Школи під прапором окупантів: як на захопленій частині Запорізької області розпочався новий навчальний рік

1 вересня на окупованій частині Запорізької області розпочався новий навчальний рік. За даними окупаційного так званого міністерства освіти, до шкіл пішли понад 40 тисяч дітей, близько трьох тисяч із них – першокласники.

Через безпекову ситуацію частину учнів перевели на дистанційне навчання. Водночас школи на окупованих територіях продовжують працювати в умовах перебоїв з електропостачанням.

Росія також послідовно перебудовує шкільну освіту на окупованих територіях, змінюючи навчальні програми та посилюючи в них ідеологічну складову.

Як окупаційна влада готувала школи до нового навчального року, з якими проблемами вони зіткнулися та як змінюється освіта в окупації – розповідає «Перший Запорізький».

Понад 40 тисяч дітей пішли до шкіл за російською програмою

Напередодні 1 вересня окупаційна влада провела наради щодо підготовки шкіл та звітувала про готовність до нового навчального року. У серпні «губернатор» Євген Балицький заявляв, що з 1 вересня 2026 року очно працюватимуть 148 шкіл та 108 дитячих садочків, а до навчання мають долучитися близько 33 тисяч дітей.

Уже в день початку навчального року цифри змінилися. Балицький повідомив, що навчання нібито розпочали понад 40 тисяч учнів, а до першого класу пішли більш як три тисячі дітей. У Бердянську першачками стали близько 500 дітей.

Місцеве видання «Бердянськ 24» звертає увагу, що минулого року окупанти озвучували схожу статистику. Водночас у 2024 році вони заявляли про 54 тисячі школярів та близько 4 тисяч першокласників. Таким чином, за озвученими самою окупаційною владою даними, кількість дітей, які навчаються в російській системі освіти на захопленій території, скорочується. 

Водночас незалежно перевірити заявлену окупаційною адміністрацією кількість учнів та закладів освіти в умовах окупації неможливо.

1 вересня навчальний рік у школах на окупованій частині Запорізької області розпочався без звичних урочистих лінійок та традиційних шикувань. Натомість для учнів перших та одинадцятих класів провели заняття в межах пропагандистського циклу «Розмови про важливе».

Формат навчання на окупованій території також залежить від безпекової ситуації. У Мелітополі та Бердянську окупаційна влада традиційно звітує про повноцінну роботу шкіл, однак у захоплених селах і невеликих містах чимало закладів працюють у змішаному форматі. У Бердянську окремі школи через організаційні та безпекові обмеження працюватимуть у три зміни.

Найскладніша ситуація – у населених пунктах поблизу фронту. В Енергодарі, Кам’янсько-Дніпровському та Василівському «округах» через постійні обстріли та близькість до лінії фронту навчання організували виключно дистанційно. За даними окупаційної влади, там залишаються понад 7200 дітей.

Окремо про початок навчального року в Енергодарі повідомила пресслужба окупованої Запорізької АЕС. Там заявили про 108 першокласників. За підтримки «Росатома» та станції дітям обіцяють планшети, доступ до онлайн-школи та заняття з педагогами-волонтерами. 

Окупаційна влада запевняє, що для дистанційного навчання підготувала кілька сценаріїв. За наявності електроенергії та зв’язку діти мають працювати через онлайн-платформи. Якщо ж доступу до них немає, школярі виконують завдання за підручниками та підтримують зв’язок із вчителями через месенджери. 

Ремонти напоказ: як росіяни готували школи до 1 вересня

Підготовку до нового навчального року окупаційна влада супроводжувала численними звітами про ремонти та оновлення шкіл. Особливу увагу приділяли Мелітополю – найбільшому місту на окупованій частині Запорізької області. Водночас пропагандистські медіа намагалися створити враження, що масштабні роботи нібито проводять по всій захопленій території. 

Про «відновлення» освітньої інфраструктури окупованих територій говорили й на федеральному рівні. Міністр просвіти РФ Сергій Кравцов заявив, що в захоплених Росією частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які російська влада називає «новими регіонами», нібито відновили понад 50% шкіл, коледжів та дитячих садків. За його словами, протягом наступних двох років Росія планує завершити їхню «інтеграцію» в єдиний освітній простір РФ.

Одним із головних об’єктів, який окупаційні медіа демонстрували напередодні та 1 вересня, стала мелітопольська школа №13. За словами Балицького, у закладі оновили фасад і комунікації, встановили нові меблі, комп’ютерну техніку та інтерактивні дошки.

Втім, історія цієї школи має й інший бік. За повідомленнями «РІА-Південь», роботи у школі тривали близько трьох років. У цей час учні були змушені навчатися в інших закладах, а частина класів працювала у дві зміни. Батьки скаржилися на затягування ремонту та незручності, з якими через це стикалися діти. 

Ще один приклад – другий корпус школи №15 у Мелітополі. Окупаційна влада представляла його ремонт як результат так званої «шефської допомоги» Архангельської області. Така практика стала одним із інструментів російської політики на окупованих територіях: регіони РФ беруть «шефство» над українськими містами, громадами та окремими об’єктами соціальної інфраструктури.

Ремонтні роботи тривали й у школі №24. На початку 2026 року окупаційне «Міністерство освіти» повідомляло про завершення основних будівельних робіт. Водночас на той момент ще залишалися роботи з облаштування фасаду та прилеглої території. Для повноцінної роботи закладу також планували встановити модульні спортивний зал та харчоблок.

Ще однією школою, яку окупаційні медіа назвали підготовленою до нового навчального року, стала мелітопольська школа №25. Там заявили про завершення реконструкції та повідомили, що за парти мають сісти 420 учнів. Окупаційна влада також стверджує, що цього року кількість школярів у закладі нібито зросла.

Усі ці приклади окупаційна влада використовує для формування образу Росії як держави, яка нібито відновлює зруйновану та модернізує освітню інфраструктуру на захоплених територіях.

Водночас окремі відремонтовані школи не відображають загальної ситуації в освітній сфері. Частина закладів продовжує працювати з обмеженнями, а в населених пунктах поблизу фронту очне навчання залишається неможливим. Тому інформаційна кампанія окупаційної влади зосереджується передусім на показових об’єктах, ремонтах та святкових заходах, залишаючи поза увагою системні проблеми освіти в окупації.

Уроки без світла: в яких умовах стартував новий навчальний рік

Паралельно зі звітами про ремонти окупаційна влада була змушена визнати ще одну проблему, яка безпосередньо впливає на навчальний процес, – нестабільне електропостачання. Ще в січні 2026 року Балицький повідомляв, що значна частина окупованої території області регулярно залишається без світла, а соціально важливі об’єкти змушені працювати від генераторів.

До початку нового навчального року ситуація не змінилася. 20 серпня Балицький заявив, що всі школи та дитячі садочки регіону мають забезпечити генераторами. Окупаційне «Міністерство освіти» своєю чергою запевняло, що для закладів нібито розрахували необхідні потужності резервного живлення та передбачили запаси пального.

Водночас повного переліку шкіл, які фактично отримали генератори та мають достатні запаси пального, окупаційна адміністрація не оприлюднила.

На практиці перебої з електроенергією залишаються проблемою для багатьох закладів освіти. У частині населених пунктів також немає стабільного водопостачання. За повідомленнями місцевих телеграм-каналів, через проблеми з електрикою уроки в окремих школах скорочують до 30 хвилин.

За даними видання «РІА-Південь», батьки учнів мелітопольських шкіл №15, №20 та №24 повідомляли, що змушені самостійно купувати пальне або скидатися на придбання генераторів, попри гучні заяви про «повне оснащення» шкіл. Водночас окупаційна адміністрація заперечує такі повідомлення.

Від шкільних предметів до поведінки: Росія посилює ідеологічний контроль над дітьми через школу

Школу на окупованих територіях Росія використовує як інструмент нав’язування власної версії історії, культури та ідентичності, поступово послаблюючи зв’язок дітей з Україною.

Один із чергових кроків – запровадження з 1 вересня нового підручника «История нашего края. Донбасс и Новороссия» для учнів 5–7 класів на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Посібник підготували під редакцією помічника президента РФ Володимира Мединського. 

Фактично підручник є частиною російської політики переписування історії українських територій. Минуле регіону в ньому подається крізь призму російського імперського наративу, тоді як українська історія та ідентичність відсуваються на другий план або заперечуються. За словами Мединського, одним із редакторів видання був також Дмитро Медведєв. Предмет із використанням цього підручника включили до обов’язкової шкільної програми. 

Ще один новий елемент – курс «Духовно-нравственная культура России». Спочатку його викладатимуть у 5 класі, а з 2027–2028 навчального року планують поширити на 6–7 класи. У програмі прямо йдеться про формування «російської громадянської ідентичності». Серед тем – Росія як «Батьківщина, країна і держава», історична пам’ять, сім’я, патріотизм, служіння «Вітчизні» та наступність поколінь.

Курс містить образи російських державних діячів, військових та інших героїзованих персонажів. Центр протидії дезінформації звертає увагу, що серед них є, зокрема, учасники війни проти України. Для п’ятикласників на предмет передбачили 17 годин, а викладання має розпочатися з другого семестру 2026/2027 навчального року. Водночас кількість уроків іноземної мови у п’ятих класах скорочують із трьох до двох на тиждень. 

Релігійну складову цієї політики окупанти намагаються посилити й на місцевому рівні. Напередодні 1 вересня єпископ Бердянський та Приморський Пьотр заявив російському ТАСС, що окупаційна єпархія веде переговори з «Міністерством освіти» Запорізької області щодо запровадження у школах предметів «Духовна культура Росії» або «Православна культура». За його словами, наразі для цього не вистачає підготовлених педагогів. Окупаційне освітнє відомство заявило про готовність допомогти з їхньою підготовкою. 

Ідеологізація шкільного середовища виходить і за межі навчальних предметів. Російське Міністерство просвіти рекомендувало школам запрошувати на урочисті заходи 1 вересня учасників так званої «СВО», які раніше навчалися у цих закладах. Серед рекомендованих гостей також називали ветеранів, нагороджених громадян, представників національно-культурних автономій та успішних випускників.

Присутність у школах учасників війни проти України, яких російська влада публічно героїзує, переносить воєнну пропаганду безпосередньо в освітнє середовище. Через особисті історії, символіку та публічне вшанування російських військових дітям нав’язують уявлення про участь у війні та службу в російській армії як про почесну й суспільно схвалену поведінку. 

Контроль поширюється і на повсякденну поведінку школярів. З 1 вересня у 15 школах на окупованій частині Запорізької області розпочали апробацію трирівневої системи оцінювання поведінки учнів 2–8 класів. Як пояснює так званий «в.о. міністра освіти та науки Запорізької області», система має допомагати виявляти дітей, яким нібито потрібна допомога психолога, класного керівника чи батьків.

Оцінювання проводитимуть за єдиними критеріями, визначеними в методичних рекомендаціях російського Міністерства просвіти. Відтак нововведення створює додатковий механізм контролю за школярами та їхніми родинами. 

Паралельно Росія посилює контроль за використанням мобільних пристроїв у школах. З 1 вересня в усіх школах РФ заборонено користуватися телефонами під час уроків. Діставати смартфон дозволяється лише в екстрених випадках. Використання телефонів на перервах на федеральному рівні не забороняється, однак конкретні правила можуть встановлювати самі школи. 

Формально обмеження пояснюють необхідністю підвищити дисципліну та концентрацію учнів. У сукупності з новими навчальними курсами, патріотичним вихованням та оцінюванням поведінки це посилює регламентацію шкільного середовища й контроль над дітьми. 

Текст – Олександр Носок

Читайте також:

• «Сімейна Зарниця» на окупованій частині Запорізької області: як Росія через нову гру мілітаризує українські родини
• Запоріжжя готується до зими: як місто посилює енергетичну та комунальну стійкість

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!