Штучне збільшення боргів перед банкрутством: коли договір визнають недійсним
Договір, укладений боржником за наявності непогашених зобов'язань перед кредиторами, може бути визнаний фраудаторним, якщо він не має обґрунтованої економічної мети та спрямований на штучне збільшення заборгованості. При цьому фактична передача майна за договором не виключає можливості визнання його недійсним. Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 925/1248/21(925/111/22), розглянувши спір щодо придбання боржником цінних паперів.
Підприємство, яке мало значну заборгованість перед кредиторами, уклало договір купівлі-продажу цінних паперів на суму 9 млн грн. Попри отримання акцій боржник не здійснив їх оплати. Згодом право вимоги за договором було відступлено фінансовій компанії.
Після відкриття провадження у справі про банкрутство один із кредиторів оскаржив договір, вважаючи, що придбання неліквідних активів без економічної вигоди було спрямоване на штучне збільшення боргів і порушення інтересів інших кредиторів.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, однак апеляційний суд визнав договір недійсним.
Верховний Суд погодився з висновками апеляційної інстанції, наголосивши, що фраудаторність правочину може проявлятися не лише у відчуженні майна боржника, а й у створенні штучної кредиторської заборгованості.
Сьогоднішній темп судової практики - це лавина нових рішень. З LIGA360 ви будете серед перших, хто знає про зміни, аналізує нову практику і формує свою позицію. Побачте, що змінилося в судовій практиці, ще до того, як це стане аргументом опонента.
Суд урахував наявність у боржника непогашених зобов'язань, відсутність очевидної економічної вигоди від придбання неліквідних цінних паперів, невиконання обов'язку щодо їх оплати та ризик зменшення обсягу задоволення вимог інших кредиторів.
Водночас Суд зазначив, що фактична передача майна не спростовує фраудаторного характеру договору, якщо сукупність обставин свідчить про його спрямованість на заподіяння шкоди кредиторам.
Отже, Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного суду про недійсність договору. Визначальними для встановлення фраудаторності є реальна економічна мета правочину, добросовісність поведінки боржника та наслідки укладення договору для майнових інтересів кредиторів.
За яких обставин штучне збільшення заборгованості свідчить про фраудаторність правочину та які критерії застосовує Верховний Суд, читайте в повній аналітичній статті.