США стягують флот до Куби: навіщо Трампу нова "маленька війна"

Вашингтон різко посилює тиск на Гавану. Серед проявів цього наступні події: у Карибське море зайшов авіаносець USS Nimitz, а експрезидента Куби Рауля Кастро офіційно звинуватили у вбивстві американців.

Розігрів перед війною "ближче до тіла"

США та Куба опинилися на межі найсерйознішої конфронтації за останні десятиліття. На тлі провалів у близькосхідній політиці президент США Дональд Трамп закономірно може шукати нову "маленьку переможну війну",вже біля берегів США, - кажуть експерти.

Всі ознаки цього вже присутні, бо адміністрація Трампа останнім часом різко посилила тиск на Гавану: Вашингтон нарощує військову присутність у Карибському регіоні, розширює санкційний режим і водночас запускає масштабну політичну кампанію проти кубинського керівництва. Й навіть російським підсанкційним танкерам із нафтою заходити у кубинські порти суворо заборонено американцями - на відміну від усіх інших точок продажу, дозволеного їм на нові 30 днів нещодавно.

При цьому дедалі частіше лунають питання: чи може Білий дім готувати нову військову операцію, і чи не стане Куба зручним об’єктом для демонстрації сили після зовнішньополітичних невдач США на Близькому Сході?

Нагадаємо, новий виток напруги почався після появи в Карибському морі американської авіаносної ударної групи на чолі з USS Nimitz. Пентагон офіційно заявив, що кораблі виконують "операції із забезпечення регіональної безпеки". Американське Південне командування назвало авіаносець "втіленням готовності та сили, що не має аналогів", пише The Guardian.

Однак у Гавані це сприйняли як відвертий сигнал про готовність до силового сценарію.

Воночс особливий резонанс, за даними видання,викликало рішення американської прокуратури висунути звинувачення проти 94-річного Рауля Кастро,колишнього президента Куби та брата Фіделя Кастро.

Його підозрюють у причетності до знищення двох літаків організації Brothers to the Rescue у 1996 році. Тоді кубинські винищувачі збили цивільні літаки над міжнародними водами, унаслідок чого загинули четверо людей, включно з громадянами США.

Тепер же у Вашингтоні це пригадали й стверджують, що саме Рауль Кастро, котрий тоді очолював Міністерство оборони Куби, санкціонував операцію.

Тож виконувач обов’язків генерального прокурора США Тодд Бланш з цього приводу, зокрема, заявив:

"Лідери держав не можуть убивати американців і уникати відповідальності".

Й додав, що США очікують появи Рауля Кастро "добровільно або іншим шляхом"у федеральному суді Маямі. Ця фраза одразу викликала хвилю припущень про можливість силового сценарію або спецоперації.

Сам же Трамп після оголошення звинувачень назвав це "дуже великим моментом", втім одночасно намагаючись зберігати певну двозначність.

"Я не думаю, що потрібна ескалація. Подивіться - країна буквально розвалюється. Вони втратили контроль над Кубою", - наголосив Трамп журналістам у Білому домі.

Чи можливий венесуельський сценарій?

Водночас на запитання про можливий сценарій, подібний до затримання Ніколаса Мадуро, Трамп відповів:

"Я не хочу про це говорити".

Між тим державний секретар США Марко Рубіо, котрий є одним із найжорсткіших критиків кубинської влади, звернувся до жителів острова іспанською мовою.

"Причина, через яку ви живете без електрики, - не американська блокада нафти. Причина - люди, які розграбували мільярди доларів і нічого не зробили для народу", - заявив Рубіо.

У Гавані такі заяви, звісно,назвали інформаційною підготовкою до агресії.

Президент Куби Мігель Діас-Канель прямо звинуватив Вашингтон у спробі створити привід для військового вторгнення.

"Вони фабрикують справу, щоб виправдати безумство військової агресії проти Куби", - написав кубинський лідер у соцмережах.

Водночас кубинський заступник міністра закордонних справ Карлос Фернандес де Коссіо пішов ще далі. Він заявив, що США ведуть проти Куби "жорстоку й безжальну агресію", а заяви Рубіо назвав "свідомою брехнею".

Паралельно США продовжують посилювати економічну блокаду острова. Американські санкції суттєво обмежують імпорт нафти, міжнародні банківські перекази та діяльність іноземних компаній, які співпрацюють із Гаваною.

Через це Куба переживає найважчу економічну кризу за останні десятиліття: на острові регулярно відключають електроенергію, виникають перебої з пальним, ліками та продовольством.

На цьому тлі дедалі більше аналітиків проводять паралелі з американськими кампаніями проти Іраку, Панами чи Венесуели.

Проте всередині самих США немає єдності з цієї теми. Частина експертів вважає, що адміністрація Трампа навмисно формує образ "небезпечного режиму"поблизу кордонів США, аби підготувати суспільство до жорсткіших дій.

З іншого боку, американський конгресмен Карлос Хіменес, котрий представляє Флориду, вже фактично підтримав максимальний тиск на Гавану.

"Нарешті ця адміністрація сказала: так, ми будемо захищати американських громадян", - заувжив він після оголошення обвинувачень проти Рауля Кастро.

А його колега Марія Ельвіра Саласар висловилася на адресу чинної кубинської влади ще жорсткіше:

"Ваші дні завершилися. Вам час піти".

Вона також провела пряму паралель між Кубою та Венесуелою, натякнувши, що кубинське керівництво може повторити долю Ніколаса Мадуро.

Водночас далеко не всі у США підтримують можливість силового сценарію. Частина експертів нагадує, що будь-яка військова операція проти Куби матиме серйозні наслідки для всього регіону.

До речі, видання Axios з посиланням на американську розвідку повідомляє, що Куба придбала понад 300 військових дронів і почала обговорювати плани їхнього використання проти США (правда, експерти кажуть, що це - крапля у морі).

Політологи ж звертають увагу, що Трамп опинився у складній зовнішньополітичній ситуації після затяжного конфлікту навколо Ірану, де Вашингтон так і не зміг продемонструвати швидку перемогу.

Саме тому дедалі частіше з’являється версія про "маленьку переможну війну":Куба може виглядати для Білого дому значно простішою мішенню: острів перебуває у глибокій економічній кризі, а його військовий потенціал неспівставний із можливостями США.

Втім Куба має особливе значення для американської внутрішньої політики. Жорстка позиція щодо Гавани традиційно популярна серед кубинської діаспори у Флориді,одному з ключових штатів для президентських виборів. Тому для Трампа демонстрація сили проти Куби може означати не лише зовнішньополітичний успіх, а й важливий елемент передвиборчої мобілізації.

Додаткову напругу створює і міжнародний фактор. Вашингтон дедалі частіше звинувачує Кубу у співпраці з Китаєм і Росією. У США побоюються, що острів може стати майданчиком для китайської розвідки та російської військової присутності у Західній півкулі.

Чи справедливі ці звинувачення? Так, звісно, бо Куба ще з часів СРСР є беззаперечним "непотопляємим авіаносцем" антиамериканізму у Західній півкулі. До того ж, безпосередньо у "м’якому підбрюшші" самих Штатів. І ліквідувати цей анклав - в інтересах США.

Втім поки що говорити про неминучість війни зарано. Але сама логіка подій свідчить про стрімке загострення конфлікту: США концентрують сили біля Куби, посилюють санкції та одночасно формують юридичне й політичне підґрунтя для подальших дій.

Тож ситуація дедалі більше нагадує повернення до найбільш небезпечних моментів Холодної війни.

І хоча пряме зіткнення поки що залишається лише одним із можливих сценаріїв, нинішня криза вже стала найсерйознішим випробуванням для американо-кубинських відносин за останні десятиліття.

Ірина Носальська