США запроваджують візові обмеження і починають «всеосяжний перегляд» співпраці з Грузією через закон про «іноземних агентів». Про рішення оголосив держсекретар США Ентоні Блінкен.
Видачу віз обмежать особам, «відповідальним чи причетним до підриву демократії в Грузії», а також членам їхніх сімей. За словами Блінкена, закон про «іноагентів» пригнічує свободу слова й об’єднань, а також перешкоджає роботі незалежних медіа.
У його заяві не вказані імена осіб, до яких можуть бути застосовані санкції згідно з новими обмеженнями.
«Ми продовжуємо сподіватися, що лідери Грузії переглянуть документ і вживуть заходів для просування вперед демократичних і євроатлантичних прагнень своєї країни. Переглядаючи відносини між нашими двома країнами, ми будемо враховувати дії Грузії, вирішуючи щодо своїх власних», – зазначив держсекретар.
Раніше Блінкен, виступаючи в Конгресі, назвав закон «Про прозорість іноземного впливу», який ухвалив грузинський парламент минулого тижня, «переписаним із російського підручника».
Про те, що закон аналогічний до репресивного російського закону про «іноземних агентів», говорять і його критики всередині країни. Десятки тисяч протестувальників уже більше ніж місяць виходять на вулиці грузинських міст із прапорами Грузії і Євросоюзу й вимогою не ухвалювати «російський закон».
В Європі також засудили документ. Єврокомісія закликала грузинську владу відмовитися від його ухвалення, зазначивши, що це «негативно вплине на європейські перспективи Грузії». У Єврокомісії також вважають, що документ підриває громадянське суспільство і загрожує свободі ЗМІ. Торік Грузія набула статусу кандидата на вступ до Євросоюзу, але переговори про нього ще не почалися.
Ініціатор закону – партія «Грузинська мрія» – засудила міжнародний тиск. Вона стверджує, що закон є необхідним для прозорості іноземного фінансування організацій і захисту суверенітету країни. Представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила про підтримку позиції «Грузинської мрії» і назвала реакцію західних країн «шантажем».
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі наклала вето на закон. Проте «Грузинська мрія» має достатньо голосів у парламенті, щоб подолати президентське вето.