Скандал із Сеулом через полонених: що відомо
Південна Корея звинувачує Україну у порушенні угоди про конфіденційність через інформацію про північнокорейських військовополонених.
Між Південною Кореєю і Україною спалахнув дипломатичний скандал через нібито публічне розголошення інформації про передачу Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених, яких Сили оборони захопили під час боїв у Курській області.
Позиція Південної Кореї
Президент країни Лі Дже Мен звинуватив Україну в тому, що вона нібито порушила угоду про нерозголошення. За його словами, Київ розкрив передачу полонених північнокорейських солдатів до Південної Кореї.
Президент України Володимир Зеленський зробив цю заяву під час виступу в Організації Об'єднаних Націй 23 вересня, повідомивши, що Україна нещодавно "відправила двох північнокорейських військовополонених до Республіки Корея" і що один з них намагався покінчити життя самогубством після того, як його взяли в полон.
У заяві, опублікованій у соціальних мережах, Лі висловив жаль з приводу того, що Зеленський розкрив цю передачу, заявивши, що це порушує угоду між Києвом і Сеулом.
"Було доречно з усіх боків не розголошувати інформацію, враховуючи численні проблеми, які це може спричинити, якщо розкриття інформації буде зроблено, і (ми) погодилися це зробити", – сказав Лі.
"Питання репатріації північнокорейських військовополонених є дуже делікатним питанням, яке суттєво впливає на дипломатію, національну безпеку та ситуацію на Корейському півострові", – додав він.
Відповідь України
У коментарі південнокорейському інформаційному агентству Yonhap в Адміністрації президента України заявили, що Київ лише розкрив факт передачі північнокорейських в'язнів Південній Кореї, не розкриваючи "докладних деталей" самої операції.
В ОП також заявили, що було б "дивно" тримати всю передачу у таємниці.
Контекст ситуації
На початку 2025 року Україна захопила двох північнокорейських солдатів після того, як їх було перекинуто до Курської області Росії для участі в бойових діях на боці російських військ. Обидва солдати висловили бажання перейти до Південної Кореї, а не повертатися до Північної Кореї.
Оскільки Конституція Південної Кореї де-юре вважає всіх жителів півночі півострова своїми громадянами, Сеул погодився їх прийняти. Журналісти та аналітики припускають, що ця непублічна домовленість також могла бути пов'язана з посиленням військово-технічної допомоги Україні, зокрема в сфері ППО.
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp