений покупець. Він погоджується на ціну та пропонує повну передоплату, наприклад, щоб не сплачувати комісію за накладений платіж під час доставки.
Після отримання реквізитів для переказу продавцеві може зателефонувати інша особа. Вона представляється працівником банку або служби безпеки фінансової установи та повідомляє, що для зарахування коштів необхідно «підтвердити платіж», «активувати картку», «пройти верифікацію» або виконати іншу операцію.
Насправді мета зловмисників — отримати конфіденційні дані, за допомогою яких вони можуть отримати доступ до банківського рахунку потерпілого та заволодіти його коштами.
Керівник 9-го відділу УПК у місті Києві майор поліції Ігор Чепур зазначає, що шахраї часто використовують психологічний тиск і намагаються переконати людину діяти якомога швидше.
«Зловмисники добре знають, як завоювати довіру потенційної жертви. Спочатку вони можуть вести звичайну розмову про товар, погодитися на ціну та спосіб доставки, а вже після цього підключається їхній спільник, який представляється працівником банку», — зазначає правоохоронець.
Для отримання звичайного переказу на банківську картку не потрібно повідомляти стороннім особам PIN-код, CVV-код, пароль від онлайн-банкінгу чи одноразові коди з SMS або push-повідомлень.
Також правоохоронці радять не переходити за посиланнями, які невідомі особи надсилають під виглядом форми для отримання коштів, підтвердження оплати чи оформлення доставки. Вони можуть вести на фішингові сайти, що імітують сторінки банків або поштових операторів і призначені для викрадення платіжних даних.
Ознакою шахрайства може бути й наполегливе переконування діяти негайно. Якщо співрозмовник лякає блокуванням рахунку, вимагає назвати код або виконати певну операцію в банківському застосунку, розмову варто припинити.
Щоб не стати жертвою шахраїв, правоохоронці радять:
- не повідомляти стороннім PIN-код, CVV-код, паролі та одноразові коди підтвердження;
- не виконувати за телефонною вказівкою невідомих осіб операції в мобільному банкінгу;
- не переходити за підозрілими посиланнями для «отримання оплати» чи «активації картки»;
- не встановлювати програми, які пропонують невідомі співрозмовники для нібито підтвердження платежу або допомоги працівника банку;
- якщо телефонує людина, яка представляється працівником банку, припинити розмову та самостійно зателефонувати до фінансової установи за офіційним номером;
- перед відправленням товару перевіряти фактичне надходження коштів на рахунок, а не орієнтуватися на SMS, скриншот квитанції чи повідомлення від покупця;
- у разі підозри на шахрайство негайно звертатися до банку та правоохоронців.
Окрім фінансового шахрайства, небезпеку в цифровому просторі становлять дезінформація, російська пропаганда, фішингові ресурси, маніпулятивний та незаконний контент.
БРАМА — спільнота та ініціатива, спрямована на захист українського інформаційного простору, підвищення цифрової грамотності та протидію небезпечному контенту.
Щодня користувачі соціальних мереж, месенджерів та інших онлайн-сервісів можуть стикатися з фейковими матеріалами, шахрайськими ресурсами, фішинговими посиланнями, кібербулінгом та інформаційними кампаніями, спрямованими на дестабілізацію суспільства.
Оперуповноважена 9-го відділу УПК у місті Києві, старший лейтенант поліції Лілія Шихалєєва, наголошує, що інформаційна безпека залежить не лише від роботи державних органів, а й від поведінки кожного користувача.
За її словами, важливо критично оцінювати отримані повідомлення, не поширювати неперевірену інформацію та повідомляти про підозрілий контент. Навіть перевірка інформації або повідомлення про небезпечний ресурс може допомогти захистити інших користувачів.
Долучитися до ініціативи можна за допомогою смартфона чи комп’ютера: виявляти підозрілий контент, повідомляти про нього через доступні канали, подавати скарги платформам, підвищувати власну медіаграмотність та розповідати про правила цифрової безпеки близьким.
За час роботи проєкту його учасники направили понад 140 тисяч повідомлень про потенційно небезпечні ресурси. Понад 26 тисяч джерел неприйнятного контенту було заблоковано спільнотою.
Водночас у БРАМІ наголошують, що інформаційна безпека — це не лише блокування небезпечних ресурсів. Важливо формувати звичку перевіряти інформацію, розпізнавати маніпуляції, захищати власні акаунти та відповідально користуватися цифровими сервісами.
Не повідомляйте стороннім свої банківські та персональні дані, не переходьте за сумнівними посиланнями та перевіряйте інформацію перед тим, як нею поділитися.
матеріал підготував/ла: Дар'я Дубовік
