В Івано-Франківську 1 вересня апеляційний суд продовжив розгляд справи щодо реставрації історичної будівлі готелю «Дністер».
Суперечка навколо історичної пам’ятки триває майже десять років. Громадська організація «Мультимедійна лабораторія» через суд вимагає повернути будівлю до попереднього стану. Позивач стверджує, що під час робіт змінили автентичний вигляд пам’ятки: зокрема, засклили колонаду, добудували поверх та іншу годинникову вежу, замінили вікна і змінили колір будівлі.
Сторона позивача наполягає, що ці роботи не були належним чином погоджені органами охорони культурної спадщини. Натомість представниця власниці готелю заявляє, що йшлося про законну реставрацію, необхідну для збереження будівлі від руйнування.
У квітні 2026 року суд першої інстанції відмовив громадській організації у задоволенні позову. Зокрема, суд вказав, що ГО не уповноважена звертатися до суду з таким позовом, а також поставив під сумнів можливість встановлення відповідних порушень без залучення органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Тепер справа перебуває на розгляді апеляційного суду.
«Це не реставрація, а реконструкція»
Представник ГО «Мультимедійна лабораторія», адвокат Микола Єрема, пояснив, що йдеться не просто про суперечку щодо окремих будівельних робіт, а про збереження історичної пам’ятки.
«Це унікальна споруда не тільки історично, але й з погляду архітектурної спадщини. Ми отримали звернення від активістів із Франківська. Відповідачка здійснила самочинне будівництво: засклила колонаду, добудувала поверх та іншу годинникову вежу. Ці дії не були погоджені з жодним органом охорони спадщини. Відповідно, була здійснена не реставрація, а реконструкція. Це підтвердили дві експертні установи», — сказав Микола Єрема.
За словами адвоката, предметом справи є історична будівля та об’єкт культурної спадщини, а також місце, звідки у 1990 році почався «Ланцюг єдності».
«Дві експертизи свідчать, що порушення є»
Єрема вважає парадоксальним рішення суду першої інстанції, оскільки, за його словами, наявність порушень підтверджують експертизи, а про них також заявляють Міністерство культури та міський департамент.
«Сталася насправді парадоксальна ситуація, оскільки дві експертизи свідчать, що порушення є. Мінкульт та департамент кажуть, що порушення є. Громадськість кожен день споглядає це порушення на власні очі. Але при цьому суд першої інстанції, на жаль, не вважає це достатнім для задоволення позову про повернення будівлі в попередній стан», — сказав Микола Єрема.
Позивач із таким рішенням не погоджується та вважає його незаконним і необґрунтованим.
«Ми маємо право звертатися до суду»
Окремо сторона позивача оскаржує висновок суду першої інстанції про те, що громадська організація не має повноважень звертатися до суду з таким позовом.
«Ми маємо право звертатися до суду і вимагати повернення будівлі в попередній стан. Крім того, є позиції Верховного Суду, зокрема, які підтверджують, що громадська організація уповноважена звертатися до суду з подібними позовами, якщо необхідно відстояти інтереси та права громадськості. У нас саме такий випадок», — запевняє Єрема.
«У нас порушено закон про охорону культурної спадщини»
Адвокат також не погоджується з висновком суду про неможливість встановити порушення без залучення Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
«І, на жаль, такий висновок — це констатація того, що насправді суд першої інстанції взагалі не розібрався в підставах нашого позову, оскільки ми не оспорювали і не оспорюємо дотримання будівельного законодавства в цьому випадку. У нашому випадку порушено культуро-охоронне законодавство, яке займає окреме місце, і порушення якого так само може мати наслідком знесення самочинно збудованого об’єкта. У нас порушено закон про охорону культурної спадщини і охоронний договір», — каже Єрема.
На думку адвоката, справа може мати значення не лише для «Дністра».
«Якщо сьогодні ми не відстоїмо “Дністер”, то завтра можуть бути інші пам’ятки. Це просто питання часу», — додав Микола Єрема.
«Зміна автентичного вигляду»
Представниця Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Ірина Тимкович підтримала сторону громадської організації.
За її словами, щодо об’єкта проводили обстеження та складали відповідний акт.
«Також було проведено обстеження та складено акт щодо робіт на об’єкті: зміна автентичного вигляду, заскління колонади, втрата автентичного елементу — годинникової вежі, заміна вікон на пластикові, зміна кольору будівлі», — сказала Ірина Тимкович.
Тимкович наголосила, що роботи були проведені без отримання погодження та дозволу Міністерства культури, що суперечило чинним на той час нормам закону.
«Відновити пам’ятку має той, хто завдав їй шкоди»
Представниця департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради Наталія Шишурак також наполягала на скасуванні рішення суду першої інстанції.
Вона зазначила, що суд першої інстанції неправильно тлумачить поняття та не взяв до уваги всі представлені докази.
Також Шишурак нагадала, що відновити пам’ятку має той, хто завдав їй шкоди.
«Експерти не оглянули предмет на місці»
Адвокатка співзасновниці фірми «Надія» та власниці готелю «Nadiya Palace» Надії Лєвшакової Юлія Зварич просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Вона стверджувала, що її клієнтка проводила законну реставрацію для збереження будівлі від руйнування, виконуючи охоронний договір, який у 2015 році Лєвшакова уклала з управлінням культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
Представник управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОВА, яке у цьому процесі є третьою особою, до зали суду не з’явився.
Зварич також заявила, що сторона захисту вважає надані позивачем висновки експертів недостовірними доказами.
«Скаржник з метою отримання бажаних експертних висновків не забезпечив експертам можливості доступу для огляду самого об’єкта дослідження. Експерти не оглянули предмет на місці, а дослідження проводили винятково на фото, які наявні в інтернеті», — заявила Юлія Зварич.
На запитання судді, чому сторона захисту не просила незалежної судової експертизи щодо спірної будівлі, адвокатка відповіла:
«У нас не було потреби. Ми обґрунтовували, що неналежні ті висновки, які надавалися стороною позивача. І обґрунтовували, чому вони є неналежним доказом».
Суд витребував оригінали документів
Під час засідання колегія суддів виявила, що ключові докази — як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача — надали в копіях.
Відтак суд витребував у власниці готелю «Nadiya Palace» Надії Лєвшакової оригінали проєкту реставрації в повному обсязі, експертних висновків і технічну документацію на об’єкт.
Також суд запросив у ГО «Мультимедійна лабораторія» оригінали висновків експертів, а в управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОВА — оригінал охоронного договору 2015 року з усіма додатками та матеріалами щодо реставрації об’єкта.
Крім того, суд вирішив залучити Івано-Франківську міську раду як третю особу у справі.
«Апеляційний суд радикально відрізнявся від попереднього»
Міський активіст Ростислав Шпук, який бере участь у справі, позитивно оцінив перебіг апеляційного засідання.
«Апеляційний суд радикально відрізнявся від попереднього: інтересом до справи, включеністю, брейнстормом з живих запитань», — написав Шпук.
Він окремо звернув увагу на рішення суду витребувати оригінали документів.
«І вперше за всю історію судової тяганини за збереження «Дністра» суддя затребувала оригінали всіх дозвільних документів, а головне — проекту. На що представниця Лєвшакової метушливо попросила довшого терміну, бо її власниця “за кордоном”».
Наступне засідання призначили на 12 жовтня 2026 року о 10:00.
