Штрафи для посадовців: несвоєчасна декларація, конфлікт інтересів і коли настає кримінальна відповідальність

25-09-2026 13:55
news-image
За які порушення антикорупційного законодавства посадовцям загрожують штрафи, коли несвоєчасна декларація переходить у кримінальну площину та яку відповідальність передбачено за конфлікт інтересів.
Фото: rada.info
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

За несвоєчасне подання декларації посадовцю може загрожувати штраф від 850 до 1700 грн, за дії в умовах реального конфлікту інтересів — до 6800 грн, а за повторне порушення — до 13 600 грн із позбавленням права обіймати певні посади. Водночас умисне неподання декларації та значні розбіжності у задекларованих відомостях уже можуть мати наслідком кримінальну відповідальність.

 

Такі правила випливають з актуальних роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо відповідальності за порушення вимог фінансового контролю та врегулювання конфлікту інтересів.

Варто враховувати, що НАЗК виявляє відповідні порушення, складає протоколи або направляє матеріали компетентним органам, тоді як питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладення стягнення вирішує суд. На практиці НАЗК, зокрема, направляє матеріали до правоохоронних органів для складання адміністративних протоколів, після чого справи передаються на судовий розгляд.

Несвоєчасна декларація: штраф до 1700 грн

НАЗК розмежовує несвоєчасне подання декларації та її умисне неподання.

Якщо суб’єкт декларування подав декларацію із запізненням без поважних причин, настає адміністративна відповідальність за частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Штраф становить від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 850 до 1700 грн.

При цьому відомості про осіб, яких притягнули до відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру відповідних порушників.

Коли неподання декларації стає кримінальним правопорушенням

Інша ситуація виникає, коли йдеться не просто про пропущений строк, а про умисне неподання декларації.

За це статтею 366-3 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність.

За роз’ясненням НАЗК, можливе покарання у вигляді:

- штрафу від 2500 до 3000 НМДГ, тобто від 42 500 до 51 000 грн;
- громадських робіт від 150 до 240 годин;
- обмеження волі на строк до двох років;
- позбавлення волі строком на один рік.

Також передбачене позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Таким чином, ключовою є різниця між несвоєчасним поданням без поважних причин, за яке передбачена адміністративна відповідальність, та умисним неподанням декларації, за яке закон передбачає вже кримінальну відповідальність.

Недостовірна декларація: від дисциплінарної до кримінальної відповідальності

Окрема відповідальність передбачена за внесення до декларації завідомо недостовірних відомостей.

Після законодавчих змін пороги відповідальності були підвищені. НАЗК зазначає, що адміністративне правопорушення виникає, якщо недостовірні відомості стосовно майна або іншого об’єкта, що має вартість, відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У 2026 році один такий прожитковий мінімум становить 3328 грн. Відповідно, 150 прожиткових мінімумів — це 499 200 грн, а 750 — 2 496 000 грн.

За подання завідомо недостовірних відомостей у цьому діапазоні частина четверта статті 172-6 КУпАП передбачає штраф від 1000 до 2500 НМДГ, тобто від 17 000 до 42 500 грн.

Якщо розбіжність не досягає 150 прожиткових мінімумів, за роз’ясненням НАЗК, до суб’єкта можуть застосовуватися заходи дисциплінарного впливу.

Від якої суми недостовірне декларування стає кримінальним

Кримінальна відповідальність за статтею 366-2 КК України передбачена за умисне внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації.

За чинним роз’ясненням НАЗК, якщо недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму від 750 до 2500 прожиткових мінімумів, можливе покарання у вигляді штрафу від 4000 до 6000 НМДГ, громадських робіт від 150 до 240 годин або обмеження волі до двох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років.

Для 2026 року 750 прожиткових мінімумів становлять 2,496 млн грн, а 2500 прожиткових мінімумів — 8,32 млн грн. Розмір одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який НАЗК використовує для відповідних розрахунків у 2026 році, становить 3328 грн.

Якщо сума завідомо недостовірних відомостей перевищує 2500 прожиткових мінімумів, стаття 366-2 КК передбачає суворішу санкцію: штраф, громадські роботи, обмеження або позбавлення волі на строк до двох років, а також позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років.

Конфлікт інтересів: за що саме штрафують

Сам по собі термін «конфлікт інтересів» не означає автоматичного накладення штрафу. Адміністративна відповідальність за статтею 172-7 КУпАП пов’язана, зокрема, з неповідомленням про реальний конфлікт інтересів або вчиненням дій чи прийняттям рішень в умовах такого конфлікту.

За офіційним роз’ясненням НАЗК:

- за неповідомлення у встановлених законом випадках та порядку про реальний конфлікт інтересів передбачений штраф від 1700 до 3400 грн;
- за вчинення дій або прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів — від 3400 до 6800 грн;
- за повторне протягом року аналогічне порушення — від 6800 до 13 600 грн із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, може за рішенням керівника бути відсторонена від виконання службових повноважень до завершення розгляду справи судом.

Чи може конфлікт інтересів стати кримінальною справою

Так, але не кожний випадок конфлікту інтересів автоматично є кримінальним правопорушенням.

НАЗК прямо роз’яснює, що в окремих випадках дії або рішення, вчинені в умовах конфлікту інтересів, можуть містити ознаки одного з корупційних кримінальних правопорушень.

Як приклад Агентство наводить частину першу статті 364 КК України. Серед ознак такого кримінального правопорушення НАЗК називає використання влади чи службового становища всупереч інтересам служби та мету одержання неправомірної вигоди.

Тобто адміністративне порушення правил врегулювання конфлікту інтересів і корупційний злочин — не тотожні поняття. Для кримінальної відповідальності повинні бути встановлені ознаки конкретного складу кримінального правопорушення.

Що ще може мати наслідки для посадовця

НАЗК також звертає увагу, що особа, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення і якій суд не заборонив обіймати відповідні посади, може додатково бути притягнута до дисциплінарної відповідальності у передбаченому законом порядку.

Крім того, нормативно-правові акти та рішення, прийняті з порушенням вимог антикорупційного законодавства, можуть бути скасовані або визнані незаконними у судовому порядку, а правочин, укладений унаслідок такого порушення, може бути визнаний судом недійсним.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Источник: СЮГ