Стіна з дронів та винищувачі: як НАТО готується воювати з РФ над Балтією

Ескадрильї НАТО в небі над Балтією готові миттєво реагувати на будь-які відкриті загрози. Водночас країни регіону зводять додаткові захисні рубежі, включно зі стіною з безпілотників.

Поки країни Балтії живуть у затінку гібридних загроз і спогадів про радянську окупацію, авіація НАТО переходить від мирного патрулювання до повноцінної протиповітряної оборони. Міжнародні екіпажі цілодобово контролюють східний кордон Альянсу, готуючись до будь-яких провокацій з боку Росії.

Про це йдеться у статті CBC News.

Чи почнеться війна Росії з НАТО — що думають в Альянсі

У НАТО вважають малоймовірним, що Росія свідомо розпочне повномасштабну війну проти західного Альянсу. Водночас країни Балтії можуть опинитися під загрозою, якщо президент РФ Володимир Путін вирішить перевірити готовність НАТО реагувати на провокації, які не передбачають прямого початку війни.

Йдеться, зокрема, про дедалі активніші дії російських спецслужб. Серед них — підозри щодо організованих Росією підпалів на високотехнологічних оборонних об’єктах в Естонії, а також викрита змова із плануванням вибуху вантажного літака в Німеччині. Таким чином Москва, як вважається, намагається послабити готовність західних держав підтримувати Україну.

Представник британського військового аналітичного центру RUSI Джастін Бронк припускає, що Путін може спробувати скористатися напруженими та часто конфліктними відносинами між президентом США Дональдом Трампом і європейськими країнами.

«Очевидно, що зараз є велике занепокоєння щодо можливості прямої агресії Росії проти членів НАТО, ймовірно, з метою продемонструвати, що Альянс не прийде на військову допомогу одній зі своїх держав-членів», — сказав Бронк.

Здатність НАТО протистояти можливій агресії з боку Росії є питанням, від якого залежить майбутнє та саме існування Альянсу.

Командувач повітряних операцій над країнами Балтії генерал-лейтенант Гійом Томас не погоджується з припущеннями, що Сполучені Штати під керівництвом Трампа можуть виявитися ненадійним партнером.

«Я повністю впевнений у підтримці з боку американських сил у захисті Альянсу. У мене немає жодних сумнівів. Щодня я бачу розвиток американських сил, і в мене немає жодних сумнівів щодо їхньої підтримки, їхньої постійної підтримки», — висловився Томас.

Повітряний щит НАТО над країнами Балтії

НАТО, основу якого становить принцип колективної оборони, вирішило на практиці продемонструвати свою готовність захищати східний фланг. Нещодавно Альянс запросив невелику групу журналістів, щоб вони могли безпосередньо побачити роботу повітряного щита над країнами Балтії.

Під час польоту над Литвою екіпаж військового транспортного літака відкрив задню рампу. Це дало журналістам можливість із дуже близької відстані спостерігати за польотом італійських Eurofighter, іспанських F-18 та турецьких винищувачів, які рухалися у щільному строю.

За словами Томаса, такі формації винищувачів є лише зовнішнім проявом значно ширших змін у підході НАТО до захисту східного флангу.

«Це була зміна підходу — від місії з патрулювання повітряного простору до місії з протиповітряної оборони. Це дозволило нам бути більш оперативними, гнучкими та маневровими, а також продемонструвати нашу здатність захищати наш повітряний простір», — пояснив генерал-лейтенант.

НАТО та Балтія створюють «стіну з дронів»

Водночас повітряна система захисту НАТО над Балтією поки що не завершена та продовжує розвиватися.

Досвід України, де Росія неодноразово використовувала надзвичайно руйнівні реактивні безпілотники, змусив країни Балтії прискорити модернізацію власних систем ППО. Зокрема, Латвія розгортає вздовж свого лісистого східного кордону так звану «стіну з дронів». Проєкт передбачає створення комплексної системи, здатної виявляти та за потреби знищувати безпілотники противника.

«Вона складається з інтегрованих радарів, перехоплювачів і систем управління та контролю, завдяки чому ми можемо виявляти та, за необхідності, перехоплювати ворожий безпілотник», — пояснив державний секретар Міністерства оборони Латвії Айріс Ріквейліс.

У НАТО визнають, що створити абсолютно непроникну систему ППО неможливо навіть теоретично.

Водночас застосування важких винищувачів для знищення невеликих розвідувальних дронів, які рухаються на низькій висоті, є економічно невигідним. Великі бойові літаки можуть ефективно протидіяти серйознішим загрозам, але їхнє використання проти дешевих безпілотників створює значний дисбаланс витрат.

На одній із литовських авіабаз військові випробували нову латвійську систему протидії безпілотникам Blaze. Комплекс використовує перехоплювач із пропелерним двигуном, обладнаний камерами та бойовою частиною з потужною вибухівкою. Система здатна здійснювати таран російських дронів на відстані до 10 км.

Втім, Blaze поки перебуває на ранній стадії розгортання, тому її застосування ще не стало масовим.

Ріквейліс визнає, що для повного завершення підготовки системи необхідно виконати ще чимало роботи. Водночас він не вважає протидію безпілотникам слабкою ланкою оборони НАТО. За словами представника Міноборони Латвії, загроза з боку російських безпілотників «є новою, вона розвивається, але водночас із нею вже працюють».

Роль Канади в обороні Балтії

Значну частину відповідальності за захист потенційно вразливих зон між окремими елементами оборонної системи НАТО взяла на себе Канада. Протягом останніх 10 років участь Оттави в безпеці регіону поступово посилювалася. Якщо спочатку йшлося про присутність у складі невеликої бойової групи, то згодом Канада перейшла до повноцінного командування бригадою. Нині біля російських кордонів перебувають до 3000 канадських військових.

Для нового канадського командувача в регіоні одним із головних завдань є забезпечення взаємодії між військовими різних країн та підтримання їхньої готовності до бойових дій.

«Мене завжди турбує те, щоб у нас була необхідна бойова міць, аби фактично гарантувати виконання наших зобов’язань перед НАТО. І вона у нас є. За потреби ми можемо наростити свої сили», — сказав канадський бригадний генерал Мейсон Сталкер.

Як жителі Латвії сприймають російську загрозу

Попри впевненість військових командирів і пілотів винищувачів у спроможності Альянсу контролювати повітряний простір, сприйняття безпеки серед населення Латвії залишається значно складнішим.

У центрі Риги про радянське минуле країни нагадує Монумент Свободи — висока кам’яна колона, що символізує тривалу боротьбу Латвії за незалежність. Для багатьох жителів столиці, які щодня проходять повз нього брукованими вулицями, радянська окупація залишається не лише сторінкою історії. Це досвід, який безпосередньо пережили їхні родини.

На тлі повномасштабної війни Росії проти України це історичне минуле підтримує постійне відчуття небезпеки, навіть якщо воно не завжди проявляється гостро.

«У нас просто є історія відносин із Росією, тому я думаю, що щось подібне може статися знову. Я щодня боюся цього, але просто живу й сподіваюся, що наш уряд нас захистить», — сказала 20-річна студентка музичного факультету з Риги Лева Розенберг.

Саме на такому психологічному тлі, за оцінками, і намагається грати російська гібридна кампанія.

Водночас для частини жителів Старого міста Риги присутність на вулицях військових НАТО та Канади, а також бойових літаків союзників у небі, навпаки, є додатковою гарантією безпеки. Такого відчуття захищеності, за їхніми словами, не мали попередні покоління.

«Латвія є частиною НАТО. Тож я думаю, що якщо щось станеться… тоді НАТО буде залучене, а я не думаю, що Росії це зараз потрібно. Тому не думаю, що щось станеться», — сказала Ліна Валайне.

Источник: tsn.ua