Сина загиблого військового доставили до ТЦК без повістки та мобілізували попри відстрочку: посадовець центру комплектування за це отримав штраф

05-10-2026 07:54
news-image
Чоловік мав право на відстрочку, але після доставлення до ТЦК пройшов ВЛК і був призваний на військову службу.
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Військовослужбовець ТЦК під час спільного з поліцією оповіщення дав вказівку доставити громадянина до ТЦК без вручення повістки, а згодом не перевірив його право на відстрочку як сина загиблого військовослужбовця. У результаті чоловік пройшов ВЛК та був призваний на військову службу під час мобілізації.

Обставини справи

Калуський міськрайонний суд розглянув матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності тимчасово виконуючого обов’язки заступника начальника — начальника мобілізаційного відділення територіального центру комплектування та соціальної підтримки, капітана.

Йому інкримінували правопорушення, передбачені частиною другою статті 172-14 та частиною другою статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд встановив, що близько 14:00 7 лютого 2026 року під час проведення спільно з працівниками поліції заходів з оповіщення військовозобов’язаних начальник мобілізаційного відділення зустрів громадянина України.

Не вживаючи заходів щодо його оповіщення та вручення повістки про прибуття для уточнення військово-облікових даних, він дав працівникам поліції вказівку доставити громадянина до територіального центру комплектування.

Суд визнав, що такими діями військова службова особа вийшла за межі наданих їй повноважень та порушила конституційні права громадянина щодо гідності й недоторканності.

Чому чоловіка призвали попри право на відстрочку

Другий епізод стався приблизно через 20 хвилин — близько 14:20 7 лютого 2026 року у приміщенні територіального центру комплектування.

Суд встановив, що начальник мобілізаційного відділення через недбале ставлення до виконання обов’язків військової служби не перевірив обставини щодо права громадянина на відстрочку.

Чоловік був сином військовослужбовця, який загинув під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» така обставина давала чоловікові право на відстрочку від призову.

Однак це право не було враховане.

Унаслідок цього громадянин пройшов військово-лікарську комісію, після чого його призвали на військову службу за мобілізацією.

Які докази дослідив суд

Вину посадовця підтверджено протоколами про адміністративні правопорушення, витягом із наказу про тимчасове виконання обов’язків, копією посвідчення офіцера та функціональними обов’язками, з якими він був ознайомлений.

Також суд дослідив копію заяви про вчинення кримінального правопорушення, паспорт громадянина, витяг із протоколу засідання регіональної військово-лікарської комісії щодо висновку про травму (поранення), яка спричинила смерть батька, свідоцтво про народження та письмові пояснення самого посадовця.

Особа, яку притягували до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з’явилася, але подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Вину вона визнала повністю, усвідомила свою провину та просила застосувати мінімальний штраф.

У письмових поясненнях посадовець зазначив, що право громадянина на відстрочку не було взято до уваги через його особисту неуважність.

Прокурор підтримав доведеність вини та просив призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Правова оцінка суду

Суд дійшов висновку, що в діях посадовця наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 172-14 та частиною другою статті 172-15 КУпАП.

Підстав для звільнення від адміністративної відповідальності, передбачених статтею 17 КУпАП, суд не встановив. Строки притягнення до адміністративної відповідальності також не закінчилися.

Обставиною, що пом’якшує відповідальність, суд визнав повне визнання вини.

Обставин, які обтяжують відповідальність, не встановлено.

Оскільки посадовець вчинив два адміністративні правопорушення, суд застосував статтю 36 КУпАП, за якою остаточне стягнення визначається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення.

Що вирішив суд

Калуський міськрайонний суд у справі №345/1120/26 визнав посадовця винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 172-14 та частиною другою статті 172-15 КУпАП.

За частиною другою статті 172-14 КУпАП на нього накладено штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 17 000 гривень.

За частиною другою статті 172-15 КУпАП призначено штраф у розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів — 18 700 гривень.

За правилами статті 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення визначено у вигляді штрафу 18 700 гривень.

Також із посадовця стягнуто 665,56 гривні судового збору.

Штраф має бути сплачений не пізніше ніж через 15 днів із дня вручення постанови. У разі несплати у встановлений строк під час примусового виконання стягується подвійний розмір штрафу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Источник: СЮГ