Суд підтвердив правомірність проведення податкової перевіркипідприємця та визначення податків, що належать сплаті до бюджету: деталі справи

11-07-2024 12:20
news-image
Позивач звернувся до суду з позовом до податкової стосовно визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень про збільшення зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, податку на додану вартість та застосованих фінансових санкцій.
Фото з відкритих джерел
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Державна податкова служба в Одеській області розповідає, що судом першої та апеляційної інстанції у справі №420/28722/23 підтверджено правомірність проведення контролюючим органом перевірки фізичної особи – підприємця та визначення податків, що належать сплаті до бюджету у сумі 819,5 тис. грн.

Постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року апеляційну скаргу фізичної особи – підприємця (далі також – ФОП, платник, позивач) залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року, яким у задоволені позову відмовлено – залишено без змін.

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі також – ГУ ДПС, відповідач, контролюючий орган) стосовно визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень відповідача від 07.06.2023 про збільшення зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, податку на додану вартість та застосованих фінансових санкцій у загальній сумі 819,5 тис. грн.

У позові ФОП зазначав, що ним не отримано наказ, повідомлення про проведення документальної позапланової перевірки, запит про надання документів та акт перевірки; висновки акта перевірки базуються на підставі інформаційних баз даних, а не документів та спростовуються документами, доданими до позову (договорами, видатковими накладними, актами приймання – передачі, рахунками на оплату, виписками банку тощо, що підтверджує здійснення позивачем господарської діяльності).

Суд зазначив, що з пунктів 79.1, 79.2, 86.1, 86.7 - 86.8 ПКУ випливає, що проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, є процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником законодавства у межах податкового контролю.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови або надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не є обов’язковою, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, а отже, з наказом про перевірку та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.

Суд першої інстанції ґрунтовно зазначив у судовому рішенні, що вимога, яку ПКУ ставить до контролюючого органу, щодо необхідності пересвідчитись, чи вручено платнику податків у визначений законодавством спосіб копію наказу про проведення невиїзної документальної перевірки, кореспондує з чітко зазначеними у ст. 17 ПКУ правами платника податків, а саме: право бути присутнім під час проведення перевірок; право подавати письмові звернення щодо проведення замість документальної невиїзної перевірки – документальну виїзну.

Подібні правові висновки вже було сформовано Верховним Судом під час ухвалення постанови від 06.06.2019 у справі №520/8681/18.

Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб’єктом владних повноважень, який зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення такої перевірки платник податків має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Указана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 16.01.2018 у справі №826/442/13-а, від 14.03.2018 у справі №808/1084/16, від 18.04.2018 у справі №804/2230/15 та від 05.05.2018 у справі №810/3188/17, від 18 липня 2019 року у справі №0440/5993/18 та від 11 травня 2023 року у справі №640/18756/21.

Враховуючи правовий висновок Верховного Суду, відображений у постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, суд зазначив, що невиконання вимог щодо належного повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - підстав для прийняття за її результатами актів індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення, вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу тощо).

Як свідчать матеріали справи, копію наказу про проведення перевірки, повідомлення про проведення перевірки та запити про надання документів, необхідних для проведення перевірки, було надіслано засобами поштового зв’язку рекомендованим повідомленням та  отримано  ФОПом. Однак позивачем на дату проведення перевірки не було надано документи, зазначені у запитах.

З урахуванням викладеного, під час перевірки ГУ ДПС було використано: звітність, надану до контролюючого органу; відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованих фізичною особою в податковій декларації про майновий стан та доходи; загальна інформація щодо платника податків та результати його діяльності, дані інформаційно-аналітичних систем державної податкової служби: ІТС «Податковий блок»; Єдиний реєстр податкових накладних; Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізу контрагентів на рівні ДПС України.

Апеляційний суд врахував положення пунктів 44.1, 44.3, 44.6 ПКУ, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані: вести облік доходів, витрат та інших показників, на підставі первинних документів, забезпечити їх зберігання; у разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у платника податків на час складення такої звітності.

Апеляційний суд не взяв до уваги викладені в апеляційній скарзі заперечення стосовно того, що виявлені під час перевірки порушення спростовуються наданими платником до матеріалів справи документами, оскільки такі не були предметом перевірки, податковим органом не надавалась їм оцінка. При цьому саме відповідач в силу покладених на нього законом обов’язків має такі повноваження. Суд же, своєю чергою, лише перевіряє правильність таких відповідних висновків контролюючого органу.

Отже, оскільки під час проведення перевірки позивач не надав первинних документів на запити контролюючого органу, при тому, що платник був обізнаний про необхідність надання таких документів, такі документи платника не перевірялись податковою, оцінка їм не надавалась, не звірялись задекларовані платником дані з такими документами, судова колегія не вбачає підстав для їх дослідження під час розгляду цієї справи.

За таких обставин апеляційну скаргу ФОПа залишено без задоволення, а оскаржені рішення – без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

Источник: СЮГ