ШІ розкрив загадку таємничих каменів Золочівського замку
Текст на одному з каменів, що експонуються на подвір’ї Золочівського замку, виявився зашифрованою епітафією померлій дитині. Розшифрувати його вдалося завдяки штучному інтелекту. Про це повідомили у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького.
На двох каменях, які свого часу привезли до Золочівського замку із села Новосілки поблизу Золочева, збереглися незвичні написи та символи. Один із написів складається лише з окремих літер і численних крапок, через що тривалий час його зміст залишався незрозумілим.
Через загадковість каменів упродовж десятиліть виникали різні версії щодо їхнього походження. Зокрема, їх пов’язували з Орденом тамплієрів.
Однак у замку зазначають, що камені походять із набагато пізнішого періоду – ймовірно, з XIX століття, коли було поширено створення символічних могил і таємничих печер у парках .
Розшифрувати один із написів вдалося Артуру Ратинському (Artur Ratyński), який звернувся до директора Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького Тараса Возняка з результатами своїх пошуків.
За словами Артура Ратинського, напис на камені насправді не зашифрований. Майстер вирізьбив перші літери кожного слова, а решту літер замінив крапками.
Розшифрований камінь із фрагментом вірша Яна Кохановського. Фото: Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Дослідник встановив, що це фрагмент польською мовою «Трену XII» Яна Кохановського – твору, написаного як плач батька після смерті дитини.
Kłosie mój jedyny,
Jeszcześ mi się był nie stał, a ja twej godziny
Nie czekając, znowu cię w smutną ziemię sieję:
Ale pospołu z tobą grzebię i nadzieję;
Дослівний переклад українською:
Колосе мій єдиний,
ти ще не встиг мені достигнути, а я, твоєї години
не чекаючи, знову сію тебе в сумну землю;
та разом із тобою ховаю й надію.
На камені це виглядає так:
K····· m·· j·····
J······· m· ſ·· b·· n·· ſ··· a j· t··· g······
N·· c······· Z···· c·· w ſ····· z····· ſ····
A·· p······ z t··· g······ i n·······
Ратинський пояснив, що на камені збігаються перші літери усіх 28 слів уривка в тій самій послідовності, а кількість крапок відповідає кількості пропущених літер. Розшифрування також ускладнював готичний шрифт: літеру «c» можна було сплутати з «r», а давня форма «ſ» позначала літеру «s».
Для роботи дослідник використав ШІ-асистента Claude від Anthropic. Спочатку на основі фотографій вдалося відтворити послідовність літер і крапок, після чого програма шукала у збірці польських текстів рядки з відповідною послідовністю початкових літер.
На думку Ратинського, зміст твору може вказувати на те, що камінь встановили на згадку про померлу дитину, ймовірно, у XIX столітті. З цією версією може бути пов’язаний і другий камінь, на якому зображені два переплетені вінки – терновий, що символізує мучеництво та смерть, і квітучий, який символізує життя та радість.
Другий камінь із зображенням вінків, напис на якому ще не розгадали. Фото: Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
У Золочівському замку припускають, що обидва камені могли бути надгробками або кенотафами – символічними могилами, встановленими на пам’ять про померлу людину без поховання її останків у цьому місці.
Остаточно підтвердити цю версію ще мають дослідники. Відомо, що обидва камені привезли із села Новосілки поблизу Золочева, де вони були встановлені на узгір’ї поруч один з одним.
Дослідники планують з’ясувати, кому належало село в той період, а також опрацювати метричні книги. Це може допомогти встановити, кому були присвячені камені.
На другому камені також є напис, однак він значно коротший. Припускають, що це може бути ім’я дитини або слова останнього прощання. Його зміст наразі залишається нерозгаданим.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.