Суд не перевірив нарахування ФОП на понад 1 млн гривень: чоловік отримав листа від ДПС і «забув» передати дружині

Податкова нараховує підприємцю понад мільйон гривень податкових зобов’язань і надсилає рішення рекомендованим листом. На пошті за нього розписується чоловік або дружина, а сам ФОП дізнається про нараховане лише через п’ять місяців. Чи можна вважати це поважною причиною для пропуску строку звернення до суду?

Другий апеляційний адміністративний суд нагадав відповідь на це питання, і для бізнесу ця відповідь невтішна. Списати пропущені строки на воєнний стан, обстріли прикордоння чи на те, що листоноша віддав конверт з рішенням ДПС чоловікові без довіреності не вдасться. Усталена правова позиція Верховного Суду таким аргументам не залишає шансів: кожен підприємець має сам стежити за своєю кореспонденцією, а воєнний стан не звільняє від цього обов’язку автоматично.

Підтвердженням цієї позиції стала постанова у справі № 480/7116/25. Предметом позову були три податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області. Водночас спір щодо пропуску строку стосувався податкового повідомлення-рішення від 3 лютого 2025 року, яким фізичній особі — підприємниці було нараховано 1 034 128,63 гривні зобов’язань. Позивачка звернулася до суду восени 2025 року, пропустивши місячний строк, визначений пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України для оскарження податкового рішення після використання процедури адміністративного оскарження.

Аргументи ФОП здавалися життєвими та зрозумілими: рішення за результатами адміністративного оскарження листоноша вручив її чоловікові, який не є працівником чи представником ФОП, підпис позивачки відсутній, а сам конверт вона отримала зі значним запізненням, та ще й в умовах постійних обстрілів прикордонних Сум. Втім, суд першої інстанції залишив відповідні позовні вимоги без розгляду, а апеляційний суд погодився з таким рішенням.

Правила пошти: чому вручення листа чоловікові є законним

Позивачка наполягала, що податкова кореспонденція суб’єкта господарювання має вручатися виключно особисто ФОП або уповноваженій особі за довіреністю.

Проте колегія суддів нагадала норму законодавства: відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані рекомендованим листом із повідомленням про вручення на податкову адресу платника або особисто вручені платнику чи його представнику.

Ба більше, пункт 81 Правил надання послуг поштового зв’язку (затверджених постановою КМУ № 270) прямо дозволяє поштарям у разі відсутності адресата вручати рекомендовані листи будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом із ним. Винятки передбачені для окремих відправлень, зокрема з позначками «Судова повістка», «Повістка ТЦК» та «Вручити особисто».

Суд зауважив, що запис поштаря «….чоловік» на бланку повідомлення про вручення від 30 квітня 2025 року є переконливим доказом отримання листа повнолітнім членом сім’ї та ґрунтується на правовій презумпції добросовісного виконання службових обов’язків працівником пошти.

Суд посилався на постанову Верховного Суду від 17 березня 2026 року у справі № 320/7701/24, де зазначено, що спростувати таку презумпцію можна належними об’єктивними доказами. Наприклад, документами про розлучення чи фактом окремого проживання, а не просто суб’єктивними твердженнями про те, що чоловік «забув передати конверт».

Також колегія застосувала позицію Верховного Суду від 28 травня 2026 року у справі № 520/22570/25, нагадавши, що надсилання листа на податкову адресу рекомендованою поштою з повідомленням про вручення є передбаченим законом способом належного повідомлення платника податків.

Обов’язок бути добросовісним: позиція Верховного Суду

Апеляційний суд повторно наголосив на принципі: правам платника податків кореспондують його обов’язки.

Спираючись на постанову Судової палати з розгляду справ щодо податків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 810/3116/18 та постанову ВС від 19 червня 2025 року у справі № 420/35627/23, суд підкреслив: добросовісний платник податків зобов’язаний самостійно забезпечити належний контроль за отриманням пошти за своєю офіційною податковою адресою. Нехтування цим обов’язком не звільняє від негативних правових наслідків.

Прикордоння та воєнний стан: чому пасивна поведінка не вибачається

Посилання апелянтки на те, що місто Суми є прикордонним і регулярно перебуває під обстрілами, через що позивачка періодично виїжджала, також були відхилені.

Суд процитував правовий висновок Верховного Суду від 25 серпня 2022 року у справі № 240/3771/21. Сам по собі факт введення воєнного стану чи проживання в регіоні підвищеної небезпеки не є автоматичною та безумовною підставою для поновлення строків.

Заявник повинен довести прямий причинно-наслідковий зв’язок між конкретними обставинами воєнного стану та неможливістю подати позов, надавши відповідні докази. Зокрема, такими доказами залежно від обставин можуть бути документи про вимушене переміщення чи інші об’єктивні перешкоди для своєчасного звернення до суду.

За відсутності таких доказів суд врахував позицію Судової палати Касаційного адміністративного суду ВС від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19. Триваюча пасивна поведінка платника не є підставою для поновлення строку, якщо він мав можливість дізнатися про стан своїх прав.

Висновок: мільйонний податковий спір, який суд так і не розглянув по суті

Навіть війна, постійні обстріли прикордонного міста та чоловік, який отримав листа й не повідомив про нього дружину, не врятували підприємницю від пропуску строку звернення до суду.

Для суду вирішальним виявилося не те, коли ФОП фактично дізналася про рішення податкової, а дата, коли рекомендований лист отримав її чоловік. Саме з цього моменту суд обчислював місячний строк оскарження.

Аргументи про відсутність особистого підпису, непереданий конверт і небезпеку проживання в Сумах не допомогли. Суд визнав, що підприємниця не довела об’єктивних перешкод, які унеможливлювали своєчасне звернення за захистом своїх прав.

У підсумку питання законності податкового нарахування на понад мільйон гривень навіть не дійшло до розгляду по суті. Суд залишив відповідні позовні вимоги без розгляду через пропущений строк.

І в цьому головний парадокс справи: підприємниця хотіла довести, що податкова неправомірно нарахувала їй понад мільйон гривень, але спочатку мала довести, чому не звернулася до суду раніше. І саме на цьому етапі програла.

Висновок для платників податків: навіть за умов війни та сімейних обставин, через які важливий лист не потрапив до адресата, без переконливих доказів поважності причин пропуску строку можна втратити можливість домогтися судового розгляду податкового рішення по суті.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.