ЄСПЛ констатував порушення у справі польської судді, з якої зняли імунітет і відсторонили на 235 днів

Європейський суд з прав людини у справі MORAWIEC v. Poland підтвердив, що гарантії незалежності суддів та захисту свободи їхнього висловлювання є невід’ємними складовими принципу верховенства права. Суд окремо наголосив: рішення щодо зняття суддівського імунітету, відсторонення судді від здійснення правосуддя чи застосування інших дисциплінарних заходів мають ухвалюватися виключно незалежним і безстороннім судом, «встановленим законом» у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ також звернув увагу, що втручання держави у професійну діяльність судді не може використовуватися як інструмент тиску через публічну критику судової реформи або висловлення позиції щодо незалежності правосуддя. За висновком Суду, застосовані до польської судді заходи мали «охолоджувальний ефект» для всієї суддівської спільноти та створювали ризик стримування суддів від участі у суспільній дискусії щодо функціонування судової системи.

Обставини справи MORAWIEC v. Poland №46238/20

Заявниця, Beata Morawiec, є громадянкою Польщі, яка народилася у 1964 році та проживає у місті Libertów (Польща).

Пані Morawiec є суддею Краківського окружного суду (і ексголовою цього суду) та Президентом Асоціації суддів Themis. Під головуванням заявниці асоціація брала активну участь у публічній дискусії щодо реорганізації судової системи. Окрім того, в минулому заявниця була членкинею Національної ради суддів та заступником директора Національної школи судової влади та прокуратури.

У листопаді 2017 року тодішній міністр юстиції звільнив заявницю з посади голови Краківського окружного суду, заявивши у пресрелізі, опублікованому на вебсайті Міністерства юстиції, що заявниця не забезпечила належного нагляду за адміністративною діяльністю цього суду, та вказав на низьку ефективність його роботи.

Незабаром після цього заявниця подала цивільний позов проти міністра юстиції, вимагаючи вибачень за зміст цього пресрелізу, який, на її думку, зашкодив її репутації. У січні 2019 року Варшавський окружний суд задовольнив позов заявниці. Після відхилення апеляційної скарги у 2021 році міністру було наказано опублікувати вибачення перед заявницею та сплатити певну суму на користь благодійної організації.

 У вересні 2020 року прокурор Департаменту внутрішніх справ Державної прокуратури звернувся до Дисциплінарної палати Верховного суду («DCSC») з клопотанням зняти імунітет з пані Morawiec з метою притягнення її до кримінальної відповідальності за низку скоєних злочинів. Прокурор стверджував, що заявниця отримала мобільний телефон від обвинуваченого у кримінальному провадженні в обмін на ухвалення рішення на його користь, а також що вона отримала державні кошти за написання звіту, якого насправді ніколи не писала.

12 жовтня 2020 року DCSC у складі одного судді зняла з заявниці імунітет, відсторонила її від виконання обов’язків судді та зменшила її заробітну плату на 50 %.

7 червня 2021 року Апеляційна палата DCSC у складі трьох суддів скасувала рішення першої інстанції та відмовила у знятті імунітету з заявниці. Колегія відхилила аргументи заявниці про те, що DCSC не була «судом, встановленим законом», але визнала, що докази, наведені прокурором, були недостатніми для обґрунтування кримінальних обвинувачень проти неї.

Незабаром після цього пані Morawiec відновила виконання своїх судових обов’язків, та їй було виплачено утриману частину заробітної плати. Термін її відсторонення від посади становив 235 днів.

Посилаючись, зокрема, на пункт 1 статті 6 Конвенції, пані Morawiec скаржилась, що DCSC не відповідала вимогам «незалежного та безстороннього суду, встановленого законом», а також що рішення DCSC порушили її право на повагу до приватного життя за статтею 8 Конвенції та право на свободу вираження поглядів за статтею 10 Конвенції.

Оцінка ЄСПЛ

Щодо стверджуваного порушення пункту 1 статті 6 Конвенції

ЄСПЛ зауважив, що сторони не дійшли згоди щодо того, чи зберегла пані Morawiec статус потерпілої з огляду на те, що негативні наслідки для пані Morawiec після ухвалення Апеляційною палатою DCSC рішення більше не зберігалися.

Однак скарга пані Morawiec стосувалася не матеріальної справедливості розгляду справи в DCSC, а стверджуваного недотримання цим органом вимог щодо «суду, встановленого законом».

З огляду на це, а також враховуючи, що умови визнання порушення Конвенції та його усунення є кумулятивними ЄСПЛ виснував, що за конкретних обставин справи пані Morawiec рішення від 7 червня 2021 року не позбавило її статусу потерпілої стосовно її скарги за статтею 6 Конвенції.

Як і в попередніх справах, так і щодо цієї Суд зазначив, що DCSC, яка розглядала справу пані Morawiec, не була «судом, встановленим законом».

Тому ЄСПЛ дійшов висновку про порушення статті 6 Конвенції.

Щодо стверджуваного порушення статті 8 Конвенції

ЄСПЛ зауважив, що зняття імунітету з пані Morawiec та її подальше відсторонення від виконання обов’язків судді дуже суттєво вплинули на її приватне життя, і ці заходи становили втручання в її право на повагу до приватного життя.

Суд наголосив, що відповідне рішення було ухвалено органом, який не можна вважати «судом» у розумінні Конвенції, незважаючи на чітку вимогу Конституції про те, що таке рішення має ухвалювати суд.

Отже, було порушено статтю 8 Конвенції.

Щодо стверджуваного порушення статті 10 Конвенції

ЄСПЛ вказав, що справу пані Morawiec слід розглядати на тлі реорганізації судової системи в Польщі.

Як суддя та Президент Асоціації суддів Themis, пані Morawiec публічно висловлювала свої погляди щодо законодавчих реформ, пов’язаних із судовою системою, та впливу цих реформ на функціонування судів. Принаймні з січня 2018 року вона була однією з найвідвертіших критиків урядових реформ, що зачіпають судову систему, серед польських суддів.

Суд зазначив, що заходи, які призвели до зняття з неї імунітету та відсторонення її від посади, були ініційовані прокурорами, які безпосередньо підпорядковувалися Генеральному прокурору, який також був Міністром юстиції, та що асоціація, яку очолювала пані Morawiec, у своїх публічних заявах безпосередньо критикувала цю особу, навіть закликаючи його до відставки.

Суд дійшов висновку, що існували очевидні докази наявності причинно-наслідкового зв’язку між реалізацією пані Morawiec свого права на свободу вираження поглядів та рішенням DCSC про зняття з неї імунітету й відсторонення від виконання обов’язків судді.

ЄСПЛ погодився з аргументом заявниці, що ці дії були спричинені думками та критичними зауваженнями, які вона публічно висловлювала, виконуючи свої професійні обов’язки. ЄСПЛ вкотре наголосив, що згадане рішення було ухвалено органом, який не можна вважати «судом» у розумінні Конвенції, а відтак втручання у право пані Morawiec на свободу вираження поглядів не можна було вважати законним.

Вжиті органами влади заходи можна охарактеризувати як стратегію, спрямовану на залякування (або навіть придушення голосу) пані Morawiec у зв’язку з поглядами, які вона висловлювала на захист верховенства права та незалежності судової влади. Суд дійшов висновку, що зазначені заходи мали «охолоджувальний ефект», оскільки вони, ймовірно, стримували не лише пані Morawiec, а й інших суддів від участі у публічній дискусії щодо законодавчих реформ, що стосуються судової влади, та, загалом, щодо питань незалежності правосуддя.

Було констатовано порушення статті 10 Конвенції.

Висновок

Порушення статті 6 Конвенції (право на справедливий суд). Порушення статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя). Порушення статті 10 Конвенції (свобода вираження поглядів). Рішення в цій справі ухвалене Палатою 5 лютого 2026 року й набуде статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.