Скандал на курорті Білгород-Дністровщини: нацпарк судиться за пляжі, а бізнес б’є на сполох

Майбутнє курорту Расєйка у Лиманській громаді Білгород-Дністрвськогорайону опинилося під загрозою через затяжний земельний конфлікт. Національний природний парк «Тузлівські лимани» через суд намагається отримати у постійне користування прибережну піщану косу. Місцеві підприємці та активісти громадської організації «Добробут Расєйки» б’ють на сполох. Вони заявляють, що передача пляжів подібного масштабу під контроль нацпарку повністю знищить місцевий бізнес, позбавить громаду доходів, а відпочивальників — звичного комфорту. Паралельно спливло питання про включення цих стратегічних земель до європейської «Смарагдової мережі». Про це повідомляє «Бессарабія INFORM»  з посиланням на голову громади Василя Резніченка.

Варто зазначити, що конфлікт між НПП «Тузлівські лимани» та Одеською обласною державною адміністрацією триває вже не перший рік. Головною суттю спору є юридичне оформлення меж парку та винесення їх в натуру. Наразі керівництво нацпарку звернулося до суду з вимогою передати піщану косу, що відділяє Чорне море від лиманів, у своє постійне користування. Адміністрація парку посилається на Указ Президента України від 2010 року, яким і було створено цей заповідний об’єкт. Екологи переконані, що піщана коса є унікальною та крихкою екосистемою, яка за законом належить державі й має охоронятися парком. На їхню думку, юридичне закріплення землі за нацпарком необхідне, щоб зупинити хаотичну незаконну забудову, ліквідувати стихійні сміттєзвалища та зберегти дику природу.

Місцевий бізнес та Лиманська сільська рада дивляться на цю ситуацію абсолютно інакше. Пляжна зона Расєйки є головним економічним двигуном усієї громади. Підприємці побоюються, що щойно нацпарк отримає повне право розпоряджатися косою, доступ до неї буде обмежено. Це призведе до того, що на пляжах стане неможливо встановлювати навіть тимчасові споруди, такі як шезлонги, навіси від сонця, рятувальні пости чи літні кафе. За ініціативою підприємців курорту Расєйка та членів громадської організації «Добробут Расєйки» відбулася спеціальна зустріч, участь у якій взяв голова Лиманської громади Василь Різниченко, аби детально обговорити питання, які найбільше турбують місцеву спільноту та комерційний сектор.

Як зазначив голова громади Василь Різниченко, такі важливі питання потребують надзвичайно детального вивчення, аби надати на них обґрунтовані та законні відповіді. Він наголосив, що вважає принципово важливим той факт, що підприємці самі ініціювали цю розмову та відкрито порушили питання, які безпосередньо впливають на життєдіяльність усього регіону. Голова громади запевнив, що місцева влада буде разом із бізнесом і громадськістю детально розбиратися в ситуації, що склалася, та шукати оптимальні відповіді виключно в межах чинного законодавства.

Однією з найгостріших тем обговорення стала інформація про те, що територія Расєйки включена до так званої «Смарагдової мережі» України. Це загальноєвропейська мережа територій особливого природоохоронного значення, створена для виконання Бернської конвенції. У бізнесу виникли логічні запитання щодо того, чи знає про це сільська рада і чи погоджувалося це рішення з місцевими жителями. Юридична реальність свідчить, що включення земель до «Смарагдової мережі» координується на рівні Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. За законом цей процес передбачає проведення громадських слухань. Проте сам статус об’єкта «Смарагдової мережі» не змінює форму власності землі. Земля залишається у комунальній чи приватній власності громади, але накладає на неї зобов’язання щодо збереження рідкісних видів флори та фауни. Неузгодженість дій центральної влади з місцевими громадами часто породжує дезінформацію та паніку на місцях.

За підсумками зустрічі за участю очільника громади Василя Різниченка було прийнято спільне рішення діяти виключно у правовому полі. Сторони домовилися направити офіційні запити до профільного міністерства та компетентних органів, щоб отримати офіційні та вичерпні роз’яснення. Громада вимагає чітких і прозорих відповідей щодо того, де саме проходять межі природоохоронних зон, які обмеження накладає «Смарагдова мережа» та як Лиманська громада може захистити свої економічні інтереси, не порушуючи екологічне законодавство України.

Раніше ми повідомляли: За минулу добу ворог двічі атакував Білгород-Дністровський район: постраждала взуттєва фабрика