Скорочувати уроки чи ні: порада міністра освіти обурила українських учителів

Посадовець аргументував це турботою про увагу дітей та боротьбою з перевтомою. Проте освітяни та юристи одразу застерегли: подібні експерименти без зміни законів можуть обернутися для педагогів доганами, фінансовими санкціями та навіть звільненням.

Що пропонував міністр та чому це обурило педагогів

Виступаючи в ефірі марафону «Єдині новини», Андрій Бутенко зазначив, що головною метою школи є реальне засвоєння знань, а не формальне висиджування однакових годин за розкладом. За його словами, якщо діти втрачають концентрацію, урок можна завершити раніше, а складніші теми переносити на той час, коли учні краще сприймають інформацію.

Проте освітня спільнота сприйняла таку ініціативу вкрай скептично. Річ у тім, що тривалість занять чітко регламентована на законодавчому рівні:

• Стаття 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» встановлює чіткі рамки: 35 хвилин для першачків, 40 хвилин для учнів 2–4 класів та 45 хвилин для старшокласників.
• Санітарний регламент МОЗ також визначає допустиму тривалість безперервної навчальної діяльності.

Усна рекомендація міністра в медіа не має юридичної сили і не захистить вчителя під час перевірки чи аудиту.

Які реальні ризики загрожують вчителям через «самодіяльність»

Провідні українські юристи та освітяни розклали по полицях усі правові пастки, з якими можуть зіткнутися педагоги, якщо надумають прислухатися до порад міністерства:

1. Порушення трудової дисципліни. Як пояснює освітня юристка Лілія Орел, вчитель зобов'язаний чітко дотримуватися затвердженого розкладу. Самовільне завершення уроку без законних підстав розцінюється як невиконання посадових обов'язків. Відповідно до статті 147 КЗпП, за це можна отримати догану, а у випадку систематичних порушень — звільнення (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП).
2. Фінансові претензії та повернення грошей. Колишній керівник ліцею Олександр Козлов попередив про серйозні бюджетні ризики. Під час ревізії скорочені години можуть визнати «недопрацьованими». Оскільки вчитель отримав за них повну зарплату, державні органи можуть виставити вимогу щодо повернення коштів — причому як самому педагогу, так і керівництву школи.
3. Проблеми з документацією та програмами. Колишня очільниця департаменту освіти Одеси Олена Буйневич наголосила, що подібні поради не враховують реалій навчального процесу та обсягів матеріалу, який учитель зобов'язаний видати за навчальною програмою.

Альтернативні форми навчання та іронія в соцмережах

Звісно, українське законодавство дозволяє гнучкість, але через інші механізми. Санітарний регламент дозволяє здвоєні уроки або нестандартні форми занять, проте такі рішення має ухвалювати педагогічна рада закладу, а не окремий учитель на власний розсуд під час конкретного уроку.

У соцмережах ініціатива міністра викликала шквал іронії. Педагоги жартували, що за такої логіки уроки варто скоротити до 10 хвилин, щоб не втомлювалися самі вчителі, або ж взагалі скасувати заняття заради нескінченних звітів. Особливо болючим це питання виглядає на тлі постійних повітряних тривог, через які школярі й без того проводять чимало часу в укриттях, втрачаючи цінні хвилини звичного навчання.

Доки Верховна Рада чи Міносвіти не внесуть офіційні та чіткі зміни до законів і Санітарного регламенту, освітянам радять опиратися виключно на чинні нормативні акти, а не на гучні заяви посадовців у ефірах.