ШІ вигадав п’ять рішень Верховного Суду, а адвокатка з Кропивницького подала їх у касації: у колегії суддів ВС відняло мову
Касаційний цивільний суд частково задовольнив касаційну скаргу у справі № 390/2226/24 про поділ майна після смерті чоловіка, але найбільше уваги в постанові привернула зовсім інша обставина. Адвокат відповідача навела у скарзі посилання на судові рішення, яких, як встановив Верховний Суд, не існувало.
Водночас, колегія суддів наголосила: використання штучного інтелекту під час підготовки процесуальних документів не звільняє адвоката від обов’язку перевіряти отриману інформацію. Подання до суду згенерованого ШІ документа без фахової перевірки може свідчити про неналежне виконання професійних обов’язків і недобросовісне користування процесуальними правами.
Обставини справи
Справа стосувалася майна, яке залишилося після смерті чоловіка. Жінка та чоловік офіційно перебували у шлюбі з 1998 року та мали двох доньок. У липні 2016 року вони розлучилися, але вже у вересні, за словами жінки, відновили стосунки. Вони знову почали жити разом, вели спільне господарство та бюджет, виховували дітей і фактично продовжили сімейне життя без повторної реєстрації шлюбу. Чоловік помер 8 квітня 2024 року. Після цього жінка звернулася до суду, щоб офіційно встановити факт їхнього спільного проживання однією сім’єю та отримати половину майна, набутого за період спільного проживання.
Суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік жінки. Вони встановили, що після розлучення вона та її колишній чоловік фактично відновили сімейні стосунки й з вересня 2016 року до його смерті проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
На цій підставі суди визнали спільним майном усе майно, щодо якого жінка заявила вимоги. Зокрема, йдеться про автомобіль Audi Q7, три комбайни New Holland, кошти на рахунках чоловіка в «Райффайзен Банку», два комплекси будівель та земельну ділянку площею 2 га.
Суди визнали за жінкою право на половину цього майна. Після смерті її колишнього чоловіка спадкоємці не погодилися з таким рішенням. Зокрема, його син, який був відповідачем у справі, стверджував, що це майно належало тільки батькові, а тому жінка не має права на його половину. Однак довести, що батько придбав майно виключно за власні кошти, син не зміг.
Що не так із судовою практикою в касації
Переглядаючи справу, Верховний Суд звернув увагу не лише на аргументи сина померлого, а й на судову практику, на яку посилалася його адвокат. Під час перевірки колегія суддів виявила, що частина наведених у скарзі постанов Верховного Суду насправді не існувала, а в інших рішеннях не було правових висновків, які їм приписували.
Серед них — нібито постанови від 22 жовтня 2020 року у справі № 199/5694/17-ц, від 12 березня 2020 року у справі № 522/19153/17, від 4 листопада 2021 року у справі № 161/12276/19, від 18 травня 2022 року у справі № 752/24735/19 та від 9 лютого 2023 року у справі № 127/9870/21. У деяких реальних постановах, на які посилалася адвокат, Верховний Суд також не знайшов тих правових висновків, які їм приписувалися.
Суд зазначив, що наведені у касаційній скарзі номери справ, дати постанов та правові висновки є вигаданими або неправдиво приписаними судовим рішенням.
Колегія суддів зазначила, що якщо процесуальний документ згенерував ШІ, це не означає, що адвокат може подавати його до суду без перевірки. Фахівець має перевірити наведені в документі факти, норми права та, особливо, посилання на судову практику.
Подання документа, згенерованого ШІ, без такої перевірки, за висновком Верховного Суду, може свідчити про неналежне виконання професійних обов’язків і недобросовісне користування процесуальними правами та навіть бути кваліфіковане як прояв неповаги до суду. Дії адвокатки у цій справі суд визнав такими, що містять ознаки зловживання процесуальними правами та неналежного виконання професійних обов’язків.
Чому Верховний Суд залишив більшість майна жінці
Верховний Суд, переглядаючи справу, погодився з тим, що чоловік і жінка після розлучення проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
Тому суд перевірив, чи було майно, набуте в цей період, їхньою спільною сумісною власністю. Щодо автомобіля та трьох комбайнів відповідач, зокрема, стверджував, що суди встановили обставини справи на підставі недопустимих доказів. Він посилався на відсутність правовстановлюючих документів та заперечував проти визначення вартості майна за інформацією з OLX.
Верховний Суд цей аргумент відхилив. У матеріалах справи були копії свідоцтв про реєстрацію Audi Q7 та всіх трьох комбайнів. Не визнав суд недопустимими і відомості з OLX. Верховний Суд пояснив, що неналежні та недопустимі докази — це не одне й те саме. Оголошення на сайті можуть не показувати точної ринкової вартості саме конкретного автомобіля чи комбайна. Проте це не означає, що такі відомості отримані з порушенням закону. Тому вони не є недопустимими доказами лише з цієї причини. Їхню належність, достовірність та значення суд має оцінювати разом з іншими доказами. При цьому жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Так само Верховний Суд погодився з висновками попередніх судів щодо коштів на депозитних рахунках чоловіка в «Райффайзен Банку», розміщених у жовтні-листопаді 2023 року. Відповідач не довів, що ці кошти належали особисто померлому. Тому суд визнав їх спільною сумісною власністю жінки та чоловіка.
Верховний Суд наголосив, що саме особа, яка заперечує спільність майна, повинна надати докази на спростування такої презумпції. У цій справі відповідач таких доказів не надав.
Також суд розглянув питання комплексу будівель.
У 2014 році чоловік набув право власності на 100% статутного капіталу ТОВ «Автотехдіагностика КС». Це відбулося ще під час його офіційного шлюбу з позивачкою. Після розірвання шлюбу, вже у 2023 році, коли чоловік проживав із жінкою однією сім’єю, він вийшов зі складу учасників товариства та мав отримати компенсацію вартості своєї частки. Однак замість грошової виплати товариство передало йому нерухомість — комплекс будівель.
Верховний Суд врахував правові позиції Великої Палати ВС, відповідно до яких інший із подружжя, який був співвласником коштів, внесених до статутного капіталу товариства, під час поділу спільного майна має право вимагати виплати вартості частки. У цій справі чоловік набув 100% частки в товаристві ще під час шлюбу, а її вартість отримав уже під час спільного проживання з позивачкою — у вигляді нерухомого майна.
Тому Верховний Суд погодився з попередніми судами, що комплекс будівель є спільною сумісною власністю жінки та чоловіка.
Водночас щодо земельної ділянки площею 2 га Верховний Суд дійшов іншого висновку. Суди першої та апеляційної інстанцій визнали за жінкою право на половину цієї землі. Однак Верховний Суд встановив, що вони неправильно визначили момент, коли чоловік набув право власності на ділянку. Верховний Суд зазначив, що вирішальним є момент набуття земельної ділянки у власність на підставі відповідного розпорядчого акта.
У цій справі землю передали чоловікові на підставі розпорядження голови Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області від 31 грудня 2009 року № 1230-р.
Верховний Суд нагадав, що законодавство щодо правового режиму безоплатно отриманих земельних ділянок змінювалося. Лише з 8 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно земельна ділянка, безоплатно передана одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, визнавалася спільною сумісною власністю.
До 8 лютого 2011 року та після 12 червня 2012 року така земельна ділянка вважалася особистою приватною власністю того з подружжя, хто скористався правом на її безоплатне отримання. Оскільки чоловік отримав спірну землю ще у 2009 році, вона є його особистою приватною власністю. Тому Верховний Суд скасував рішення попередніх судів у цій частині та відмовив жінці у визнанні права на половину земельної ділянки.
У результаті Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу відповідача. Суд залишив за жінкою право на 1/2 частку у праві спільної часткової власності на автомобіль Audi Q7, три комбайни New Holland, кошти на рахунках у «Райффайзен Банку» та комплекс будівель.
Натомість рішення щодо земельної ділянки площею 2 га суд скасував та ухвалив нове — про відмову жінці у цій частині позову. Через часткове задоволення касаційної скарги Верховний Суд також змінив розподіл судових витрат. Із жінки на користь відповідача стягнули 5 450,40 грн судового збору за розгляд вимоги щодо земельної ділянки в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
В іншій частині рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області та постанову Черкаського апеляційного суду Верховний Суд залишив без змін.
Водночас саме ця справа привернула увагу не лише вирішенням спору про майно. Верховний Суд окремо зафіксував важливий для учасників судових процесів момент: використання ШІ під час підготовки документів не звільняє адвоката від відповідальності за їхній зміст. Якщо в поданому до суду документі містяться вигадані судові рішення або неправильно наведені правові позиції, посилання на автоматичну генерацію такого тексту не звільняє адвоката від відповідальності.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
