Студент польського університету оскаржив відмову ТЦК у відстрочці через довідку, якої виш не може видати – що вирішив суд

18-10-2026 18:28
news-image
Чоловік надав документи про навчання за кордоном, однак комісія вимагала довідку з української електронної бази освіти, яку іноземний заклад не може сформувати.
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Полтавський окружний адміністративний суд визнав протиправною відмову у відстрочці студенту, який навчається в Польщі, оскільки іноземний заклад освіти не має доступу до української електронної бази та не може сформувати відповідну довідку.

Обставини справи

Позивач просив визнати протиправним і скасувати рішення ТЦК та СП про відмову у наданні відстрочки, оформлене повідомленням від 27 березня 2026 року № 20260326-590637. Також він вимагав зобов’язати відповідача повторно розглянути його заяву та ухвалити рішення про надання відстрочки на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Підставою для відмови стала відсутність довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО).

Позивач пояснив, що навчається в іноземному закладі вищої освіти, який не має доступу до української електронної бази та не може сформувати таку довідку. Водночас він надав документи, які підтверджують навчання за денною формою, зокрема довідку про зарахування, довідку про статус студента та інші документи.

У відзиві ТЦК та СП заперечував проти задоволення позову. Відповідач зазначив, що позивач звернувся по відстрочку як здобувач вищої освіти, який навчається за денною формою та здобуває рівень освіти, вищий за раніше здобутий. Однак поданий пакет документів не містив довідки з ЄДЕБО, передбаченої додатком 5 до Порядку № 560, тому, на думку відповідача, підстав для надання відстрочки не було.

Що встановив суд

Суд з’ясував, що позивач навчається у Вищій школі суспільних наук і безпеки в місті Лодзь у Польщі. Він здобуває ступінь магістра за єдиною магістерською програмою зі спеціальності «Психологія» за денною формою навчання. Період навчання — з 1 жовтня 2025 року до 30 вересня 2029 року.

18 вересня 2025 року чоловік подав через адміністратора центру надання адміністративних послуг заяву про надання відстрочки відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

До заяви він додав документи, що підтверджують навчання, зокрема довідку про зарахування, довідку про статус студента, рішення про зарахування та інші документи з офіційними перекладами.

За результатами розгляду заяви комісія ТЦК та СП ухвалила рішення, оформлене протоколом від 27 березня 2026 року № 54. У наданні відстрочки відмовили, зазначивши, що подані документи не підтверджують відповідного права. Про це позивача повідомили того ж дня.

Правова оцінка суду

Суд наголосив, що пункт 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не розмежовує здобувачів освіти залежно від того, навчаються вони в українських чи іноземних закладах.

За висновком суду, закон не пов’язує право на відстрочку виключно з навчанням у національному закладі освіти. Визначальним є здобуття рівня освіти, вищого за раніше здобутий, у послідовності, встановленій частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

При цьому іноземні заклади освіти фактично не мають доступу до ЄДЕБО України, а тому не можуть сформувати довідку за формою, визначеною додатком 9 до Порядку № 560.

Суд також врахував позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18 та від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19. У цих рішеннях наголошено, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України.

Закон № 3543-XII не містить застережень, які б унеможливлювали надання відстрочки особам, що здобувають вищу освіту в інших державах. Також він не встановлює наявність довідки з ЄДЕБО як обов’язкову умову для її отримання.

Крім того, суд зазначив, що нормативні положення не визначають перелік документів із додатка 5 до Порядку № 560 як вичерпний. Тому факт навчання за денною формою та здобуття вищого рівня освіти можуть підтверджуватися іншими належними й допустимими доказами.

Окремо суд розглянув питання послідовності здобуття освіти. Раніше позивач здобув освіту за рівнем молодшого спеціаліста, вступав на бакалаврат, але був відрахований без отримання диплома, а згодом здобув професію тракториста-машиніста.

У цьому контексті суд урахував постанову Верховного Суду від 26 листопада 2025 року у справі № 160/29658/24. Згідно з викладеною в ній позицією, продовження навчання на певному рівні вищої освіти особою, яка не отримала відповідного документа про освіту, не вважається повторним здобуттям цього рівня та не порушує послідовності освіти.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова через відсутність довідки з ЄДЕБО була безпідставною, оскільки навчальний заклад позивача розташований за кордоном і не має доступу до української бази.

Рішення комісії, оформлене протоколом від 27 березня 2026 року № 54, суд визнав протиправним у частині відмови в наданні відстрочки та скасував.

Водночас суд зазначив, що повідомлення від 27 березня 2026 року саме по собі не є правовим актом індивідуальної дії, не породжує правових наслідків і тому не підлягає скасуванню. Належним способом захисту прав позивача суд визначив повторний розгляд його заяви з урахуванням висновків, викладених у рішенні.

Що вирішив суд

Полтавський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов у справі № 440/3986/26.

Суд визнав протиправним і скасував рішення комісії ТЦК та СП, оформлене протоколом від 27 березня 2026 року № 54, у частині відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Також відповідача зобов’язали повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», врахувати висновки суду та повідомити про результати розгляду.

В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

Крім того, за рахунок бюджетних асигнувань ТЦК та СП на користь позивача стягнули 665 гривень 60 копійок судового збору.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Источник: СЮГ