Сьогодні День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Щороку 14 грудня в Україні відзначають День вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС, або День ліквідатора. Цього дня вшановують героїв, які, ризикуючи життям і здоров’ям, боролися з наслідками катастрофи, захищаючи майбутнє наступних поколінь. Це також день пам’яті тих ліквідаторів, яких вже немає серед нас.
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС був заснований в Україні 10 листопада 2006 року. Він відзначається 14 грудня – у день завершення будівництва саркофага над зруйнованим 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС. Цей саркофаг був споруджений у надзвичайно короткий термін – лише за 206 днів, що стало прикладом злагодженої роботи з будівництва захисних споруд задля ліквідації наслідків катастрофи.
Чорнобильська катастрофа, яка сталася 26 квітня 1986 року, була найбільшою техногенною аварією в історії людства. Вибух на 4-му енергоблоці атомної електростанції спричинив масштабне радіоактивне забруднення, наслідки якого відчувалися далеко за межами України. Саме завдяки героїзму ліквідаторів катастрофу вдалося локалізувати, а наслідки мінімізувати, чим було збережено життя мільйонів людей. Тому щороку ми віддаємо шану тим, хто ціною власного життя та здоров’я захистив світ від ще більшої біди. Хоча офіційно цей день було встановлено лише 2006 року, традиція вшановувати ліквідаторів існувала ще з 1987-го, коли вони почали збиратися для спогадів і згадки про загиблих колег.
Найсильніше радіоактивне забруднення було зафіксоване в радіусі 30 кілометрів від станції, тож місто Чорнобиль і навколишні села опинилися в зоні відчуження. Внаслідок катастрофи понад 400 тисяч людей були змушені покинути свої домівки. Ця територія дотепер залишається непридатною для життя.
Ліквідація наслідків аварії на Чорнобильській АЕС стала величезним викликом, який об’єднав представників багатьох професій: пожежників, енергетиків, військовослужбовців, інженерів, будівельників, робітників. За різними оцінками, до робіт із ліквідації наслідків аварії були залучені понад 500 тисяч людей. На їхню долю випало виконання вкрай небезпечних завдань: гасіння пожежі після вибуху, дезактивація приміщень і територій, збирання, вилучення й вивіз радіоактивних матеріалів, проєктування та будівництво об’єкта «Укриття», а також підготовка післяаварійного пуску інших блоків станції. Кожний із цих етапів вимагав величезної фізичної й моральної витримки, а також ніс у собі серйозні ризики для життя та здоров’я.
Героїзм ліквідаторів не лише зупинив поширення радіоактивних матеріалів, а й став символом єдності та самопожертви. Багато хто заплатив за це своїм здоров’ям і життям. Таких жертв – як серед тих, хто ліквідовував наслідки, так і серед населення – можна було б уникнути, якби радянська влада не приховувала сам факт аварії та не применшувала її наслідків. Ця чорна пляма в історії нашої планети назавжди залишиться в пам’яті поколінь.
Зберігати пам’ять про подвиг сотень небайдужих, яких із пошаною називають «ліквідаторами», та підтримувати тих, хто вижив, але потребує допомоги – наш обов’язок. День вшанування ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи – це не лише данина пам’яті загиблим і вдячність живим. Це також нагадування про важливість відповідального ставлення до технологій, які ми використовуємо, та до природи, яку маємо берегти для майбутніх поколінь.
Любов Севастян, лікар загальної практики-сімейний лікар КНМП «ЦПМСД №2» м. Кременчука
