Киев
Рус

Собака — не іграшка: як виховати відповідального улюбленця і культурного господаря

Полтава
31-10-2025 09:03
news-image

З собакою обов’язково треба займатися. Можна самостійно через інтернет, але краще звернутися до фахівців

Життя з собакою — не лише радість від спілкування з вірним другом, а й велика відповідальність. Адже від культури вигулу собак залежить комфорт як мешканців міста, так і їх чотирилапих друзів. Та, як зазначає кінолог Владислав Яременко, власник школи дресирування собак «Атлант», культура вигулу в нашій країні ще формується.

Основне правило, яке прописане в Законі України, стаття 154 КУпАП, просте: будь-який собака має бути на повідку та в ошийнику, а певні породи — ще й у наморднику.

Проте, на практиці часто спостерігаємо інше: собаки бігають в місцях скупчення людей без контролю, а поліція рідко реагує, якщо інцидент стається не з людиною, а між тваринами.

— Безповідочники — це головна проблема наших парків та дворів. Люди думають, що їхній пес «добрий», тому може бігати сам. Але навіть спокійний собака може злякатися, напасти на людину чи іншу тварину, чи потрапити під авто. Тому дуже важливо дотримуватися правил.
кінолог Марія та її пес Мажор
кінолог Марія та її пес Мажор

Ще один нюанс — знайомство з іншими собаками. Владислав радить завжди запитувати дозволу іншого господаря, перш ніж підпускати свого пса.

— Не кожен собака готовий до спілкування. І не кожен власник — до конфлікту. Дозвіл допоможе уникнути конфліктів, а також забезпечить вашому улюбленцю безпеку, — каже Владислав.

Він звертає увагу, що близько 30 порід мають обов’язково гуляти в наморднику. Це німецька вівчарка, кавказькі вівчарки, алабаї, кане корсо, американський стаффордширський тер'єр, пітбультер'єри, бельгійські вівчарки, східноєвропейські вівчарки т інші.

Термін «бійцівські породи» кінолог вважає застарілим:

«Так, колись у 90-х справді існували собачі бої, але насправді ті ж самі стаффордширські тер'єри — це собаки-компаньйони, які чудово ладять з дітьми. Так само доберман — не "бойова машина", а службовий охоронець».

З чого почати виховання

На думку Владислава, головне — соціалізація тварини з раннього віку. Старі радянські стандарти рекомендували розпочинати дресирування з шести місяців. Тепер же сучасні кінологи стверджують: навчання починається у момент, коли собака вперше переступає поріг дому.

— Це привчання до місця, туалету, годівлі. З цуценям потрібно спілкуватися одразу, — пояснює Владислав.

Вже після першої вакцинації (приблизно з трьох місяців) цуценя потрібно виводити у люди, знайомити з міським шумом, транспортом, іншими тваринами.

— Чим більше позитивного досвіду, тим спокійніше поводитиметься собака у майбутньому, — додає він.

Проте, реалії сьогодення: постійні тривоги, вибухи, гучні шуми, викликають стреси у тварин. Владислав радить щодня проводити «соціалізаційні вправи». Найпростіша з них — «лавочка»: господар сідає біля парку, тримає собаку поруч і просто спостерігає за навколишнім світом.

— Мета — показати псу, що все спокійно. Якщо власник нервує, собака відчуває це. Якщо господар розслаблений — тварина також заспокоюється. З часом вона перестає реагувати на транспорт, дитячі крики, гуркіт чи інші гучні звуки. Звісно, в умовах війни складно працювати з вибухами через заборону використання предметів, що імітують звук вибухів, але важливо самому бути спокійним, щоб собака переймала ваш настрій, — каже тренер.

Він зазначає, що важливо вчити собаку користуватися ліфтом, авто, а також громадським транспортом. Найкраще розпочинати тренування на кінцевих зупинках, де мало людей.

— Спочатку просто зайти, посидіти, проїхати одну зупинку. Головне — щоб собака мала позитивний досвід, — пояснює Владислав. І додає: без базових команд «сидіти», «поруч» та «до мене» у транспорті не обійтися. Тож дуже важливо, щоб собака їх знав.

 Коли пес гавкає на людей, це не просто «погана поведінка». Це сигнал про страх, стрес чи невпевненість, каже кінолог. Він радить розпочинати з команди «фу» — короткої та чіткої заборони, яку собака швидко засвоює.

— Але треба розібратися в причині й вже потім дивитися, як відволікти улюбленця. Іноді допоможе гра, іноді — короткий ривок повідком, а іноді просто відстань і спокій, — наголошує Владислав.

Він підкреслює, що найактивніший період соціалізації триває до шести місяців. Хоча навіть дорослого собаку можна перевиховати й ставить у приклад 11-річного собаку, який підбирав їжу на вулиці:

— Ми за одне заняття це виправили. Головне — мотивація.

У школі «Атлант» навчають різні породи, навіть спеціальних собак-охоронців. Владислав зазначає, що в таких випадках допускаються суворіші методи навчання, але лише для службових потреб. Звичайних домашніх тварин тренують без «аверсивних» засобів — удавок чи електроошийників. Головне завдання — зробити собаку слухняним, соціальним.

Не менш важливо — виховати й навчити господаря!

Корисні поради

Перш ніж купувати собаку, треба вивчити особливості породи, каже кінолог. Дізнатися про темперамент, рівень активності, потреби. Щоб не вийшло, що породу не вивчили, а собака дуже активна, часу на неї не вистачає. Собака на вулиці постійно тягне, рве, вдома руйнує речі.

— Наприклад, якщо взяти бельгійську вівчарку, то навіть кінологам складно з ними працювати, адже вони дуже активні. Або шпіца —  дуже багато звертаються, що шпіц постійно гавкає. Але, якщо взяти історію породи, то це собака-дзвіночок. Тобто вона завжди попереджає, що хтось десь підходить. Це все потрібно мати на увазі, коли ми вибираємо собаку. Якщо людина бере собаку на емоціях, не розуміючи, що її чекає, — потім страждають усі: і власник, і тварина, — наголошує Владислав.

Також, він рекомендує брати собак з документами. Обов’язково вимагати ветеринарний паспорт з офіційними печатками. Звертати увагу на поведінку цуценяти: воно має бути активним, без ознак страху, з блискучою шерстю.

— Так, звісно, можна попастися на чорні розплідники, тому заводчиків потрібно перевіряти.

Якщо ж боїтеся собак і бачите, як одна біжить до вас, кінолог радити не тікати.

— Собака швидша за людину. Зупиніться, скажіть «фу» чи «ні». Якщо маєте під рукою ціпок чи сумку — тримайте її попереду. У більшості випадків собака зупиниться. Але головне — не панікувати, — радить Владислав.

Тренер каже, що за останні роки, особливо після початку повномасштабної війни, рівень культури власників у Кременчуці помітно зріс. Люди почали більше дбати про своїх тварин, цікавитись сучасними, гуманними методами дресирування.

— Ми, нарешті, почали розуміти, що собака — не іграшка і не зброя. Це друг, член сім’ї. І від того, як ми її виховуємо, залежить безпека тварини й комфорт мешканців міста, — підсумовує Владислав.

Источник: ТелеграфЪ