Житель Хмельницької області звернувся до суду із заявою про усиновлення трьох дітей своєї дружини від попереднього шлюбу. Попри згоду матері, дітей та позитивний висновок органу опіки і піклування, суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви. Згодом це рішення залишив без змін апеляційний суд.
Як встановлено під час розгляду справи, на момент звернення до суду подружжя перебувало у шлюбі вісім місяців.
Заявник пояснив, що проходить військову службу, є фізично здоровим, має постійний дохід і житло, а також здатний забезпечити сім’ю. За його словами, він усвідомлював правові наслідки усиновлення. Діти не заперечували проти зміни правового статусу, а дружина надала нотаріально посвідчену згоду. Орган опіки та піклування також дійшов висновку про доцільність усиновлення.
Чоловік просив суд визнати його усиновлювачем, внести відповідні зміни до актових записів про народження дітей та змінити їм по батькові.
Після відмови суду першої інстанції він оскаржив рішення. В апеляційній скарзі зазначив, що вже тривалий час проживає з дітьми однією сім’єю, піклується про них, забезпечує їхні потреби, а також повідомив, що подружжя очікує на народження спільної дитини. На його думку, усиновлення відповідало б найкращим інтересам дітей.
Однак Хмельницький апеляційний суд погодився з висновками Ярмолинецького районного суду. Судді зазначили, що хоча чоловік формально не належить до категорії осіб, яким законом заборонено бути усиновлювачами, встановлені під час розгляду обставини не свідчать про те, що усиновлення відповідатиме найкращим інтересам дітей.
Колегія суддів звернула увагу, що заявник тричі притягувався до адміністративної відповідальності за перебування під час проходження військової служби у стані алкогольного сп’яніння та відмову від проходження огляду на стан сп’яніння в умовах особливого періоду.
Крім того, під час судового засідання чоловік не зміг назвати дати народження дітей, яких мав намір усиновити. Водночас одна з дітей не змогла назвати його ім’я та висловити власну думку щодо усиновлення.
Оцінюючи матеріально-побутові умови, суд встановив, що заявник є власником кімнати площею 17 квадратних метрів у гуртожитку, яка не забезпечує належних умов для проживання багатодітної сім’ї. При цьому під час апеляційного розгляду чоловік пояснив, що наразі родина проживає в орендованому житлі.
Також апеляційний суд критично оцінив висновок органу опіки та піклування. На думку колегії суддів, під час підготовки висновку не було повною мірою досліджено фактичні взаємини між заявником і дітьми, не враховано інформацію про його неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності та не перевірено справжні мотиви усиновлення.
У результаті апеляційний суд залишив рішення Ярмолинецького районного суду без змін, а заяву про усиновлення трьох дітей — без задоволення.
