ЄСПЛ вирішить, чи можна позбавляти ВПО пенсії через відмову від рахунку в Ощадбанку
Секретар Європейського суду з прав людини опублікував анонс ухвалення рішень, які можуть мати колосальні наслідки для системи пенсійного забезпечення переселенців та мешканців територій, охоплених бойовими діями. Так, 8 жовтня Страсбург оприлюднить рішення у справах «Боровик і Топоркова проти України» та «Черкасов і Кузін проти України».
Ці справи стосуються правомірності припинення виплати пенсій через відсутність статусу ВПО, неможливість виїхати з непідконтрольної уряду території та відмову отримувати пенсію виключно через державний «Ощадбанк».
Предметом розгляду П’ятої секції ЄСПЛ стали скарги українських пенсіонерів, чиї пенсійні виплати були припинені органами Пенсійного фонду України у зв’язку зі збройним конфліктом та запровадженням особливих правил для внутрішньо переміщених осіб.
Справа «Боровик і Топоркова»: примус до переїзду як умова отримання пенсії
Перший блок справ стосується однієї з найуразливіших категорій громадян — літніх людей, які після початку бойових дій у 2014 році опинилися на територіях, непідконтрольних українському уряду.
Віра Боровик із Донецька (1947 р. н.) та Любов Топоркова з Вуглегірська (1935 р. н.) отримували призначені їм пенсії за віком. Із серпня 2014 року виплати їм було припинено після початку активних бойових дій за місцем їхнього проживання.
Для поновлення отримання пенсій заявницям необхідно було виїхати на підконтрольну Україні територію та зареєструватися як внутрішньо переміщені особи.
Заявниці стверджували, що не могли виконати цю вимогу через похилий вік, стан здоров’я та обмежену мобільність. Спроби домогтися поновлення виплат за допомогою національних процедур не дали результату.
Обидві заявниці померли під час розгляду справи, так і не дочекавшись поновлення виплати пенсій.
Перед ЄСПЛ постало питання, чи могла держава фактично поставити отримання вже призначеної пенсії в залежність від переїзду людини з непідконтрольної території та отримання статусу ВПО, зокрема тоді, коли виконання такої вимоги було вкрай обтяжливим через вік та стан здоров’я.
Позиція заявників полягає в тому, що такі вимоги були непропорційними, тоді як держава не забезпечила альтернативного механізму отримання належних пенсійних виплат особами, які фізично не могли залишити місце проживання.
Справа «Черкасов і Кузін» і монополія «Ощадбанку»
Другий блок питань охоплює долю громадян, які виконали вимогу держави, залишили Донецьк і зареєструвалися як ВПО. Олександр Черкасов та Сергій Кузін отримували свої пенсії через поштові відділення або «ПриватБанк».
Проте у 2016 році Кабінет Міністрів України ухвалив Постанови № 167 та № 365, якими вніс зміни до базової Постанови № 637. Нове правило встановило, що з 1 липня 2016 року всі соціальні виплати та пенсії для ВПО здійснюються виключно через мережу державного «Ощадбанку» із обов’язковою фізичною ідентифікацією кожні 6–12 місяців.
Оскільки заявники не відкрили рахунки саме в «Ощадбанку», Пенсійний фонд у липні 2016 року припинив виплату їм пенсій.
Заявники звернулися до українських судів, вказуючи на порушення ст. 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка гарантує пенсіонеру право самостійно обирати банківську установу.
Вони підкреслювали, що Постанова Кабміну має нижчу юридичну силу за Закон і дискримінує ВПО порівняно з іншими громадянами, які можуть вільно обирати будь-який банк.
У справі Черкасова Богородчанський районний суд та Львівський апеляційний адміністративний суд стали на бік пенсіонера. Суди, зокрема, виходили з того, що законодавство встановлює підстави для припинення виплати пенсії, а невідкриття рахунку в «Ощадбанку» саме по собі серед таких законних підстав не передбачено.
Однак 21 березня 2017 року Вищий адміністративний суд України скасував рішення попередніх інстанцій та відмовив Черкасову в задоволенні позову, застосувавши спеціальне регулювання, встановлене для внутрішньо переміщених осіб.
Зрештою Черкасов відкрив рахунок в «Ощадбанку» у грудні 2016 року, після чого виплату пенсії було поновлено.
У справі Кузіна Печерський районний суд Києва відмовив у задоволенні його вимог. При цьому суд посилався, серед іншого, на постанову Верховної Ради № 462-VIII щодо відступу України від окремих міжнародних зобов’язань у зв’язку зі збройним конфліктом.
Київський апеляційний адміністративний суд залишив рішення без змін. 11 квітня 2017 року Вищий адміністративний суд відмовив у відкритті касаційного провадження.
Кузін зрештою також був змушений виконати встановлену державою умову: він відкрив рахунок в «Ощадбанку» у листопаді 2016 року, після чого пенсійні виплати було поновлено.
Проте обидва заявники звернулися до Страсбурга, поставивши перед ЄСПЛ питання не лише про майнове право на пенсію, а й про можливу дискримінацію ВПО порівняно з іншими пенсіонерами.
Сигнал для всієї системи
Справи, рішення в яких ЄСПЛ оприлюднить 8 жовтня, виходять далеко за межі приватних інтересів чотирьох заявників.
ЕСПЛ належить дати оцінку моделі, за якої держава в умовах збройного конфлікту встановила спеціальні додаткові умови для отримання вже призначених пенсій. А саме необхідність залишити непідконтрольну територію та отримати статус ВПО — в одному випадку, а також необхідність обслуговуватися у визначеному державою банку — в іншому.
У справі Черкасова і Кузіна ЄСПЛ має, зокрема, відповісти на питання, чи становило припинення виплати пенсій втручання у право заявників на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, та чи було встановлення спеціальної вимоги щодо отримання виплат через «Ощадбанк» дискримінаційним стосовно ВПО у розумінні статті 14 Конвенції у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу.
Незалежно від конкретного результату, рішення матимуть колосальне значення для української пенсійної системи та судової практики, оскільки ЄСПЛ уперше на цьому рівні дасть відповідь на питання щодо меж, у яких держава може обмежувати доступ до вже призначеної пенсії через місце проживання, статус ВПО та спеціально встановлений спосіб її отримання.
Якщо ЄСПЛ встановить порушення Конвенції, його висновки матимуть особливе значення для великого масиву аналогічних спорів, у яких пенсіонери оскаржували припинення виплат через проживання на непідконтрольних територіях, відсутність статусу ВПО або невиконання спеціальних вимог щодо способу отримання пенсії.
Крім того, рішення ЄСПЛ за певних передбачених процесуальним законом умов може стати підставою для перегляду судових рішень за виключними обставинами у справах заявників, а правові висновки Страсбурга повинні будуть враховуватися українськими судами при вирішенні аналогічних спорів.
Наслідки можуть стосуватися і самої державної моделі виплати пенсій громадянам, які через війну залишилися на непідконтрольних територіях або були змушені стати ВПО. Україні доведеться співвіднести спеціальні механізми контролю за соціальними виплатами з гарантіями права власності та заборони дискримінації, встановленими Конвенцією.
Тому рішення у справах «Боровик і Топоркова проти України» та «Черкасов і Кузін проти України», які Страсбург оприлюднить 8 жовтня, можуть стати одними з ключових рішень ЄСПЛ для формування подальших правил пенсійного забезпечення громадян, права яких опинилися під впливом війни, окупації та внутрішнього переміщення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
