«Штраф за материнство»: чому українські мами заробляють майже вдвічі менше за чоловіків із дітьми
В Україні народження дитини суттєво впливає на участь жінок у ринку праці. Догляд за дітьми дошкільного віку часто призводить до переривання кар’єри, відтермінованого повернення до роботи або переходу на менш оплачувану та менш стабільну зайнятість. Такі дані наведені у дослідженні ЮНІСЕФ.
Як свідчить аналіз зайнятості жінок із дітьми дошкільного віку, ці проблеми існували ще до повномасштабної війни, однак після її початку посилилися через зростання потреб у догляді, економічні труднощі та безпекові виклики.
«Штраф за материнство» та «бонус за татівство»
Станом на лютий 2024 року в Україні майже 3,23 млн людей віком 18–45 років мали дітей від 0 до 6 років. Жінки становили 55% цієї групи, чоловіки — 45%.
Дослідники зазначають, що жінки частіше стають матерями на початку свого професійного шляху. Хоча середній вік матерів і татів є подібним (відповідно 31 і 32 роки), вікова структура суттєво різниться. Майже половина жінок із малими дітьми є молодшими за 29 років (44 відсотки), тоді як серед чоловіків цей показник становив лише 28 відсотків.
Це означає, що значна частина жінок стає матерями на початку свого трудового досвіду, часто протягом трьох-п’яти років після завершення освіти. Натомість чоловіки зазвичай мають 10-річний період для закріплення на ринку праці до того, як стають татами. Така різниця має довгострокові наслідки для кар’єрних траєкторій і рівня доходів.
Це впливає на подальші кар’єрні можливості та доходи. У дослідженнях такі тенденції називають «штрафом за материнство» та «бонусом за татівство».
«Штраф за материнство» означає економічну невигоду, з якою жінки часто стикаються на ринку праці після народження дитини: нижчу оплату праці, повільніше кар’єрне зростання та обмежені можливості зайнятості порівняно як із жінками без дітей, так і чоловіками.
Водночас «бонус за татівство» описує протилежну тенденцію, коли чоловіки після народження дітей можуть отримувати переваги на ринку праці, зокрема вищу зарплату або позитивніші оцінки як працівники через сприйняття їх як більш стабільних і відповідальних.
Рівень зайнятості матерів майже вдвічі нижчий
Серед жінок віком 18–45 років із дітьми до 7 років рівень зайнятості становить лише 34%. Для порівняння, серед жінок без малих дітей цей показник сягає 70%.
Водночас 56% матерів маленьких дітей є економічно неактивними — вони не працюють і не шукають роботу. Серед жінок без малих дітей таких лише 23%.
Ситуація серед чоловіків протилежна. Наявність малих дітей не знижує їхню участь у ринку праці, а навпаки може бути пов’язана зі стабільною або навіть вищою зайнятістю.
За даними дослідження, рівень зайнятості чоловіків із дітьми віком 0–6 років зріс із 89% на початку 2024 року до 94% у середині 2025 року. Водночас серед жінок цієї ж групи показник змінився лише з 34% до 35%.
Жінки заробляють майже вдвічі менше за чоловіків
Різниця проявляється і в доходах. Середній заробіток жінок із дітьми віком 0–6 років становить 13 704 грн, тоді як чоловіки з дітьми такого віку отримують у середньому 25 009 грн.
Дослідники пояснюють це гендерною сегрегацією ринку праці. Жінки з малими дітьми частіше працюють у сферах із нижчою оплатою.
Натомість чоловіки частіше представлені у секторах із вищими доходами.
Майже дві третини матерів із малими дітьми (67%) працюють лише у трьох групах професій: серед технічних фахівців, працівників сфери послуг і торгівлі, а також адміністративного персоналу.
Найбільший бар’єр — перші роки після народження дитини
Особливо складним періодом для повернення жінок до роботи є перші роки після народження дитини.
Серед матерів дітей віком 0–2 роки лише 13% працюють, 2% шукають роботу, а 85% залишаються економічно неактивними.
Серед жінок із дітьми віком 3–6 років ситуація покращується: працюють близько 54%, шукають роботу 3%, а 43% залишаються поза ринком праці.
Загалом майже дві третини жінок із дітьми до 7 років (63%) є економічно неактивними.
Частина матерів хоче працювати, але не може повернутися
Дослідження показує, що економічна неактивність не завжди означає відсутність бажання працювати.
Майже 28% жінок із малими дітьми, які зараз не працюють і не шукають роботу, зазначають, що хотіли б працювати, однак поки не можуть перейти до активного пошуку.
Серед основних причин — недостатня доступність послуг догляду за дітьми, низькі очікувані доходи та умови праці, які складно поєднувати з батьківськими обов’язками.
За оцінками дослідників, усунення цих бар’єрів може підвищити рівень зайнятості матерів із дітьми до 7 років до понад 50% порівняно з нинішніми 35%.
Водночас 87% економічно неактивних матерів планують повернутися на ринок праці у майбутньому. Серед них 64% мають намір зробити це ще до того, як дитині виповниться сім років.
Дослідники наголошують, що проблема низької зайнятості матерів пов’язана не з відсутністю професійних навичок чи мотивації, а з нерівним розподілом обов’язків із догляду за дітьми та недостатньою кількістю можливостей для поєднання роботи і сімейного життя.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
