Швейцарія проведе референдум щодо жорсткішого нейтралітету, який ставить під загрозу санкції проти РФ

Про це повідомило Politico, передає Укрінформ.

У разі схвалення ініціативи Швейцарія фактично не зможе запроваджувати санкції проти Росії, якщо їх не схвалить Рада Безпеки ООН, де Москва має право вето. Також Берн не зможе співпрацювати з військовими альянсами, такими, як НАТО, якщо тільки сама Швейцарія не зазнає нападу або не стикнеться з безпосередньою загрозою.

Росія вже відкрито підтримала цю ініціативу.

«Це не голосування проти нейтралітету - нейтралітет користується широкою підтримкою. Йдеться про те, що саме означає нейтралітет», - зазначив професор європейської політики Бернського університету та експерт з опитувань компанії LeeWas Фабіо Вассерфаллен.

Водночас референдум порушує ширше питання про те, наскільки нейтральною може залишатися Швейцарія за нинішніх умов європейської безпеки, коли Росія веде війну проти України, а традиційна залежність Європи від гарантій безпеки з боку США опинилася під питанням.

Інші нейтральні країни, зокрема Австрія та Ірландія, прагнуть збільшити оборонні видатки та налагодити тісніші зв’язки з НАТО.

За чинною системою постійний нейтралітет Швейцарії визнаний міжнародним правом, але Берн зберігає значний простір для самостійного визначення того, як застосовувати політику нейтралітету. Водночас країна має суверенне право змінити або відмовитися від цього статусу.

Швейцарському уряду заборонено брати участь у війнах між державами або надавати їм військову підтримку. Водночас він може самостійно вирішувати, чи запроваджувати економічні санкції або співпрацювати з військовими альянсами, не вступаючи до них.

«Наразі уряд має певний простір для маневру і ним користується. Питання цього референдуму в тому, чи вважають люди це позитивним, чи слід встановити більш суворі межі для нейтралітету», - підкреслив Вассерфаллен.

Ця гнучкість опинилася під тиском після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. З лютого 2022 року швейцарський уряд значною мірою приєднався до санкцій ЄС проти Москви, що викликало негативну реакцію прихильників суворішого тлумачення нейтралітету. Швейцарський уряд підтверджує, що країна переважно перейняла санкції ЄС, зберігаючи можливість застосовувати їх у межах чинної політики нейтралітету.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну та активізація гібридних операцій Москви в Європі змусили Швейцарію переглянути підходи до власної безпеки й замислитися над тим, що означає нейтралітет на практиці. Берн посилює оборону, збільшує військові витрати та розширює співпрацю з європейськими партнерами.

Саме на цьому тлі виникла нинішня ініціатива. Її започаткувала «Pro Schweiz» - націонал-консервативна група, тісно пов’язана з правою Швейцарською народною партією (SVP). Одним із ключових діячів кампанії став мільярдер і колишній член Федеральної ради Крістоф Блохер.

Швейцарський уряд виступає проти цієї пропозиції, як і основні політичні партії, за винятком SVP.

Опитування, проведені цього місяця, також показали, що більшість виборців виступає проти запропонованих змін.

Прихильники ініціативи стверджують, що нинішня політика нейтралітету стала надто гнучкою, а запровадження санкцій проти Росії, зокрема, підірвало традиційну позицію Швейцарії.

Навіть якщо ця ініціатива не набере необхідної підтримки, швейцарські виборці стикнуться з іншим питанням, пов’язаним із нейтралітетом. У листопаді їм запропонують вирішити, чи відповідають чинні правила експорту зброї поставленим цілям, чи країні слід дозволити експортувати зброю до визначеної групи з 25 переважно західних країн, навіть якщо вони беруть участь у конфлікті.

У разі схвалення ця зміна зміцнить зв’язки Швейцарії із західними країнами та може сприяти збільшенню експортних доходів її оборонної промисловості.

Як повідомляв Укрінформ, Федеральна рада Швейцарії 18 вересня затвердила Стратегію політики безпеки на 2026 рік, яка передбачає посилення стійкості країни, оборонних спроможностей та захисту від загроз та на тлі війни Росії проти України.

Фото: Stephen Leonardi/Рexels