Штрафи до 340 тисяч та до 8 років ув’язнення: Рада готує нові санкції за скидання неочищених стоків у водойми
Екологічна ситуація в Україні сьогодні поєднує не тільки наслідки багаторічного промислового навантаження, а і масштабні екологічні втрати, спричинені повномасштабною війною. За даними Міндовкілля, збитки від забруднення водних ресурсів становлять 78,3 млрд грн, а від засмічення водних об’єктів — ще 9,8 млрд грн. Тільки за 2025 рік загальний скид у поверхневі водні об’єкти становив майже 3 млрд м. куб. При цьому основним джерелом забруднення залишаються підприємства водопровідно-каналізаційного господарства.
Протягом тривалого часу показники якості вод стрімко погіршувалися через систематичний скид неочищених стоків та неконтрольовану забудову берегів. Ключова причина — неспівмірність штрафів із завданою шкодою. На тлі мільярдних екологічних збитків чинні штрафи у 51–136 грн за забруднення водойм давно втратили превентивну функцію, фактично заохочуючи, а не стримуючи порушення.
За даними екоінспекції, у 2024 році було складено понад 15,1 тис. протоколів, але середній штраф склав лише 200–300 грн. Для бізнесу це стало статтею дрібних витрат, а не стимулом для інвестицій.
Депутатська ініціатива: законопроєкт № 15462
Цей проєкт закону є найбільш деталізованим, із усіх останніх інціатив, що були зареєстровані останнім часом у Верховній Раді, з метою посилення відповідальності за забруднення водойм.
Проєкт суттєво переглядає чинні норми КУпАП та Кримінального кодексу.
Зокрема, за забруднення чи засмічення вод, порушення умов спеціального водокористування, а також скидання неочищених стічних вод без дозволу або з перевищенням установлених нормативів пропонується збільшити штраф для громадян з нинішніх 51–119 грн до 3400 — 8500 грн.
Для посадових осіб та ФОП пропонується штраф у розмірі від 17 000 до 51 000 грн.
За повторне порушення протягом року санкції зростатимуть до 17000–34000 грн для громадян і до 51000–119000 грн для посадових осіб та ФОП із можливістю конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Крім того, вперше передбачаються значні штрафи за розорювання земель, забудову та влаштування сміттєзвалищ у прибережних захисних смугах. Штрафи для громадян складуть до 11 900 грн, а для бізнесу — до 68 000 грн.
Законопроєкт не лише суттєво підвищує штрафи, а й змінює саму модель відповідальності за екологічні правопорушення.
Вперше фізичних осіб-підприємців прямо визначено окремими суб’єктами адміністративної відповідальності. Для повторних порушень передбачено значно суворіші санкції, включно з можливістю конфіскації техніки та інших знарядь, які використовувалися для незаконного видобутку корисних копалин, скидання відходів чи інших правопорушень. Водночас економічна логіка реформи полягає в тому, щоб зробити порушення екологічного законодавства фінансово невигідним: запропоновані штрафи мають перевищити потенційну вигоду від невикористання або неналежної експлуатації очисних споруд.
Законопроєкт № 15462 також пропонує нову редакцію ст. 242 КК України.
Вперше вводиться покарання за систематичне незаконне скидання неочищених стоків у значних обсягах.
Відповідно до нової редакції статті 242 порушення правил охорони вод, якщо це спричинило забруднення або зміну їхніх природних властивостей, виснаження водних джерел і створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля, а також систематичне незаконне скидання неочищених стічних вод у значних обсягах передбачено штраф до 136 000 грн або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або обмеження волі до 5 років.
Якщо забруднення спричинило загибель тварин чи масове захворювання людей — штраф до 340 000 грн або позбавлення волі до 8 років.
Урядові альтернативи: №15096 та №15096-1
Як уже зазначала «Судово-юридична газета» Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС розглянув законопроєкт № 15096 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою посилення відповідальності у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів» та альтернативний законопроєкт №15096-1.
Ці законопроєкти також спрямовані на посилення відповідальності, але мають дещо інший фокус:
- Вперше пропонується карати за руйнування русел річок і струмків при будівництві доріг та інженерних комунікацій.
- Пропонується штрафи від 3 400 до 6 800 грн для громадян та до 11 900 грн для посадових осіб.
- Вводиться відповідальність за приховування даних про реальні обсяги забору чи скидання води.
Чи обере Рада один із варіантів?
Ситуація 2026 року не залишає парламенту вибору. Коли у річку Дніпро щорічно потрапляє понад 153 млн м. куб. забруднених стоків, а плани управління басейнами виконуються лише на лічені відсотки через брак ресурсів та відповідальності, косметичні зміни вже не допоможуть.
Найімовірніше, Верховна Рада візьме за основу урядовий законопроєкт №15096, доповнивши його окремими більш жорсткими положеннями щодо відповідальності, запропонованими у законопроєкті №15462. Такий підхід дозволить наблизити українське законодавство до вимог ЄС та суттєво посилити відповідальність за порушення правил охорони вод. Якщо документ буде ухвалено, екологічні інспектори отримають значно ефективніші інструменти реагування, а підвищення штрафів має посилити превентивний ефект і стимулювати дотримання природоохоронного законодавства.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, X щоб бути в курсі найважливіших подій.
